Рішення

від 11.06.2015 по справі 910/10669/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015Справа №910/10669/15 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Біліонер Італієн Кутюр Україна" простягнення 23 729 грн 39 коп. Представники від позивача:Нестеренко Г.А. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.04.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біліонер Італієн Кутюр Україна" про стягнення 23 729 грн 39 коп. заборгованості за договором на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 666/12 від 01.10.2012, в тому числі 15 189 грн 72 коп. основного боргу, 1 848 грн 70 коп. пені, 263 грн 32 коп. 3 % річних, 4 149 грн 14 коп. інфляційних втрат та 2 278 грн 51 коп. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 666/12 від 01.10.2012 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 15 189 грн 72 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано пеню у розмірі 1 848 грн 70 коп., 3 % річних у розмірі 263 грн 32 коп., інфляційних втрат у розмірі 4 149 грн 14 коп. та штраф у розмірі 2 278 грн 51 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.04.2015 порушено провадження у справі № 910/10669/15 та справу призначено до розгляду на 25.05.2015.

25.05.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Судове засідання, призначене на 25.05.2015, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 розгляд справи відкладено на 11.06.2015.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2015 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 23-07/844-2.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 11.06.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між Комунальним підприємством «Господар Дарницького району міста Києва» (підприємство за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біліонер Італієн Кутюр Україна" (розповсюджувач за договором) укладено договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 666/12 від 01.10.2012, відповідно до умов якого на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, за умов повного дотримання розповсюджувачем цього договору та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 37/6253, з наступними змінами та доповненнями, а Розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому Правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за Право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

У відповідності до пункту 8.1 договору договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.03.2013 № 266 відповідачу було надано дозвіл № 3163312 на розміщення рекламного засобу у Шевченківському районі м. Києва вул. Володимирська, 20/1А (характеристика рекламного засобу: рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри 2.850х0.700 заг.пл.1.9950 кв.м., кількість 1), строк дії дозволу: з 04.03.2013 по 03.03.2018, а також на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18.03.2013 № 330 - дозвіл № 31128-12 на розміщення рекламного засобу у Шевченківському районі м. Києва вул. Володимирська, 20/1А (характеристика рекламного засобу: кронштейн на фасаді будинку (будівлі), споруді, розміри 0.700х2.300 заг.пл.3.2200., кількість площини 2), строк дії дозволу: з 18.03.2013 по 17.03.2018,.

Згідно з пунктом 3.1. договору, адресні програми на пріоритет - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які за розповсюджувачем встановлено пріоритет.

Адресні програми на право тимчасового користування - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які розповсюджувачу надано дозволи на розміщення рекламних засобів (пункт 3.2. договору.).

Відповідно до пункту 3.6. договору адресні програми є невід'ємною частиною договору.

Положеннями до пункту 5.2.3 договору визначено, що відповідач зобов'язується не пізніше 25 числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету

Згідно з пунктом 6.1. договору сторони домовились, що ціною договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, цього договору, згідно встановлених за розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах.

Відповідно до адресної програми на право тимчасового користування № 4 від 22.03.2013 до договору на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 666/12 від 01.10.2012 розповсюджувачу було встановлено плату за розміщення рекламного засобу: рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри 2.850х0.700 заг.пл.1.9950 кв.м., кількість 1, № 31633-12) у Шевченківському районі м. Києва вул. Володимирська, 20/1А, у розмірі 498 грн 75 коп. за місяць без ПДВ.

Пунктом 2 вказаної адресної програми встановлено, що права та обов'язки, передбачені умовами цієї адресної програми до договору, застосовуються до сторін, починаючи з 04.03.2013, в порядку, передбаченому пунктом 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Відповідно до адресної програми на право тимчасового користування № 5 від 05.04.2013 до договору на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 666/12 від 01.10.2012 розповсюджувачу було встановлено плату за розміщення рекламного засобу: кронштейн на фасаді будинку (будівлі), споруді, розміри 0.700х2.300 заг.пл.3.2200., кількість площини 2, № 31128-12 у Шевченківському районі м. Києва вул. Володимирська, 20/1А, у розмірі 394 грн 45 коп. за місяць без ПДВ.

Пунктом 3 вказаної адресної програми встановлено, що права та обов'язки, передбачені умовами цієї адресної програми до договору, застосовуються до сторін, починаючи з дати видання розпорядження про надання дозволу, в порядку, передбаченому пунктом 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Відповідно до адресної програми на право тимчасового користування № 6 від 31.01.2014 до договору на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 666/12 від 01.10.2012, у зв'язку із змінами Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 № 838, внесеними згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.11.2013 № 2030, розповсюджувачу було встановлено плату за розміщення рекламного засобу: кронштейн на фасаді будинку (будівлі), споруді, розміри 0.700х2.300 заг.пл.3.2200., кількість площини 2, № 31128-12 у Шевченківському районі м. Києва вул. Володимирська, 20/1А, у розмірі 474 грн 95 коп. за місяць без ПДВ., та за розміщення рекламного засобу: рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри 2.850х0.700 заг.пл.1.9950 кв.м., кількість 1, № 31633-12) у Шевченківському районі м. Києва вул. Володимирська, 20/1А - у розмірі 498 грн 75 коп. за місяць без ПДВ.

Згідно з пунктом 6.2 договору розмір плати за право тимчасового користування встановлюється відповідним органом Київської міської ради (Київською міською адміністрацією) та нараховується підприємством відповідно до вимог Порядку та умов цього договору.

Умовами пунктів 6.7 та 6.8 договору визначено, що розрахунковим періодом надання права тимчасового користування та нарахування плати за право тимчасового користування є календарний місяць. Плата за право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше двадцять п'ятого числа місяця, наступного за звітним, виключно на поточний рахунок підприємства, в розмірах, зазначених підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 666/12 від 01.10.2012 позивачем були надані відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів та виставлені рахунки на оплату за період з лютого 2014 року по березень 2015 року на загальну суму 15 189 грн 72 коп., а саме: № 85262 від 04.02.2014 на суму 1168 грн 44 коп., № 89404 від 10.04.2014 на суму 1168 грн 44 коп., № 90947 від 15.05.2014 на суму 1168 грн 44 коп., № 92420 від 13.06.2014 на суму 1168 грн 44 коп., № 93408 від 10.07.2014 на суму 1168 грн 44 коп., № 95175 від 12.08.2014 на суму 1168 грн 44 коп., № 96562 від 05.09.2014 на суму 1168 грн 44 коп., № 98695 від 09.10.2014 на суму 1168 грн 44 коп., № 99006 від 13.11.2014 на суму 1168 грн 44 коп., № 100478 від 15.12.2014 на суму 1168 грн 44 коп., № 101584 від 15.01.2015 на суму 1168 грн 44 коп., № 103374 від 09.02.2015 на суму 1168 грн 44 коп. та № 104019 від 10.03.2015 на суму 1168 грн 44 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг згідно з договором на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 666/12 від 01.10.2012, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед виконавцем у розмірі 15 189 грн 72 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманих послуг на суму 15 189 грн 72 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва № 666/12 від 01.10.2012 та факту наявності заборгованості у розмірі 15 189 грн 72 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 15 189 грн 72 коп.

Відповідно до пункту 5.2.4 договору встановлено обов'язок відповідача в повному обсязі сплачувати штрафи, пеню у разі прострочення розповсюджувачем строків (термінів) сплати та порушення розповсюджувачем інших умов цього договору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 1 848 грн 70 коп., 3 % річних у розмірі 263 грн 32 коп., інфляційних втрат у розмірі 4 149 грн 14 коп. та штрафу у розмірі 2 278 грн 51 коп.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 договору визначено право позивача застосовувати до відповідача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення плати - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до пункту 7.3 договору підприємство має право додатково нараховувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування, що складає більше 1 (одного) місяця - штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пунктів 7.2, 7.3 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 848 грн 70 коп., 3 % річних у розмірі 263 грн 32 коп., інфляційних втрат у розмірі 4 149 грн 14 коп. та штрафу у розмірі 2 278 грн 51 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біліонер Італієн Кутюр Україна" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5, ідентифікаційний код 38123356) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів узвіз , буд. 8, ідентифікаційний код 26199714) заборгованість у розмірі 15 189 (п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн 72 коп., пеню у розмірі 1 848 (одна тисяча вісімсот сорок вісім) грн 70 коп., 3 % річних у розмірі 263 (двісті шістдесят три) грн 32 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 149 (чотири тисячі сто сорок дев'ять) грн 14 коп., штраф у розмірі 2 278 (дві тисячі двісті сімдесят вісім) грн 51 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 16.06.2015

Суддя Н.Б. Плотницька