1/169/22-38
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "14" лютого 2007 р. по справі № 1/169/22-38
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора ГОТІ центр" до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Лан"
про стягнення 56 259,38 грн.
Суддя Гончар М.М.
Представники:
Від позивача: Ковч А.В., довір. від 20.11.2006 року
Від відповідача: Лотвіна А.В., довір. від 01.01.2007 року
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "Флора ГОТІ центр" просить суд стягнути з відповідача – приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Лан" 56 259 грн. 38 коп., з них 30 005 грн. заборгованості, згідно договору купівлі-продажу № 17-07 від 04.07.2005 року, 26 254 грн. 38 коп. пені. Крім того просить суд стягнути 615 грн. 10 коп. 3% річних та 11 252 грн. судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
Представник позивача в заяві від 14.02.2007 року та в судовому засіданні вказав на допущену в позовній заяві описову помилку при зазначенні договору купівлі-продажу, та просив стягнути з відповідача заборгованість згідно договору купівлі-продажу № 5-09 від 02.10.2006 року
Відповідач у відзиві від 14.02.2007 року та представник відповідача в судовому засіданні просив суд зменшити суму штрафних стягнень з посиланням на тяжке фінансове становище підприємства та довідку Волинського обласного центру з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби №01-21/835 від 14.11.2006 року. Крім того, просив суд зменшити судові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, господарський суд,
В С Т А Н О В И В :
02 жовтня 2006 року між ТзОВ "Флора ГОТІ центр", "продавець", та приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Лан", "покупець", був укладений договір купівлі-продажу № 5-09.
Згідно п. п. 1.1., 1.4. та 3.1. договору купівлі-продажу № 5-09 від 02.10.2006 року продавець зобов'язувався передати у власнісь, а покупець зобов'язувався прийняти нітроамофоску NРК 10:26:26 (далі товар) в кількості 20 тонн та розрахуватися за поставлений товар до 06.11.2006 року, згідно виставленого рахунку-фактури продавця. Ціна за одну тону товару з ПДВ-20% на умовах ЕХW складає 1765 грн. (п.1.3. договору купівлі-продажу № 5-09 від 02.10.2006 року). Загальна вартість всієї поставки на момент укладення договору складає 35300грн. 00 коп. в т. ч. ПДВ – 20% 5883 грн. 33 коп. (п. 2.1. договору купівлі-продажу № 5-09 від 02.10.2006 року).
Позивач на виконання умов договору купівлі-продажу № 5-09 від 02.10.2006 року поставив відповідачу - Приватно-орендному підприємству "Агрофірма "Лан" товар на загальну суму 30 005 грн., факт поставки підтверджується накладною №РН-0000251 від 03.10.2006 року (а.с.13) та довіреністю серії ЯМС № 086679 від 02.10.2006 року (а.с.14).
Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив факт отримання товару по накладній №РН-0000251 від 03.10.2006 року.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Отже, з моменту укладення договору між сторонами виникли цивільно–правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов'язаннями, зокрема, купівля-продаж.
За договором купівлі – продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Позивач виконав свої зобов'язання відповідно до закону, здійснив передоплату товару, відповідачем зобов'язання не виконані.
Заборгованість на день розгляду справи складає 30 005 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи і в цій сумі позов підлягає задоволенню відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, оскільки господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Пунктом 6.2 договору № 5-09 від 02.10.2006 року сторонами за невиконання або неповне виконання своїх зобов'язань передбачена штрафна санкція у розмірі 2,5% від суми простроченого платежу за товар за кожний день прострочки, яка складає 26 254,38 грн. Проте суд, враховуючи наслідки складних кліматичних умов, підтверджені довідкою Волинського обласного центру з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби №01-21/835 від 14.11.2006 року, вважає, що пеню необхідно зменшити до 50%, що становить 13 127 грн. 19 коп., відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
Позов в частині стягнення 615 грн. 10 коп. річних не оплачений держмитом, тому залишається без розгляду.
Вимога позивача, щодо покладення на відповідача адвокатських послуг в сумі 11252 грн. не може бути задоволена судом в повному обсязі, т. я. розмір відшкодування не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
Враховуючи, що сума заявленого позову складає 56 259,38 грн., а також те, що під час розгляду справи позивачем вносилися уточнення до позовної заяви та з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, суд вважає співрозмірною суму до відшкодування 2800 грн. адвокатських послуг.
Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти витрати по сплаті державного мита в сумі 562,60 грн. та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України, статтями 11, 625, 655 Цивільного кодексу України, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватно-орендного підприємства "Агрофірма "Лан", с.Шклінь, Горохівського району, Волинської області, код 31216810 (р/р 26008233872001 в КБ "Приватбанк" м. Луцьк, МФО 303440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора ГОТІ центр", м. Жовква, вул. Равська, 15а, Львівської області, код 33622069 (р/р 2600400002355 в ЛВ "Укрексімбанк", МФО 325718) 30005 грн. заборгованості за поставлений товар, 13 127 грн. 19 коп. пені, 2800 грн. судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, 562 грн. 60 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В частині стягнення 615 грн. 10 коп. річних позов залишити без розгляду.
4.В решті суми позову відмовити.
5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.М. Гончар
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 451127 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Гончар М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні