Рішення

від 08.06.2015 по справі 910/9737/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015Справа №910/9737/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Інкомстрах Плюс» Простягнення 348 375,14 грн. Суддя Спичак О.М.

Без виклику представників сторін:

від позивача: Ружицький І.Г. - представник за довіреністю;

від відповідача: Барбір Р.Л. - директор;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Дарницький завод ЗБК» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомстрах Плюс» про стягнення 348 375,14 грн., з яких: 239 538,61 грн. - основного боргу, 101 893,68 грн. - інфляційних втрат, 6 942,85 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 20.04.2015 року було порушено провадження у справі № 910/9737/15 та призначено її до розгляду на 15.05.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 15.05.2015 року не з'явився, проте, 07.05.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 15.05.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 15.05.2015 року розгляд справи відкладено на 08.06.2015 року.

08.06.2015 року до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, в якій позивач, в зв'язку з частковою оплатою відповідачем основного боргу в сумі 50 000,00 грн., просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 50 000,00 грн. та стягнути з відповідача 189 538,61 грн. - основного боргу, 101 893,68 грн. - інфляційних втрат, 6 942,85 грн. - 3% річних.

Відповідно до платіжного доручення №1001208950 від 30.04.2015 року відповідач після порушення провадження у справі сплатив позивачу суму основного боргу в розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення 50 000,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню, а провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 50 000,00 грн. підлягає припиненню.

Представник позивача в судовому засіданні 08.06.2015 року надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.09.2015 року надав усні пояснення відповідно до яких проти позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу не заперечував.

В судовому засіданні 08.06.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2013 року Публічним акціонерним товариством «Дарницький завод ЗБК» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтранс Плюс» (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №1, відповідно до п. 1.3 якого постачальник зобов'язується у відповідності з цим договором у встановлений строк передати у власність покупця товар для його використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити постачальнику за нього грошові кошти.

Згідно п. 1.1 договору товар, що поставляється за цим договором, визначено у прейскуранті постачальника та належить до його загального асортименту виробів, а саме - залізобетонні вироби та товарний бетон.

Відповідно до п. 1.4 договору загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за видами, марками, типами, розмірами визначаються у видатковій накладній або специфікації.

Умовами договору сторони погодили, що поставка товару відбувається на умовах попередньої оплати вартості товару (п.2.1).

Постачальник на прохання покупця має право поставити товар з відстроченням платежу якщо така форма оплати погоджена сторонами (п.2.9); у випадку відстрочення платежу, покупець зобов'язується повністю розрахуватись з постачальником за отриманий товар у термін 5 робочих днів (п.2.10).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що на виконання умов договору в період з 04.03.2014 року по 02.06.2014 року, позивач поставив відповідачу товар загалом на суму 736 135,65 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього станом на день звернення позивача до суду утворилась заборгованість в розмірі 239 538,61 грн. за поставлений позивачем товар в період з 22.03.2014 року по 02.06.2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними: №3323 від 22.03.2014 року на суму 375 840,00 грн. (товар частково, на суму 329 932,90 грн., оплачений), №3330 від 22.03.2014 року на суму 12 765,60 грн., №3331 від 24.03.2014 року на суму 2 870,64 грн., 3353 від 24.03.2014 року на суму 8 306,88 грн., №3392 від 25.03.2014 року на суму 6 438,96 грн., №3394 від 25.03.2014 року на суму 2 870,64 грн., №3340 від 26.03.2014 року на суму 4 347,48 грн., №3481 від 26.03.2014 року на суму 2 354,16 грн., №3509 від 26.03.2014 року на суму 4 242,48 грн., №3547 від 27.03.2014 року на суму 2 354,16 грн., №3548 від 27.03.2014 року на суму 10 128,60 грн., №3567 від 27.03.2014 року на суму 1 696,08 грн., №3599 від 28.03.2014 року на суму 2 354,16 грн., №4216 від 08.04.2014 року на суму 7 196,98 грн., №4306 від 09.04.2014 року на суму 3 387,12 грн., №4366 від 10.04.2014 року на суму 3 387,12 грн., №4440 від 17.04.2014 року на суму 14 094,96 грн., №4791 від 17.04.2014 року на суму 3 502,08 грн., №5036 від 28.04.2014 року на суму 2 870,64 грн., №4921 від 29.04.2014 року на суму 8 095,44 грн., №5160 від 30.04.2014 року на суму 19 220,47 грн., №5171 від 30.04.2014 року на суму 4 708,32 грн., №5303 від 02.05.2014 року на суму 6 804,24 грн., №5369 від 02.05.2014 року на суму 4 380,77 грн., №5368 від 07.05.2014 року на суму 14 124,96 грн., №5610 від 12.05.2014 року на суму 14 124,96 грн., №5790 від 14.05.2014 року на суму 7 303,89 грн., №6515 від 30.05.2014 року на суму 15 604,80 грн., №6830 від 02.06.2014 року на суму 4 094,88 грн.

Таким чином станом на день звернення позивача до суду з позовом у відповідача була наявна заборгованість в сумі 239 538,61 грн.

Як встановлено судом, після порушення провадження у справі, відповідач частково в розмірі 50 000,00 грн. сплатив позивачу заборгованість за договором, що підтверджується платіжним дорученням №1001208950 від 30.04.2015 року.

На підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 50 000,00 грн. припинено.

Отже, заборгованість відповідача за договором поставки №1 від 10.01.2013 року становить 189 538,61 грн.

У зв'язку з тим, що відповідачем було прострочено виконання грошового зобов'язання з оплати поставленої продукції, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 189 538,61 грн. - основного боргу, 101 893,68 грн. - інфляційних втрат, 6 942,85 грн. - 3% річних.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, в порушення умов договору поставки №1 від 10.01.2013 року, не в повному обсязі виконав зобов'язання з оплати вартості поставленого позивачем за договором товару, в зв'язку з чим у нього наявна заборгованість в розмірі 189 538,61 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в сумі 189 538,61 грн.

В зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати поставленої продукції позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 6 942,85 грн. 3% річних та 101 893,68 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, 6 942,85 грн. та 101 893,68 грн., відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Припинити провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомстрах Плюс» суми основного боргу в розмірі 50 000,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтранс Плюс» (місцезнаходження : 03055, м. Київ, вул. В.Василевської, буд. 7, оф. 207, код ЄДРПОУ 38259494) на користь Публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК» (місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11, код ЄДРПОУ 01373298) 189 538 (сто вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 61 коп. - основного боргу, 6 942 (шість тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 85 коп. - 3% річних, 101 893 (сто одну тисячу вісімсот дев'яносто три) грн. 68 коп. - інфляційних втрат, 6 967 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

15.06.2015 року.