Рішення

від 09.06.2015 по справі 923/479/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 р. Справа № 923/479/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" м. Київ

до приватного підприємства "Іль-Віт" м. Херсон

про стягнення 2839577грн. 85 коп.

за участю

представників сторін:

від позивача уповноважена особа Масюткіна О.Г., довір. від 14.02.2015р.

від відповідача не прибули

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" (позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства "Іль-Віт" (відповідач) суму основного боргу в розмірі 1 791 638 грн. 02 коп., пеню за порушення строків товару в розмірі 12 416 грн. 05 коп., пеню за порушення грошового зобов'язання в розмірі 86 930 грн. 28 коп., 3% річних в розмірі 8 227 грн. 20 коп. та індекс інфляції в розмірі 55 540 грн. 78 коп.

Від представника позивача у порядку ст. 22 ГПК України 21.05.2015 р. було подано заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1 791 638 грн. 02 коп., пеню за порушення строків поставки товару в розмірі 12 416 грн. 05 коп., пеню за порушення грошового зобов'язання в розмірі 349 082 грн. 75 коп., 3% річних в розмірі 21 743 грн. 32 коп. та індекс інфляції в розмірі 664 697 грн. 71 коп. Оскільки заяви про збільшення розміру позовних вимог не суперечать законодавству, не зачіпають інтересів інших осіб і не порушують охоронювані законом їх права, суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи вищезазначені заяви позивача.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач повторно не направив свого представника у судове засідання, не надав відзив на позов та витребувані судом документи, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідно до 64, 77 ГПК України, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між сторонами 29.10.2014 р. було укладено договір поставки № 20 ПС/14 (далі Договір), за умовами якого (п.1.1.) відповідач зобов'язався поставити та передати позивачу сою урожаю 2014 року, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити вартість товару на умовах та в строки, визначені договором.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків за товар.

Договором передбачено 90% від вартості партії товару, зазначеної у відповідній специфікації, а саме у таблиці п.1, у вигляді передплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур (п.п. 5.1.1. Договору).

Специфікацією № 2 від 29.10.2014 р. встановлено, що поставка товару здійснюється партіями по 500 тонн, строком до 09.11.2014 р. за ціною 5000 грн. (а.с. 16).

Позивач виконуючи умови Договору, 29.10.2014 р. здійснив передоплату у розмірі 2250 000 грн. на розрахунковий рахунок відповідача, що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000069 від 29.10.2014 р. та платіжним дорученням № 12577 від 29.10.2014 р. (а.с. 17-18).

В період з 29.10.2014 р. по 09.11.2014 р. відповідач поставив позивачу товар загальною вартістю 284 952 грн. 09 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000068 від 31.10.2014 р. та № РН-0000073 від 03.11.2014 р. та товарно-транспортними накладними № 0176 від 31.10.2014 р. та № 0167 від 03.11.2014 р. (а.с.20-21, 23-24).

Матеріали справи свідчать про те, що 07.11.2014 р. сторони уклали Додаткову угоду до специфікації № 2 до Договору про продовження строків поставки товару до 23.11.2014 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2014 р. відповідач поставив позивачу товар на суму 173 409 грн. 89 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000088 від 22.11.2014 р. та товарно-транспортною накладною № 0503 від 22.11.2014 р. (а.с.22, 25).

Матеріали справи містять лист № 736 від 27.11.2014 р., за яким позивач пропонує владнати питання існуючої заборгованості шляхом повернення грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або до поставки товару на адресу позивача (а.с.26-28).

В результаті сторонами підписана Додаткова угода до специфікації № 2 до Договору про продовження строків поставки товару до 10.12.2014 р., однак умови вищевказаної Додаткової угоди відповідачем виконані не були.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено лист-вимогу № 806 від 17.12.2014 року з вимогою сплатити суму заборгованості в розмірі 1 791 638 грн. 02 коп. Відповідач не надав доказів реагування на зазначену претензію та доказів погашення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено претензію № 38 від 20.01.2015 року з вимогою сплатити суму заборгованості в розмірі 1 791 638 грн. 02 коп. та 44 472 грн. 04 коп. штрафних санкцій. Проте вищевказана претензія залишена поза увагою та не надано доказів погашення заборгованості.

