Рішення

від 16.06.2015 по справі 904/4001/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.15р. Справа № 904/4001/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК " Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ

до Комунального закладу "Криворізька міська дитяча лікарня №2" Дніпропетровської обласної ради", м.Кривий Ріг

про стягнення 24 370,45 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Денисенко Н.М., представник за довіреністю №141/1001 від 12.05.15р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального закладу "Криворізька міська дитяча лікарня № 2" Дніпропетровської обласної ради" (далі-відповідач) про стягнення 24 370,45 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 224088 від 02.12.14р., в частині розрахунків за використану (куплену) електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.15р. порушено провадження у справі № 904/4001/15, прийнято позовну заяву та справу призначено до розгляду в засіданні на 16.06.15р.

22.05.15р. до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Актів звірки, які підписані сторонами без будь-яких зауважень.

16.06.15р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для долучення до матеріалів справи пояснення по справі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, але 29.05.15р. до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника відповідача. Крім того, відповідачем було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечень щодо позовної заяви та наявності несплаченої заборгованості у розмірі 24 370,45 грн. відповідач не має, але зазначає про те, що відповідач фінансується за рахунок місцевого бюджету та діє на підставі затвердженого бюджету, власних залучених коштів відповідач не має.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.06.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.14р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 224088 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1. якого, позивач продає електричну енергію відповідачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 150 кВт, величини якої по об'єктах відповідача визначені додатком "Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п. 2.3.5. Договору відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інших платежів згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Положеннями п. 2.3.6. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з Додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Як зазначено у п. 1 Додатку № 3 до Договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме з 15 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Сторонами було обумовлено, що відповідач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним та самостійно отриманим у позивача рахунком (п. 2 Додатку № 3 до Договору) .

Пункт 2.1. Додатку № 3 до Договору передбачає, що оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюється на рахунки позивача, зазначені у Договору, на підставі самостійно отриманих у позивача рахунка протягом 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як зазначає позивач, останній надав відповідачу рахунки на оплату за поставлену активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, що підтверджується корінцями до цих рахунків на яких стоїть підпис уповноваженого представника відповідача, виписані на підставі Актів про використану електричну енергію, які були надані відповідачем у листопаді, грудні 2014 року. Проте, відповідач виставлені рахунки за спожиту активну електроенергію сплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену у листопаді 2014 року активну електроенергію у розмірі 17 918,42 грн., та заборгованість за перетікання реактивної енергії за листопад, грудень 2014 року у розмірі 207,53 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі п.4.2.1. Договору була нарахована пеня на загальну суму 2 356,10 грн.

Крім того, на підставі п.4.2.1. Договору та ч. 2 ст.625 ЦК України позивачем були нараховані інфляційні втратити на загальну суму у розмірі 3 674,10 грн. та 3% річних на загальну суму у розмірі 214,30 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 17 918,42 грн., заборгованість по оплаті послуг з компенсації за перетікання реактивної енергії у розмірі 207,53 грн., пеню на загальну суму 2 356,10 грн., інфляційні втратити на загальну суму у розмірі 3 674,10 грн., 3% річних на загальну суму у розмірі 214,30 грн., а всього 24 370,45 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач заперечень щодо позовної заяви та наявності несплаченої заборгованості у розмірі 24 370,45 грн. не має, але зазначає про те, що відповідач фінансується за рахунок місцевого бюджету та діє на підставі затвердженого бюджету, власних залучених коштів відповідач не має.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Як зазначено у ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із положенням ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Договором. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов Договору, відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови укладеного між сторонами Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 17 918,42 грн. та заборгованості по оплаті послуг з компенсації за перетікання реактивної енергії у розмірі 207,53 грн. є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

На підставі п. 4.2.1. Договору позивачем була нарахована пеня на загальну суму 2 356,10 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону та п. 4.2.1. Договору, позивачем були нараховані інфляційні втратити на загальну суму у розмірі 3 674,10 грн. та 3% річних на загальну суму у розмірі 214,30 грн., розрахунок яких судом також перевірений та визнаний таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, Законом України "Про електроенергетику", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального закладу "Криворізька міська дитяча лікарня № 2" Дніпропетровської обласної ради" (50103, м. Кривий Ріг, вул. Революційна, буд. 71, код ЄДРПОУ 01986109) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 17 918,42 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять грн. 42 коп.), заборгованість по оплаті послуг з компенсації за перетікання реактивної енергії у розмірі 207,53 грн. (двісті сім грн. 53 коп.), пеню на загальну суму 2 356,10 грн. (дві тисячі триста п'ятдесят шість грн. 10 коп.), інфляційні втратити на загальну суму у розмірі 3 674,10 грн. (три тисячі шістсот сімдесят чотири грн. 10 коп.), 3% річних на загальну суму у розмірі 214,30 грн. (двісті чотирнадцять грн. 30 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду

Повне рішення складено 16.06.15р.

Суддя Н.Е. Петренко