Рішення

від 08.06.2015 по справі 910/10989/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015Справа №910/10989/15 За позовом Публічного акціонерного товариства " Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПАРКЕТ"

Про стягнення 1648639,99 дол. США та 2615321,78 грн.

Судді: Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Маяков Д.Р. (дов. від 16.01.2015)

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 08.06.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.04.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства " Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПАРКЕТ" (надалі - відповідач) про стягнення 1648639,99 дол. США та 2615321,78 грн

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/10989/15, розгляд справи призначено на 20.05.2015.

В судове засідання, призначене на 20.05.2015, представник позивача не з'явився, причин не явки суд не повідомив.

В судове засідання, призначене на 20.05.2015, представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

20.05.2015 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 08.06.2015.

В судове засідання, призначене на 08.06.2015, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 08.06.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2012 між Банком та Асоціацією виробників паркету України (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №69-В/12/35/ЮО/КЛ (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті,що далі іменується «кредитна лінія», надає позичальнику грошові кошти за рахунок Кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором та виконати інші умови договору.

Згідно з п. 1.2 Договору ліміт кредитної лінії складає 1 500 000 дол. США, а згідно з п. 1.4 Договору останній день кредитної лінії - 20.11.2015 р.

Відповідно до п.п. ж) п. 2.1 Договору належне виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору забезпечується, зокрема, порукою Товариства.

На виконання умов Договору Банк надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується меморіальними валютними ордерами за період з 04.12.2012 по 1217.04.2013.

23.11.2012 між Банком (кредитор) та Товариством (поручитель) було укладено договір поруки (надалі - "Договір поруки"), за змістом якого поручитель поручився перед кредитором за виконання Асоціацією виробників паркету України зобов'язань за Договором.

Згідно з п. 2.1 Договору поруки відповідальність поручителя перед кредитором включає: зобов'язання, які були невиконані боржником, та які передбачені основним договором (основне зобов'язання); зобов'язання відшкодувати кредитору шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконання основного зобов'язання; зобов'язання сплатити кредитору неустойку у випадку і у розмірі, зазначеному в п. 4.4 цього договору; зобов'язання сплатити кредитору проценти (3% річних відповідно до ст.ст. 625, 1050 Цивільного кодексу) від простроченої суми у разі прострочення боржником виконання осново зобов'язання.

За змістом п. 4.1 Договору поруки поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник. Поручитель та боржник залишаються зобов'язаними перед кредитором до того моменту, поки всі зобов'язання за основним договором не будуть виконані повністю.

Прутком 4.2 Договору поруки визначено, що передбачена ст. 2 цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить прострочення виконання зобов'язань за основним договором. Причини невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором жодним чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов'язань за цим договором. В такому випадку кредитор звертається з письмовим повідомленням до поручителя про невиконання боржником зобов'язань, що зазначені в ст. 2 цього договору, та їх обсяг, та вимогою виконання цих зобов'язань поручителем як солідарним боржником.

Відповідно до п. 4.3 Договору поруки поручитель протягом 10 календарних днів з моменту поштового відправлення йому кредитором письмового повідомлення або в інший термін, зазначений у такому повідомленні, зобов'язаний погасити заборгованість боржника за основним договором за реквізитами, зазначеним в повідомленні кредитора.

13.03.2015 позивач направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу №2234/5/28-2 від 13.03.2015, в якій вказував на наявність підстав для дострокового погашення суми основної заборгованості боржника за Договором, а також сплати процентів за користування кредитом та штрафних санкцій (пені), та вимагав від поручителя повної сплати таких коштів протягом 10 календарних днів з моменту поштового відправлення такого листа.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням третьою особою (позичальником) зобов'язань за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування зобов'язання відповідача (поручителя) виконати таке зобов'язання.

Кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін зобов'язань, а саме майнових зобов'язань згідно ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріалами справи (меморіальними валютними ордерами за період з 04.12.2012 по 1217.04.2013 підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором та надання третій особі кредиту, сума становить 1 500 000,00 дол. США.

Із змісту Договору вбачається, що сторони домовилися про обов'язок позичальника сплатити відсотки (проценти), нараховані Банком за користуванням кредитом за погодженою сторонами ставкою.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 1.4 Договору останній день кредитної лінії - 20.11.2015

Статтею 526 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" у розгляді питання щодо дострокового повернення кредиту в зв'язку з простроченням виконання боржником свого зобов'язання за кредитним договором господарські суди мають виходити з такого. У силу частини другої статті 1054 ЦК України до кредитних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 1050 зазначеного Кодексу, якою встановлено санкцію за прострочення повернення чергової частини позики, а саме: позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що належать йому відповідно до статті 1048 ЦК України. У такому випадку дострокове повернення кредиту не має ознак одностороннього припинення договірних зобов'язань та є належним способом захисту порушеного права.

Тобто, у випадку невиконання боржником зобов'язання з повернення частини кредиту, у кредитора виникає право вимоги від боржника дострокової сплати всієї суми заборгованості, а також сплати процентів за користування такими коштами.

Крім того, відповідно до п. 8.3 Договору банк має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, зокрема, у разі: в разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором, а також іншими договорами.

Матеріалами справи підтверджується, а Асоціацією виробників паркету України не заперечується факт порушення ним як позичальником зобов'язань за Договором в частині своєчасного повернення суми кредиту.

Отже, враховуючи положення ст.ст. 530, 1050 Цивільного кодексу України та приписи Договору, строк виконання третьою особою грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами на момент розгляду справи судом настав.

У зв'язку з викладеним, 11.03.2015 позивач звернувся до третьої особи та відповідача як поручителя за Договором поруки про дострокове повернення суми основної заборгованості боржника за Договором, а також сплати процентів за користування кредитом та штрафних санкцій (пені).

Доказів повернення коштів Банку ні відповідачем, ні третьою особою не надано, доказів на спростування викладеного не надано.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, Договором поруки Товариство поручилося перед Банком за виконання позичальником (Асоціацією виробників паркету України) зобов'язань з Договором в тому числі, по поверненню кредиту, сплаті Банку процентів за користування кредитом та сплаті штрафних санкцій.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у третьої особи грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 1 648 639,99 дол. США.

Судом встановлено, що третя особа у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконала, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії третьої особи є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і вона вважається такою, що прострочила (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з п. 10.1 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором позичальник зобов'язаний сплачувати банку у відповідності до вимог чинного законодавства України пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2.1 Договору поруки відповідальність поручителя перед кредитором включає, зокрема, зобов'язання сплатити кредитору неустойку у випадку і у розмірі, зазначеному в п. 4.4 цього договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем та третьою особою вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Згідно зі ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові (Банк) надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Матеріалами справи підтверджується наявність у третьої особи перед позивачем зобов'язання на суму, що не перевищує розмір забезпеченого порукою відповідача зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача (поручителя) простроченої заборгованості у розмірі 1 648 639,99 дол. США, а також пені за прострочення повернення заборгованості у розмірі 2 220 769,52 грн. та пені за прострочення сплати процентів у розмірі 394 552,26 грн., є правомірним та обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНД ПАРКЕТ" (03127, м. Київ, проспект 40-річчя жовтня, будинок 88; ідентифікаційний код 35790499) на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; ідентифікаційний код 25959784) заборгованість у розмірі 1 648 639 (один мільйон шістсот сорок вісім тисяч шістсот тридцять дев'ять) долар США 00 центів., пеню за прострочення повернення заборгованості у розмірі 2 220 769 (два мільйони двісті двадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 52 коп., пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 394 552 (триста дев'яносто чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 26коп. та судовий збір у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Після набрання законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.06.2015

Суддя М.О. Лиськов