Вирок

від 12.11.2013 по справі 415/4713/13-к

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 415/4713/13-к

1-кп/415/443/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі головуючої судді Дядько Л.І.,

за участю секретаря Соловйової А.І.,

прокурора Сохікян С.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, не судимого згідно ст.. 89 КК України, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На початку червня 2013 року у ранковий час, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через хвіртку проник у двір будинку за адресою: місто Новодружеськ, вулиця Дзержинського, 36, звідки таємно викрав металевий швелер вагою 110 кг., який належить ОСОБА_2, і представляє для потерпілого цінність як лом чорного металу, на загальну суму 143 грн. (з розрахунку 1 грн. 30 коп. за 1 кг.), чим завдав останньому майнової шкоди на зазначену суму.

В середині червня 2013 року у вечірній час, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля дачної ділянки № 22, розташованої на території дачного кооперативу «Горняк» міста Новодружеська, шляхом демонтажу огорожі вищезазначеної дачної ділянки, повторно, таємно викрав сітку рабицю довжиною 25 метрів вартістю 119 грн. та десять металевих труб діаметром 40 мм., довжиною по 2,2 метри, вартістю по 21 грн. кожна, на загальну суму 210 грн., які належать ОСОБА_3, чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 329 грн.

5 липня 2013 року у ранковий час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через хвіртку проник у двір будинку за адресою: місто Новодружеськ, вулиця Дзержинського, 36, звідки повторно, таємно викрав самодільний каток для укладки асфальту вагою 60 кг. та арматуру вагою 50 кг., які належить ОСОБА_2, і представляють для потерпілого цінність як лом чорного металу, на загальну суму 143 грн. (з розрахунку 1 грн. 30 коп. за 1 кг.), чим завдав останньому майнової шкоди на зазначену суму.

10 липня 2013 року у ранковий час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, маючи умисел на таємно викрадення чужого майна, проник до сараю, розташованому у дворі будинку за адресою: місто Новодружеськ, вулиця Дзержинського, 36, звідки повторно, таємно викрав дві металеві гідростойки вагою по 60 кг., кожна, які належать ОСОБА_2, які представляють для потерпілого цінність як лом чорного металу, на загальну суму 156 грн.( з розрахунку 1 грн.30 коп. за 1 кг.), чим завдав останньому майнової шкоди на зазначену суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що обставини, зокрема: час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, зазначені вірно, він їх підтверджує. У скоєному щиро розкаявся. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспарюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, доведено та кваліфікує його дії за ст. 185 ч.2 КК України.

Також, винуватість ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, поєднаного із проникненням до сховища, доведено та кваліфікує його дії за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості та тяжких , обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, не судимого згідно ст..89 КК України, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, вину визнав, у скоєному щиро розкаявся.

Обставиною, що пом'якшуєть покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

За таких обставин суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в вигляді позбавлення волі.

Враховуючи те, що ОСОБА_1, не судиме згідно ст.89 КК України, позитивно характеризується, в скоєному щиро розкаявся, суд дійшов висновку , що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Судові витрати у розмірі 343 (триста сорок три) гривні, за проведення судово-товарознавчої експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 2 КК України, 185 ч.3 КК УКраїни та призначити йому покарання :

за ст.185 ч.2 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) року.

за ст.185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначити остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у сумі 343 грн.(триста сорок три ) на залучення експертів на проведення судове товарознавчої експертизи на користь Кооперативу «Правовід», р/р 2600012610164 в ПАТ «Укркомунбанк», МФО 304988,код 21791325.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько