Постанова

від 09.07.2009 по справі 2а-3482/09/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 липня

2009 року                                           справа

№ 2а-3482/09/2370

09 год. 00

хв.                                                              

м. Черкаси

Черкаський

окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого  судді - Кульчицького С.О.,

при

секретарі судового засідання - Руденко Ю.В.,                                

за

участю:

представника

позивача - Пасічник А.А. (за довіреністю),

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за

позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до

товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн» про стягнення

адміністративно-господарських санкцій та пені за незайняті робочі місця

інвалідами,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з

позовною заявою звернулося Черкаське обласне відділення Фонду соціального

захисту інвалідів, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю «Сатурн» 6945 грн. 00 коп. 

адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця

інвалідами у 2008 році та 200 грн. 16 коп. пені за несвоєчасну сплату

зазначених санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні позов

підтримав повністю, просив суд задовольнити його в повному обсязі та стягнути з

відповідача на користь позивача заявлену суму адміністративно-господарських

санкцій та пені в розмірі 7145 грн. 16 коп., з мотивів порушення відповідачем

вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів

в Україні» зазначивши при цьому, що підприємства, установи і організації, які

використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів

відповідно до 4% нормативу робочих місць.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився,

заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд

справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений

належним чином. Відповідно до ч.5 ст. 107 КАС України копія ухвали про  відкриття провадження в адміністративній

справі та копія позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за

зазначеною в матеріалах справи адресою.  

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд  вважає, що

неприбуття  в судове засідання без  поважних причин представника сторони або

третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для

розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали

адміністративного позову,  заслухавши

представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на

яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення

для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського

кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену

відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування

неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального

захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги

встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної

захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами

можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства,

створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний

спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України

"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91

№ 875-XII (надалі за текстом - «Закон України N 875-XII») .

Частиною другою статті 18 Закону України № 875-XII

визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які

використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця

для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,

створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм

реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені

чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію,

необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду

соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у

порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону України № 875-XII встановлено, що для

підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і

господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення

працевлаштування інвалідів в розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової

чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного

робочого місця.

При цьому, згідно зі статті 20 Закону України № 875-XII,

підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності

і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено

нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним

відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума, яких

визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному

підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не

зайняте інвалідом.

Відповідно до п. 5 вищезгаданого Положення підприємства

інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та

відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування)

робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Пунктом 14 зазначеного Положення також передбачено, що

підприємства, зокрема, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи

соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на

яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про

зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803-ХІІ підприємства, установи і

організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах

зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду

загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок

безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі

про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для

працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий

день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку

з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк -

про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства про

порядок атестації та створення робочих місць інвалідів на підприємстві

працевлаштування інвалідів може здійснюватись центральним органом виконавчої

влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування,

громадськими організаціями інвалідів лише за наявності отриманої від підприємства

інформації про проведену у встановленому порядку атестацію необхідної кількості

робочих місць інвалідів на цьому підприємстві відповідно до вимог нормативу, а

також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може

використовуватись праця інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 244 від

06.07.1998 затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність

вільних робочих місць (вакантних посад)», яка подається підприємствами,

установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

В судовому засіданні представник позивача надав копії

звітів про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в

працівниках, які були подані відповідачем до Смілянського міськрайонного центру

зайнятості  Черкаської області за станом

на 10.04.2008 року та 23.10.2008 року, і в яких було зазначено про наявність

вільного робочого місця (вакантної посади) для такої категорії громадян як

інваліди. Отже, судом встановлено, що відповідач двічі на протязі 2008 року звітував

про наявність вільного робочого місця (вакантної посади) для інвалідів.

А відтак, судом зроблено висновок про те, що відповідач

здійснив передбачені чинним законодавством заходи щодо створення  умов для працевлаштування інвалідів та заходи

щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходи щодо інформування

вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для

працевлаштування інвалідів двічі на протязі 2008 року.

Згідно Порядку подання підприємствами, установами,

організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про

зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для

організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів

України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України

«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»,  відповідач зобов'язаний щороку до 1 березня

подавати відділенню Фонду інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з поданого відповідачем звіту, протягом

2008 року останній використовував працю 20 найманих працівників.

Відповідач у звіті зазначив, що у 2008 році у нього

повинно бути створене одне робоче місце для працевлаштування інваліда.

Суд враховує, що відповідно до законодавства України

обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на орган державної влади з

питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування,

громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії

підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та

з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування

інвалідів.

Приймаючи до уваги, що відповідач на протязі 2008 року

лише двічі вчинив такі дії, подав до місцевого центру занятості звіт форми 3-ПН

про вакансії для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними даними та створив

робочі місця для працевлаштування працівників, яким відповідно до чинного

законодавства встановлена група інвалідності, згідно частини першої статті 20

Закону України № 875-XII, відповідач зобов'язаний сплатити відділенню Фонду

соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких

визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному

підприємстві за ті місяці 2008 року, коли відповідач не вчинив таких дій.

Пунктом другим Порядку сплати підприємствами,

установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману

працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання

нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого

постановою Кабінету міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію

статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні», строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15

квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих

місць для працевлаштування інвалідів.

За порушення термінів сплати

адміністративно-господарських санкцій частиною другою статті 20 Закону України

№ 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової

ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на

повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно даним зазначеного вище звіту відповідача про

зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік середньорічна заробітна

плата штатного працівника в 2008 році у відповідача складала 6945 грн. 00 коп.

Таким чином, з урахуванням викладених вище норм Закону №

875-XII відповідач зобов'язаний був до 15 квітня 2009 року сплатити до Фонду

соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за

невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 10

місяців  2008 року в сумі 5787 грн. 50

коп. (6945 грн. 00 коп. / 12 місяців х 10 місяців).

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив зазначені

адміністративно-господарські санкції, 

розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з 16 квітня 2009 р.

до 26 червня 2009 р. складає 116 грн. 68 коп., та розраховується, з урахуванням

встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 120,00%.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того,  що одним із аспектів соціальної захищеності

інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону № 875-XII , є право

працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися

підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції

України, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість

заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно

погоджується.

З огляду на викладене, суд констатує, що відповідач,

ігноруючи вищезазначені вимоги чинного законодавства щодо створення робочих

місць для забезпечення зайнятості людей з фізичними чи психічними вадами,

перешкоджає досягненню ними матеріальної незалежності, їх соціальної

реабілітації та забезпеченню рівних можливостей з усіма іншими громадянами.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача

обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково.   

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона

повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,

крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач

суду не надав.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено

частково, відповідно до частини третьої статті 94 КАС України, позивачу

присуджуються судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, відповідно

до задоволених вимог. Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу

адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем -

суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

З урахуванням наведеного та керуючись Законом України

"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91

№ 875-XII, Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. №

803-ХІІ,   Положенням про робоче місце

інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314, Порядком подання

підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що

використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування

інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування,

затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про

реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності

інвалідів в Україні», ст. ст. 9, 69-71, ч.3, ч.4 ст. 94, ст.ст. 158-159,

161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю

«Сатурн», 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Свердлова, 97, кв. 36 (код

ЄДРПОУ 31333534, р/р 26004320720001 в ЧФ КБ «Приватбанк» м. Сміла, МФО 354347)

на користь Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту

інвалідів, 18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, (код ЄДРПОУ 213680023, р/р

31217230700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018) 5787 грн. 50 коп.

адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами за

10 місяців 2008 року та 166 грн. 68 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених

санкцій, усього 5954 грн. 18 коп. (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири

гривні 18 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського

апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний

суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         С.О.

Кульчицький