Постанова

від 03.06.2015 по справі 816/1572/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/1572/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Автотехресурс-2012" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2015 року Приватне підприємство "Автотехресурс-2012" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2014 року №0007712202/3125.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 12 грудня 2014 року №2857/16-03-22-02-12/38052668, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Автотехресурс-2012" (код ЄДРПОУ 38052668) з питань взаємовідносин з ТОВ "Атіс-Торг" (код ЄДРПОУ 38633934) за період липень 2014 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними у Акті перевірки про заниження податку на додану вартість на загальну суму 14636 грн, вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов договору і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що ТОВ "Атіс-Торг" на момент здійснення господарських операцій було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції із вказаним контрагентом носили реальний характер та повністю відображені у бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу, викладеними у Акті перевірки, зауважує, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що під час перевірки використано довідку Західної ОДПІ м. Харкова від 07 листопада 2014 року №732/20-33-22-05-21/38633934 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Атіс-Торг" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку", згідно якої документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із покупцями та постачальниками за липень 2014 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем неправомірно включено по взаємовідносинах з ТОВ "Атіс-Торг" до складу податкового кредиту суму у розмірі 14636,00 грн за липень 2014 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Автотехресурс-2012" зареєстровано як юридичну особу 24 січня 2012 року, ідентифікаційний код 38052668, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №154998, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 13/.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20 серпня 2012 року №200064819 серії НБ №567563, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 16/, позивач є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області /а.с. 15/.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 01 грудня 2014 року по 05 грудня 2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП "Автотехресурс-2012" (код ЄДРПОУ 38052668) з питань взаємовідносин з ТОВ "Атіс-Торг" (код ЄДРПОУ 38633934) за період липень 2014 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 12 грудня 2014 року №2857/16-03-22-02-12/38052668 /а.с. 19-28/, у якому зафіксовано порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого: занижено податок на додану вартість на загальну суму 14636,00 грн, у тому числі за липень 2014 року у розмірі 14636,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що Кременчуцькою ОДПІ отримано та використано довідку Західної ОДПІ м. Харкова від 07 листопада 2014 року №732/20-33-22-05-21/38633934 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Атіс-Торг" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, згідно якої документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із покупцями та постачальниками за липень 2014 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки /а.с. 25-27/.

Відповідно до довідки Західної ОДПІ м. Харкова від 07 листопада 2014 року №732/20-33-22-05-21/38633934 встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "Атіс-Торг" придбавав у контрагента свіжі фрукти, Prepaid-продукцію, цукор, лінолеум, автозапчастини (імпорт) , тканини (імпорт), тоді як реалізовувались у липні 2014 року прилади та запчастини для будівництва, автозапчастини, хімічна продукція, взуття та одяг, кавоварки, дизельне паливо, масло моторне, труби та надавало послуги з розміщення реклами клієнтів замовника в мережі інтернет, послуги з організації та проведення чемпіонату з рибної ловлі, послуги з організації рекламного заходу під час туру гурту "Океан Ельзи". А підприємству ПП "Автотехресурс-2012" були реалізовані запасні частини /а.с. 26-27/.

Також, для проведення зустрічної звірки ТОВ "Атіс-Торг" не надало підтверджуючих документів про наявність складських приміщень. Отже, враховуючи вищенаведені факти, на думку контролюючого органу, не можливо встановити походження товару (запасних частин) /а.с. 27/.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що угода, укладено між ПП "Автотехресурс-2012" та ТОВ "Атіс-Торг" за липень 2014 року носить безтоварний характер, а податковий кредит, сформований від даного контрагента недійсний /а.с. 27/.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2014 року №0007712202/3125, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 18295,00 грн, у тому числі 14636,00 грн за основним платежем, 3659,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 34/.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення /а.с. 35-56/.

Однак, позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням від 29 грудня 2014 року №0007712202/3125 та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 29 грудня 2014 року №0007712202/3125, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною /пункт 198.2 Податкового кодексу України/.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 цього ж Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Господарські відносини позивача (Покупець) з ТОВ "Атіс-Торг" (Постачальник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з постачання запасних частин до транспортних засобів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03 червня 2014 року між ПП "Автотехресурс-2012" (Покупець) та ТОВ "Атіс-Торг" (Постачальник) укладено договір поставки №02-06-14 /а.с. 96-97/, згідно пункту 1.1. умов якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець у порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти та оплатити запасні частини до транспортних засобів в асортименті, кількості та по ціні у національній валюті України згідно заявки Покупця, узгодженої між Сторонами за допомогою електронної пошти чи в усній формі.

Відповідно до пункту 2.1. умов Договору постачання Товару відпускається за накладними на відпуск товару.

Пунктом 2.3. умов Договору передбачено, що доставка Товару проводиться автомобільним транспортом Продавця за свій рахунок на склад Покупця за адресою Проїзд Галузевий, 5, м. Кременчук, Полтавської області.

На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії наступних документів:

- податкової накладної від 01 липня 2014 року №99 на загальну суму 32426,64 грн, у тому числі ПДВ 5404,44 грн /а.с. 101/, рахунку-фактури від 01 липня 2014 року №425 на загальну суму 32426,64 грн, у тому числі ПДВ 5404,44 грн /а.с. 98/, видаткової накладної від 01 липня 2014 року №425 на загальну суму 32426,64 грн, у тому числі ПДВ 5404,44 грн /а.с. 99/, товарно-транспортної накладної від 01 липня 2014 року №0000201 /а.с. 100/;

- податкової накладної від 03 липня 2014 року №116 на загальну суму 33524,05 грн, у тому числі ПДВ 5587,34 грн /а.с. 106/, рахунку-фактури від 03 липня 2014 року №453 на загальну суму 33524,05 грн, у тому числі ПДВ 5587,34 грн /а.с. 102/, видаткової накладної №453 на загальну суму 33524,05 грн, у тому числі ПДВ 5587,34 грн /а.с. 103/, товарно-транспортної накладної від 03 липня 2014 року №0000221 /а.с. 104/;

- податкової накладної від 11 липня 2014 року №179 на загальну суму 1225,94 грн, у тому числі ПДВ 204,32 грн /а.с. 110/, рахунку-фактури від 11 липня 2014 року №508 на загальну суму 1225,94 грн, у тому числі ПДВ 204,32 грн /а.с. 107/, видаткової накладної від 11 липня 2014 року №508 на загальну суму 1225,94 грн, у тому числі ПДВ 204,32 грн /а.с. 108/, товарно-транспортної накладної від 11 липня 2014 року №0000230 /а.с. 109/;

- податкової накладної від 30 липня 2014 року №317 на загальну суму 20638,99 грн, у тому числі ПДВ 3439,83 грн /а.с. 114/, рахунку-фактури від 30 липня 2014 року №654 на загальну суму 20638,99 грн, у тому числі ПДВ 3439,83 грн /а.с. 111/, видаткової накладної від 30 липня 2014 року №654 на загальну суму 20638,99 грн, у тому числі ПДВ 3439,83 грн /а.с. 112/, товарно-транспортної накладної від 30 липня 2014 року №0000318 /а.с. 113/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Атіс-Торг" (код ЄДРПОУ 38633934), яке на момент їх видачі знаходилося у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /а.с. 75/, що не заперечується представником відповідача.

Факт оплати позивачем придбаного товару підтверджено залученими до матеріалів справи копіями банківських виписок /а.с. 119-123/.

Представник позивача зазначив у судовому засіданні, що перед укладенням угоди з ТОВ "Атіс-Торг", позивач перевіряв у базі даних ДПС відомості щодо державної реєстрації контрагента та наявності свідоцтва платника ПДВ, та через інтернет-ресурс переконався у наявності запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "Атіс-Торг".

На підтвердження транспортування придбаного позивачем товару до матеріалів справи залучено та досліджено судом копії товарно-транспортних накладних, зміст яких відповідає вимогам пункту 2.3. умов Договору поставки.

Як припущення, суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента позивача ТОВ "Атіс-Торг" транспортних засобів, зазначених у товарно-транспортних накладних, оскільки такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди даного автотранспорту.

Постачання товару відбувалось до пункту розвантаження за адресою проїзд Галузевий, 5, м. Кременчук, Полтавська область, де знаходяться нежитлові приміщення, орендовані позивачем на підставі договору суборенди від 01 січня 2014 року №01/14 /а.с. 136/.

Приймання придбаного товару здійснювалося уповноваженою особою позивача ОСОБА_3, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено витяг з журналу реєстрації довіреностей /а.с. 134-135/ та копії довіреностей /а.с. 131-133/.

Оприбуткування придбаного у ТОВ "Атіс-Торг" товару підтверджується залученою до матеріалів справи відомістю по рахунку 63.1 за липень 2014 року /а.с. 117/.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено залученими до матеріалів справи копіями договорів, видаткових накладних, податкових накладних, рахунків, актів списання /а.с.127-129, 141-167/, що придбані у ТОВ "Атіс-Торг" запчастини у подальшому використовувалися у власній господарській діяльності підприємства та реалізовувалися контрагентам-покупцям, що не суперечить основним видам діяльності ПП "Автотехресурс-2012" (45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів) /а.с. 14/.

Таким чином, у ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з придбання товару у ТОВ "Атіс-Торг".

Суд звертає увагу, що зазначені документи були досліджені відповідачем під час проведення перевірки, однак, порушень щодо порядку їх заповнення не встановлено.

Суд вважає за необхідне зазначити, що порушення податкового законодавства, у разі їх документального доведення, вчинені контрагентами не є свідченням протиправності дій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки за статтею 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Невиконання контрагентами по ланцюгу постачання своїх зобов'язань має наслідком притягнення до відповідальності саме цих суб'єктів господарювання.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов, сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, один до одного претензій не мають, а отже договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, єдиною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення було прийняття до уваги відповідачем даних довідки Західної ОДПІ м. Харкова від 07 листопада 2014 року №732/20-33-22-05-21/38633934 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Атіс-Торг" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку" /а.с. 24-27/, що на думку представника відповідача є підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Атіс-Торг" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

З огляду на викладене контролюючий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту з ПДВ за липень 2014 року, задекларований позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Атіс-Торг".

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеним договором настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту за липень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Атіс-Торг".

З огляду на наведене, суд вважає, що у випадку підтвердження податкового кредиту належним чином оформленими податковими накладними, оплати податку на додану вартість продавцю в ціні товару, дійсної поставки продавцем товарів (робіт, послуг), які підлягають до використання покупцем у господарській діяльності, нікчемність угод, укладених постачальниками по ланцюгу не може бути підставою для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість платнику податків - покупцю, оскільки не ґрунтується на законі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи відповідача про порушення ПП "Автотехресурс-2012" вимог Податкового кодексу не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи контролюючого органу про те, що господарські операції позивача з ТОВ "Атіс-Торг" не спричиняють реального настання правових наслідків, ґрунтується лише на висновках довідки про перевірку контрагента позивача. Разом з тим, суд зауважує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Атіс-Торг" не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

З огляду на викладене, суд вважає, що контролюючий орган не перевірив у належний спосіб дійсність відповідних фінансово-господарських операцій.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абзац 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, обидві сторони угоди володіють належною праводієздатністю, будучи зареєстрованими у встановленому порядку як платники ПДВ.

Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договори між ними укладені та виконані у встановленому законом порядку.

Виконання договорів характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна у власність та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Атіс-Торг" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Доводи відповідача в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтверджені будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення Кременчуцької ОДПІ як докази. Натомість реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Атіс-Торг" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою у судовому засіданні.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені автотранспортні засоби, тощо, ці факти відповідачем у жодний спосіб не перевірені.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, фактичність поставки товарів від ТОВ "Атіс-Торг" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні у матеріалах справи та досліджені судом у ході судового розгляду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на контролюючий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 01 жовтня 2014 року №0000112308.

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, у ході судового розгляду справи було з'ясовано обставини щодо правомірності формування ПП "Автотехресурс-2012" податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 14636,00,00 грн за липень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Атіс-Торг".

З огляду на викладене, необґрунтованим є також висновок органу доходів і зборів про застосування до ПП "Автотехресурс-2012"" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3659,00 грн.

Системний аналіз вказаних правових норм та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв з недотриманням приписів закону, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Автотехресурс-2012" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області від 29 грудня 2014 року №0007712202/3125.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Автотехресурс-2012" витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн /сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 05 червня 2015 року.

Суддя Л.М. Петрова