Постанова

від 17.06.2015 по справі 813/2767/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 року                                                             №813/2767/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Сасевича О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Тухлянське лісопромислове підприємство» про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2015 року Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі по тексту – Стрийська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) звернулася до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Тухлянське лісопромислове підприємство» (надалі по тексту – ТзДВ «Тухлянське ЛПП»), в якому просить стягнути з відповідача кошти у сумі 64 202,14 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків для погашення податкового боргу. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість у сумі 64 202,14 грн., яка виникла внаслідок несплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та з орендної плати за землю з юридичних осіб. Оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, тому Стрийська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області звернулася із означеним позовом до суду.

Ухвалою судді від 02.06.2015 року у даній адміністративній справі відкрито скорочене провадження.

Відповідачу було надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження, разом із витягом про процесуальні права і обов'язки та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову і необхідні документи або заяву про визнання позову. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, направлені судом документи уповноваженою особою ТзДВ «Тухлянське ЛПП» отримані 06.06.2015 року. У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

У відповідності до положень ч.4 ст.183-2, п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки судом належним чином виконано свій обов'язок щодо повідомлення відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши і оцінивши повідомлені позивачем обставини та долучені до справи докази на їх підтвердження, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи наступним.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ТзДВ «Тухлянське ЛПП» зареєстроване як юридична особа та з 16.01.1992 року перебуває на податковому обліку у контролюючих органах за №462.

Довідкою Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області (Сколівського відділення) №1155/13-28-11-00-05/257 від 08.04.2015 року підтверджується, що відповідач має відкриті рахунки в установах банків.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом й законами з питань митної справи.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до довідки-розрахунку Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (Сколівського відділеня) №б/н, б/д про заборгованість по платежах до бюджету і згідно даних картки особового рахунку платника, по відповідачу обліковується заборгованість із: податку на прибуток у розмірі 61,00 грн., податку на додану вартість у розмірі 2 284,89 грн., орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 61 856,25 грн.

Так, податковий борг Підприємства з податку на додану вартість виник, зокрема, внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій з податку на додану вартість:

-від 20.02.2015 року №9019163838, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 243,00 грн.;

-від 20.03.2015 року №9035379275, відповідно до якої відповідач повинен був сплатити податок на додану вартість на суму 1 143,00 грн.

Крім того, позивачем, відповідно до акта перевірки №081/13-28-15-00-23/13815927 від 05.12.2014року, яким встановлено порушення відповідачем граничного строку сплати грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, винесено податкове повідомлення-рішення №0001591500 від 24.12.2014 року й визначено суму штрафу у розмірі 20 % (1 111,61 грн.) на підставі ст.126 Податкового кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, дане податкове повідомлення-рішення, відповідно до відмітки на корінці поштового відправлення, отримане уповноваженою особою відповідача 27.12.2014 року та в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалось.

Що стосується податкової заборгованості з податку на прибуток, то вона виникла у результаті подання відповідачем до Стрийської ОДПІ податкової декларації з податку на прибуток №9081123398 від 26.02.2015 року, відповідно до якої Підприємство повинно було сплатити податок на прибуток на суму 101,00 грн.

Водночас, враховуючи переплату (часткову сплату) відповідачем коштів, сума податкового боргу з податку на прибуток, яка підлягає до стягнення становить 61,00 грн.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

Пунктом 269.1 статті 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до положень статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Матеріалами справи підтверджується, що за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб у сумі 61 856,25 грн., який виник відповідно до поданих контролюючому органу декларацій з орендної плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

-від 19.02.2014 року №9008449552 (по строку сплати до 30.09.2014 року – 7 546,69 грн.; 30.10.2014 року – 8 357,89 грн.; 30.11.2014 року – 8 357,89 грн.; 30.12.2014 року – 8 357,89 грн.; 30.01.2015 року – 8 357,89 грн.);

-від 17.02.2015 року №9017417345 (по строку сплати до 02.03.2015 року – 10 439,00 грн.);

-від 18.03.2015 року №9042574288 (по строку сплати до 30.03.2015 року – 10 439,00 грн.).

Тож у зв'язку із тим, що у строки, встановлені Податковим кодексом України, грошове зобов'язання з орендної плати відповідачем не було сплачено, відтак утворилася податкова заборгованість за цим платежем у розмірі 61 856,25 грн.

Таким чином, оскільки в силу п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягають оскарженню податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків, а тому податкові зобов'язання, самостійно визначені платником податків у податкових деклараціях, є узгодженим з дня подання таких.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом з'ясовано, що позивачем було сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 08.04.2014 року №121-13 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 23 699,33 грн., яка отримана уповноваженою особою останнього 15.04.2014 року.

У той же час, сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, станом на день розгляду справи у суді, податкова заборгованість ТзДВ «Тухлянське ЛПП», згідно картки особового рахунку, по вищевказаних податкових зобов'язаннях перед бюджетом становить 64 202,14 грн., при цьому, відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду відповідачем подано не було.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з додатковою відповідальністю «Тухлянське лісопромислове підприємство» (місцезнаходження: Львівська обл., Сколівський район, с.Тухля; код ЄДРПОУ 13815927) у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь бюджету кошти у сумі 64 202 (шістдесят чотири тисячі двісті дві) грн. 14 коп. для погашення податкового боргу.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.           

Суддя                                                  Сасевич О.М.