Рішення

від 16.06.2015 по справі 906/829/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" червня 2015 р. Справа № 906/829/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Король Д.В. - адвокат (договір № 24/14 від 10.06.2014)

від відповідача: Соломонюк С.А. - дов. від 06.01.2015 № 4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛС-Експрес" (м. Житомир)

до Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (м. Житомир)

про стягнення 1 121 035,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 1 121 035,00 грн, з яких: 655 055,94 грн основного боргу, 84 220,07 грн пені, 20 006,34 грн 3% річних, 71 752,65 грн інфляційних нарахувань, 280 000,00 грн штрафу, посилаючись на укладений між сторонами генеральний договір № 247 від 01.11.2012 по перевезенню вантажів автомобільним транспортом та транспортного експедирування у внутрішньому сполученні.

23.10.2014 на адресу господарського суду Житомирської області надійшла заява №8 від 22.10.2014 про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 615 055,94 грн основного боргу, 84220,07 грн пені, 26274,86 грн 3% річних, 97204,24 грн інфляційних нарахувань, 280000,00 грн штрафу. Також, зазначено, що відповідачем погашено борг в сумі 50000,00 грн.

Розгляд справи здійснюється в межах заяви №8 від 22.10.2014 про збільшення позовних вимог, відповідно ст. 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в межах заяви про збільшення позовних вимог від 22.10.2015 № 8 (а.с.81-82 т.4).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав. Зазначив, що позивачем після порушення провадження у справі сплачено 90 088,44 грн боргу. На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 575 055,94 грн. Також, подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій нарахованих позивачем на 30%.

Представник позивача заперечив щодо зменшення штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 між сторонами укладено генеральний договір № 247 по перевезенню вантажів автомобільним транспортом та транспортного експедирування у внутрішньому сполученні (а.с. 13-16т.1).

Згідно п.1.1 договору, перевізник (позивач) зобов'язався доставити ввірений йому замовником (відповідачем) вантаж: готову продукцію - кондитерські вироби, які належать замовнику до пункту призначення та видати його вантажоодержувачу, а замовник зобов'язався сплатити за перевезення вантажу встановлену даним договором плату.

На виконання умов договору позивачем були проведені роботи на загальну суму 1811091,00 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 17 т.1).

В результаті неналежного виконання зобов'язання щодо оплати за отримані послуги, станом на 19.06.2014 у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 665 055,94 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків (а.с. 6-21 т.4).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем, згідно довідки № 15 від 16.06.2015, становить 575 055,94 грн (а.с. 24 т.5). Відповідно провадження в частині стягнення 40 000,00 грн. слід припинити, оскільки погашення заборгованості здійснено після порушення провадження у справі (п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 575 055,94 грн підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

За порушення умов договору, позивачем нараховано пеню в сумі 84 220,07 грн та штраф в сумі 280 000,00 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.4.3 договору, в разі порушення замовником термінів виконання зобов'язань по оплаті послуг, замовник на вимогу перевізника, зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення впродовж всього часу прострочення, а також, окрім пені, в разі прострочення строку на термін понад 30 календарних днів - штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

Положеннями чинного законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 26 274,86 грн. та інфляційних втрат в сумі 97 204,24 грн., нараховані за період з 19.06.2013 по 21.10.2014.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, заявлений розмір пені, штрафу, 3% річних та інфляційних, господарський суд прийшов до висновку про їх обґрунтованість.

Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, яке обґрунтоване значним перевищенням розміру завданих позивачу збитків, господарський суд вважає за можливе застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України, теж розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до пп.3.17.4 п.3 Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів за порушення грошових зобов'язань, також крім пені та штрафу, нараховані інфляційні та річні, враховуючи загальну економічну ситуацію, яка склалась в країні, високий ступінь інфляційних процесів в економіці країни, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір обґрунтовано нарахованої пені та штрафу на 10%, тобто до 327 798,07 грн (75798,07 грн пені + 252000,00 грн штрафу).

При цьому суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення", згідно якого у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Наявність заборгованості не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 575 055,94 грн основного боргу, 75 798,07 грн пені, 26 274,86 грн 3% річних, 97 204,24 грн інфляційних нарахувань, 252 000,00 грн штрафу. В частині стягнення 40 000,00 грн провадження у справі припинити. В решті позову відмовити.

Також, суд враховує роз'яснення, надані в п. 4.3. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (10003, м. Житомир, вул. Щорса, 67, код 37546647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛС-Експрес" (10001, м. Житомир, шосе Київське, 19, оф.53, код 38373746):

- 575 055,94 грн основного боргу,

- 75 798,07 грн пені,

- 26 274,86 грн 3% річних,

- 97 204,24 грн інфляційних нарахувань,

- 252 000,00 грн штрафу,

- 22 055,10 грн судового збору.

3. В частині стягнення 40000,00 грн провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.06.15

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк: 1 - у справу