Постанова

від 11.08.2009 по справі 2а-3031/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11

серпня 2009 року

Справа №

2а-3031/09/0870                    

(13 год.

55 хв.)

м.

Запоріжжя

    Запорізький окружний адміністративний суд у

складі:

головуючого

- судді Прудивуса О.В.,

при

секретарі судового засідання Скачковій Т.В.,

за

участю представників:

позивача

- ОСОБА_1.,

відповідача

- ОСОБА_2.,

розглянув

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за

позовом:

Бердянської

об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

до:

Товариства

з обмеженою відповідальністю «Радфот»

про:

арешт

коштів на рахунках платника податків.

21 травня 2009 року Бердянська об'єднана державна

податкова інспекція Запорізької області (далі - позивач) звернулася до

Запорізького окружного адміністративного суду з заявою, в якій просила суд

зобов'язати фінансово-кредитні установи здійснити арешт коштів на рахунках ТОВ

«Радфот» (далі - відповідач) на строк до 8760 годин, крім виконання операцій з

погашення податкових зобов'язань та податкового боргу по таким рахункам:

•   АКБ

«Правекс-Банк» м. Київ, МФО 321983, рахунок № 2600302810031,

•   Запорізьке РУ

Приватбанк м.Запоріжжя, МФО 313399, рахунок № 26009055870290,

•   Запорізьке РУ

Приватбанк м.Запоріжжя, МФО 313399, рахунок № 26155000712008.

Ухвалою від 22 травня 2009 року заява була залишена без

руху, надано позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви до 11 червня

2009 року.

Станом на 11 червня 2009 року позивач усунув недоліки

позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 22.05.2009.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного

суду від 12 червня 2009 року було відкрито провадження в адміністративній

справі, попереднє судове засідання призначене на 08 липня 2009 року.

    Судом у попередньому судовому засіданні

було завершено підготовче провадження у справі та призначено її судовий розгляд

на 11.08.2009.

    В судовому засіданні 11.08.2009 представник

позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в

позовній заяві та поясненнях до позовної заяви від 07.07.2009. В

обґрунтовування своїх вимог посилався на те, що на письмовий запит позивача від

06.04.2009 № 6993/10/23-212, відповідач не надав обґрунтованих пояснень та

копій документів, в зв'язку з чим позивачем було прийняте рішення про

проведення позапланової перевірки відповідача. Проте, відповідач відмовив

позивачу у допуску до проведення позапланової перевірки. У зв'язку з тим, що

відповідач відмовив у допуску позивача до проведення позапланової перевірки, то

20.05.2009 позивачем було прийнято рішення про застосування адміністративного

арешту активів відповідача. Постановою Запорізького окружного адміністративного

суду від 26.05.2009 по справі №2а-3030/09/0870 в задоволенні позову позивача до

відповідача про подовження терміну адміністративного арешту активів було

відмовлено. У зв'язку з відмовою відповідача від допуску позивача до проведення

позапланової перевірки позивач просив зобов'язати фінансово-кредитні установи

здійснити арешт коштів на рахунках відповідача на строк до 8760 годин, крім

виконання операцій з погашення податкових зобов'язань та податкового боргу.

11.08.2009 в судовому засіданні представник відповідача

проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях

на позов, та пояснив, що на час розгляду справи відповідач не має податкового

боргу, на вимогу позивача від 06.04.2009 №6993/10/23-212 відповідачем була

надана обґрунтована відповідь від 14.04.2009 № 15/04. В зв'язку тим, що станом

на дату проведення позапланової перевірки судового рішення про надання позивачу

дозволу на проведення позапланової перевірки не було, то відповідач відмовив у

допуску позивача до проведення позапланової перевірки. Через наведене, просив

відмовити в задоволенні вимог позивача.

У судовому засіданні 11.08.2009 оголошено вступну та

резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини

адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши

інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про Державну

податкову службу в Україні», п. п. 1.1, 2.1 Положення про державну податкову

інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну,

об'єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову

інспекцію, затвердженого наказом ДПА України від 25.06.2008 р. № 412,

відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації

своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом

виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням

адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,

прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від

порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,

їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних

управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідач первинно зареєстрований

як юридична особа 30.08.2005, має ідентифікаційний код юридичної особи -

ІНФОРМАЦІЯ_1.

06.04.2009 на адресу відповідача позивачем був

надісланий лист № 6195/10/23-212, відповідно до якого позивач вимагав від

відповідача надання засвідчених копій документів, які підтверджують отримання

протягом 2008 року відповідачем товарно-матеріальних цінностей від ПП «Віталан»

(ЄДРПОУ 33836206) та подальшу їх реалізацію.

14.04.2009 відповідачем була надана відповідь на лист

позивача в якій відповідач зазначив, що за період з 01.12.2008 по 23.01.2009

позивачем проводилась планова виїзна перевірка з питань дотримання відповідачем

податкового законодавства. Під час перевірки відповідачем були надані всі

документи фінансово-господарської діяльності, первинні бухгалтерські та

податкові документи, зведені регістри бухгалтерського обліку в розрізі

контрагентів, в зв'язку з чим відповідач відмовив позивачу в наданні витребуваних

документів.

Наказом від 12.05.2009 № 544, виданим начальником

позивача на підставі пунктів 1, 5 частини 6 статті 11-1 Закону України «Про

державну податкову службу» від 04.12.1990 №509-XII (далі - Закон №509-XII) з

метою перевірки дотримання податкового законодавства, начальнику управління

аудиту юридичних осіб позивача було наказано забезпечити проведення

позапланової перевірки відповідача терміном на 5 робочих днів (з 18.05.2009 по

22.05.2009).

