Постанова

від 20.08.2009 по справі 2а-3922/09/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20

серпня 2009 року                           справа №

2а-3922/09/2370

11

год. 20 хв.                                   м.Черкаси

Черкаський

окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого

судді - Гараня С.М.,

при

секретарі - Слуцькій Н.Ю.,

за

участю представника позивача Черкаського обласного відділення Фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездатності: Довбиша О.П. - за довіреністю,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом

Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової

втрати працездатності до об'єднання підприємств громадського харчування

Лисянського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості зі

сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

    Черкаське обласне відділення Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до суду з

адміністративним позовом до об'єднання підприємств громадського харчування

Лисянського районного споживчого товариства про стягнення 825,95 грн.,

посилаючись на наявність у відповідача заборгованості зі сплати страхових

внесків.

Представник позивача в судовому засіданні позов

підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити. В обґрунтування

позивних вимог зазначив, що оскільки сума страхових внесків до Фонду

соціального страхування у строки, встановлені статтею 23 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та Інструкцією про

порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування

з тимчасової втрати працездатності, затвердженою постановою правління Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001

р. № 16, відповідачем була визначена самостійно та не сплачена, то позивач має

право на її стягнення в судовому порядку.

    Відповідач по справі належним чином

повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не

з'явився, про причину неприбуття до суду не повідомив, відзив на позов не

надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за відсутності його

представника на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та

оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що

позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

    15.09.1995 р. відповідач зареєстрований як

об'єднання підприємств громадського харчування Лисянського районного споживчого

товариства, згідно довідки про включення до Єдиного державного реєстру

підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 01774100.

    Відповідно до вимог Закону України «Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001

року № 2240-III (далі Закон № 2240-III), відповідач зареєстрований як платник

страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та витратами,

зумовленими похованням.

Відповідно до статті 1 Закону № 2240-III

загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням,

передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної

плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за

хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів,

догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із

народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також

надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків

власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших

джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 5 цього Закону визначено, що загальнообов'язкове

державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та

витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється, зокрема, за

принципами обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового

договору контракту, та відповідальності роботодавців і Фонду за реалізацію

права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за

цим Законом.

Відповідно до статті 9 Закону № 2240-III Фонд

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який

здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним

страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,

зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових

внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального

забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього

Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням

цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

    Відповідно до статті 22 Закону № 2240-III

платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,

зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи, зокрема і

фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю.

    Згідно статті 23 Закону №2240-III

страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для

роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами,

пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим

особам відповідно до цього Закону.

    Відповідно до пункту 4 статті 27 Закону №

2240-III страхувальник зобов'язаний вести облік коштів загальнообов'язкового

державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою

працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати

органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Відповідно до статті 27 Закону № 2240-III страхувальник

зобов'язаний, зокрема, нараховувати і сплачувати в установлені строки та в

повному обсязі страхові внески.

Розмір внесків розміри внесків на загальнообов'язкове

державне соціальне страхування визначено Законом України «Про розмір внесків на

деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11

січня 2001 року № 2213-III (далі Закон № 2213-III), що спрямований на

запровадження Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,

зумовленими похованням» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування на випадок безробіття» шляхом визначення розмірів внесків

до фондів з даних видів страхування та внесення змін до окремих законодавчих

актів з метою приведення їх у відповідність до норм вищезазначених законів.

    Стаття 30 Закону № 2240-III передбачає

відповідальність страхувальника-роботодавця за несвоєчасність сплати та неповну

сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують

застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку

використання страхових коштів.

    У відповідності до положень статті 1 Закону

України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного

соціального страхування» від 11.01.2001 року № 2213 установлений розмір внесків

на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для роботодавців - 1,5

відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що

включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші

заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які

визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до

Закону України “Про оплату праці”, та підлягають обкладанню податком з доходів

фізичних осіб. Розмір внесків для працівників становить 0,5 відсотка для

найманих працівників заробітна плата яких нижче прожиткового мінімуму,

встановленого для працездатної особи і 1 вісоток для найманих працівників,

заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної

особи.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 Інструкції про

порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування

з тимчасової втрати працездатності затвердженої постановою правління Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001

р. № 16 страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах,

встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела

фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення

заробітної плати на суму податків та обов'язкових платежів.

Підпунктом 4.4. цієї інструкції визначено, що

перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями

здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

Порядком подання та обліку звітів по коштах

загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням,

затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової

втрати працездатності від 4 березня 2004 р. № 21, встановлено обов'язок

страхувальників щоквартально, наростаючим підсумком з початку року, надавати

робочим органам Фонду «Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати,

пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з

тимчасовою втратою працездатності» за формою Ф4-ФСС з ТВП.

На виконання вимог зазначеного Порядку 20 липня 2009

року відповідачем подано звіт про нараховані внески, перерахування та витрати,

пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з

тимчасовою втратою працездатності за І півріччя 2009 р.

Згідно поданому звіту об'єднання підприємств

громадського харчування Лисянського районного споживчого товариства має

прострочену заборгованість зі сплати внесків в сумі 2417,11 грн.

Враховуючи, що постановою Черкаського окружного

адміністративного суду від 07 липня 2009р. по справі №2а-2965/09/2370 з

об'єднання підприємств громадського харчування Лисянського районного споживчого

товариства стягнуто 1591,16 грн., а тому заборгованість по сплаті страхових

внесків за І півріччя 2009р. складає 825,95 грн. Ця заборгованість і підлягає

стягненню з відповідача.

    Оцінюючи докази у справі в їх сукупності,

суд вважає доведеним право позивача на стягнення 825,95 грн. заборгованості по

сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 1 півріччя 2009 року.

    Відповідно до статті 94 Кодексу

адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт

владних повноважень, а відповідачем - фізична особа, судові витрати з

відповідача не стягуються.

    На підставі викладеного, керуючись Законом

України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з

тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», від

18.01.2001 року № 2240, Законом України «Про Про розмір внесків на деякі види

загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року №

2213, статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з об'єднання підприємств громадського

харчування Лисянського районного споживчого товариства (Черкаська область, смт.

Лисянка пл..Миру, 23, ідентифікаційний код 01774100) на користь Черкаського

обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати

працездатності (м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 18, к. 29, ідентифікаційний

код 21355026) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 825 (вісімсот

двадцять п'ять) грн. 95 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського

апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний

суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                     С.М.

Гарань.

Повний

текст постанови виготовлений 21 серпня 2009 року.