Рішення

від 08.06.2015 по справі 910/8429/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015Справа №910/8429/15-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТА НОВА";

до: публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ";

про: стягнення 762.271,60 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Пісна Д.В. - за довіреністю від 10.03.2015, № б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТА НОВА" звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 690.067,89 грн.

Позивач свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами спору за договором від 21.07.2000 № б/н на розрахунково-касове обслуговування, яке полягає у невиконанням розпорядження клієнта про перерахування коштів. Наведена обставина призвела до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача 690.085,89 грн, з яких - 668.386,22 - грошові кошти, що знаходяться на рахунку позивача, пеня в сумі - 20.051,59 грн, 3 % річних в сумі 1.648,08 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2015 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТА НОВА" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8429/15-г.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, в матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштових відправлень суду. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивача, останній збільшив позовні вимоги до 762.271,60 грн., з яких: основна заборгованість складає 668.386,22 грн, пеня в сумі - 20.051,59 грн, 3 % річних в сумі 1.648,08 грн та інфляційні втрати в сумі 72.185,71 грн.

Вказана вище заява представника позивача прийнята судом, тому, спір розглядається з урахуванням збільшення позовних вимог.

Судом при дослідженні матеріалів справи було виявлено описку в найменуванні відповідача, допущеної в ухвалах від 07.04.2015 та 25.05.2015. В ухвалах суду від 07.04.2015 та 25.05.2015 судом зазначено, що найменування відповідача є: "публічне акціонерне товариство "БАНК "ФІНАНСИ І КРЕДИТ", однак, згідно матеріалів даної справи вірним найменуванням відповідача є: "публічне акціонерне товариство "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ";.

З урахуванням вищевикладеного, суд вирішив за необхідне скористатися правом, наданим ч. 1 ст. 89 ГПК України, та за власною ініціативою виправити у вступних частинах ухвал від 07.04.2015 та 25.05.2015 у даній справі описки, допущену в найменуванні відповідача, шляхом зазначення вірного.

В судовому засіданні 08.06.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТА НОВА" (далі - клієнт/позивач) та публічним акціонерним товариством "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", (далі - банк/відповідач) укладено договір від 21.07.2000 № б/н на розрахунково-касове обслуговування (далі - Договір) у відповідності до предмету Договору банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування за дорученням клієнта (п. 1.1 Договору).

Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, в строки, які передбачені чинним законодавством України.

Пунктом 2.5 Договору визначено, що банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений час з 9:00 до 16:00 крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів.

Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, за виключенням випадків, передбачених чинним законодавством (п. 3.1 Договору).

За невиконання та неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 5.1 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку.

У відповідності до п. 1. статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Так, позивач, на підставі Договору, надав до центральної філії РУ АТ Банку "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" платіжне доручення від 20.03.2015 № 25 на перерахування коштів у розмірі 668.386,22 грн з рахунку № 26009210008980 на рахунок № 26008472887, відкритий а акціонерному товаристві "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ". Однак кошти по вказаному платіжному дорученню на поточний рахунок позивача № 26008472887, відкритий а акціонерному товаристві "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ " не надходили.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його зобов'язання за Договором, відповідач перерахування коштів у розмірі 668.386,22 грн згідно наданого позивачем платіжного доручення від 20.03.2015 № 25 не здійснив.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі - 20.051,59 грн, 3 % річних в сумі 1.648,08 грн та інфляційних втрат в сумі 72.185,71 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТА НОВА" підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Згідно зі статтею 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

У відповідності до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.04 р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо виконання відповідачем платіжного доручення від 20.03.2015 № 25 на перерахування коштів у розмірі 668.386,22 грн з рахунку № 26009210008980 на рахунок № 26008472887, відкритий а акціонерному товаристві "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", сторонами спору до суду не подано.

Підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача коштів, що знаходяться на рахунку позивача в сумі 668.386,22 є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи спір в частині застосування до відповідача господарської санкції, шляхом стягнення з останнього пені, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 32.2. статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Враховуючи наведене заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 20.051,59 грн є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 72.185,71 грн. та 3 % річних у розмірі 1.648,08 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85, 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Виправити описку у вступних частинах ухвал господарського суду міста Києва від 07.04.2015 та 25.05.2015 у справі № 910/8429/15-г, допущену в найменуванні відповідача, шляхом зазначення вірного, яким є: "публічне акціонерне товариство "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ".

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний номер 09807856, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТА НОВА" (04060, м. Київ, вул. Котовського, 23, кв. 55; ідентифікаційний код 30726916, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) кошти, що знаходяться на рахунку позивача сумі 668.386 (шістсот шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят шість) грн 22 коп.; пеню в сумі 20.051 (двадцять тисяч п'ятдесят одна) грн 59 коп; 3 % річних в сумі 1.648 (одна тисяча шістсот сорок вісім) грн 08 коп; інфляційні втрати в сумі 72.185 (сімдесят дві тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 71 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 15.245 (п'ятнадцять тисяч двісті сорок п'ять) грн. 43 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15 червня 2015 року

Суддя С.В. Балац