Відповідно до направлення № 220421 від 12.05.2009 проведення

позапланової виїзної документальної перевірки відповідача з питань перевірки

додержання вимог податкового та валютного законодавства в період з 18.05.2009

по 22.05.2009 було доручено інспектору податкової служби 1-го рангуОСОБА_3.,

інспектору податкової служби 1-го рангу ОСОБА_4. та інспектору податкової

служби 2-го рангуОСОБА_5.

18.05.2009 бухгалтером відповідача ОСОБА_6. особисто

було одержано направлення на проведення перевірки, проте до проведення

перевірки представників позивача допущено не було. У зв'язку з недопущенням до

проведення перевірки, 18.05.2009 представниками позивача був складений акт про

відмову від допуску до перевірки, який був підписаний з боку позивача -

ОСОБА_3. та ОСОБА_5., з боку відповідача - ОСОБА_6.

20.05.2009 начальником відділу податкової міліції

позивача, на підставі рапорту оперуповноваженого ВОЗСПБ ВПМ позивача ОСОБА_7.

від 20.05.2009, на ім'я начальника позивача було здійснено подання про

застосування умовного адміністративного арешту активів відповідача. На підставі

рішення начальника позивача від 20.05.2009 № 2221 був застосований умовний

адміністративний арешт усіх активів відповідача, що перебувають на праві

власності та знаходяться на балансовому обліку відповідача, крім активів на

рахунках відповідача, відкритих у фінансово-кредитних установах. Наказом

начальника позивача від 20.05.2009 № 561 було призначено виконавців рішення про

застосування адміністративного арешту активів відповідача.

20.05.2009 позивачем на адресу відповідача був

надісланий лист № 6656/10/26-90 в якому відповідача було повідомлено про

застосування до його активів адміністративного арешту.

20.05.2009 співробітниками позивача був здійснений

адміністративний арешт активів відповідача, про що в присутності бухгалтера

відповідача ОСОБА_6. був складений протокол про застосування адміністративного

арешту активів платника податків.

Листом від 20.05.2009 № 27/04 відповідач повідомив

позивача про те, що станом 20.05.2009 за даними бухгалтерського обліку

відповідача залишків товарно-матеріальних цінностей відповідач не має.

21.05.2009 начальником ВМП позивача, на підставі рапорту

старшого оперуповноваженого ВОЗСПБ ВПМ позивача ОСОБА_7. від 20.05.2009, на

ім'я начальника позивача було здійснено подання про винесення рішення про

наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення

операцій на рахунках відповідача. На підставі подання начальника ВПМ,

21.05.2009 начальником позивача було прийняте рішення про наявність обставин,

які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на

рахунках відповідача.

Правовою підставою вимог позивача є Закон України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон № 2181-ІІІ ).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує положенням пп.

«г» пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ, а саме тим, що відповідач

відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних

підстав для її проведення.

Судом встановлено, що рішенням начальника позивача від

20.05.2009 № 2221, прийнятим об 11 год. 00 хв., був застосований умовний

адміністративний арешт усіх активів відповідача, що перебувають на праві

власності та знаходяться на балансовому обліку відповідача, крім активів на рахунках

відповідача, відкритих у фінансово-кредитних установах.

В ч. 1 пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ арешт

може бути накладено на активі строком до 96 годин від години підписання

відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником).

Згідно із ч. 3 пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ

строки, визначені цим підпунктом не включають годин, що припадають на вихідні

та святкові дні.

Отже, граничний строк адміністративного арешту активів

відповідача закінчився об 11 год. 00 хв. 26.05.2009.

Відповідно до п. 9.7 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ у разі коли

активи платника податків звільняються з-під адміністративного арешту, у зв'язку

із закінченням граничного строку його застосування, повторне накладення

адміністративного арешту за підставами накладення першого адміністративного

арешту не дозволяється.

Судом встановлено, що підстави для застосування арешту

активів відповідача за рішенням начальника позивача від 20.05.2009 № 2221 є

тими самими, що й підстави, наведені позивачем в обґрунтування своїх позовних

вимог. Відтак, з огляду на вимоги п. 9.7 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ, суд доходить

висновку про неправомірність вимог позивача.

Згідно із пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ,

адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є

виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Судом встановлено, що згідно пояснень представників

позивача та відповідача на час судового розгляду справи відповідач не має

податкового боргу.

Відтак, за відсутності у відповідача податкового боргу,

суд доходить висновку щодо неправомірності вимог позивача про застосування

арешту коштів на рахунках відповідача, як виду арешту активів.

Крім того, згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про

виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на

Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції

України. Частиною 3 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»

передбачено право державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження

на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку,

встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності

боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах

банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах.

З огляду на те, що будь-які фінансово-кредитні установи

не є учасниками даного судового провадження, а також на те, що покладення

обов'язку по здійсненню арешту виходить за межі повноважень цих осіб, то вимога

позивача про зобов'язання фінансово-кредитних установ здійснити арешт коштів

відповідача є неправомірною.

Відтак, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб

захисту свого права не відповідає змісту норм пп. 9.3.9 п. 9.3 ст. 9 Закону №

2181-ІІІ та ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки

відповідно до цих правих норм арешт на кошти юридичних або фізичних осіб, що

знаходяться в банку, здійснюється виключно судом.

 З наведених

підстав суд дійшов висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову

слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 9 Закону

України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III та керуючись ст.ст.

2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Бердянської об'єднаної державної

податкової інспекції Запорізької області до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Радфот» про арешт коштів на рахунках платника податків -

відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків

подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не

були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова,

якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного

розгляду справи.

    Постанова може бути оскаржена в

апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний

строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі

відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі,

заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть

участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,

яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                     О.В. Прудивус

Постанова

в повному обсязі складена 13.08.2009.