Таким чином, відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання за договором щодо своєчасної поставки товару належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 1 791 638 грн. 02 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 7.2. Договору передбачено, що за порушення строків поставки товару, визначених договором та додатками до нього постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості непоставленого/недопоставленого товару.

У зв'язку з порушення строків поставки товару за Договором позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 12 416 грн. 05 коп. за період з 11.12.2014 р. по 19.12.2014 р.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.

Здійснивши перевірку правильності зазначених нарахувань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем в цій частині доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач нарахував відповідачу пеню за порушення строків поставки товару в розмірі 12 416 грн. 05 коп., однак дослідивши наданий розрахунок, господарський суд зауважує, що він має помилки при розрахунку.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок суми пені за період з 11.12.2014 р. по 19.12.2014 р.

Розрахунок суми пені за порушення строків поставки товару має наступний вигляд:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1791638.02 11.12.2014 - 19.12.2014 9 14.0000 % 0.077 %* 12369.67 Таким чином, сума пені за порушення строків поставки товару за період з 11.12.2014 р. по 19.12.2014 р. складає 12 369 грн. 67 коп., яка підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 7.3. Договору передбачено, якщо постачальник порушив грошове зобов'язання, то відповідно до даного Договору він зобов'язаний сплатити на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

За порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 349 082 грн. 75 коп. за період з 30.12.2014 р. по 26.05.2015 р., однак дослідивши наданий розрахунок, господарський суд зауважує, що він має помилки, оскільки позивачем невірно вказаний період прострочення 30.12.2014 р. по 26.05.2015 р.

Суд не приймає до уваги доводи позивача надані в додаткових поясненнях (а.с.79-80) з приводу визначення періоду прострочення з 30.12.2014 р. по 26.05.2015 р., оскільки відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, поштовим відділенням Нова Каховка зроблено відмітку про неможливість вручення повідомлення у зв'язку з закінченням терміну зберігання 21.01.2015 р. (а.с.73).

Тобто, з врахування вищевказаного та в розумінні ст. 530 ЦК України, суд визначає період прострочення грошового зобов'язання з 28.01.2015 р. по 26.05.2015 р.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок суми пені за період з 28.01.2015 р. по 26.05.2015 р.

Розрахунок суми пені за порушення грошового зобов'язання має наступний вигляд:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1791638.02 28.01.2015 - 05.02.2015 9 14.0000 % 0.077 %* 12369.67 1791638.02 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 49773.18 1791638.02 04.03.2015 - 26.05.2015 84 30.0000 % 0.164 %* 247393.30 Таким чином, загальна сума пені за порушення грошового зобов'язання відповідно до п. 7.3. Договору за період з 28.01.2015 р. по 26.05.2015 р. складає 309 536 грн. 15 коп., яка підлягає задоволенню відповідно до вищевказаного нормативного обґрунтування.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу відповідно до п.7.5. Договору 3% річних в сумі 21743 грн. 32 коп. та індекс інфляції в розмірі 664 697 грн. 71 коп., однак дослідивши наданий розрахунок, господарський суд зауважує, що він має помилки, оскільки позивачем невірно вказаний період прострочення 30.12.2014 р. по 26.05.2015 р.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок суми 3% річних та індексу інфляції за період з 28.01.2015 р. по 26.05.2015 р. з підстав зазначених раніше.

Розрахунок суми 3% річних має наступний вигляд:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1791638.02 28.01.2015 - 26.05.2015 119 3 % 17523.69 Таким чином, сума 3% річних за період з 28.01.2015 р. по 26.05.2015 р. складає 17523 грн. 69 коп., яка підлягає задоволенню.

Розрахунок суми інфляційних має наступний вигляд:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період 1Інфляційне збільшення суми боргу 2Сума боргу з врахуванням індексу інфляції 3 28.01.2015 - 26.05.2015 1791638.02 1.359 643783.55 2435421.57 Таким чином, сума інфляційних за період з 28.01.2015 р. по 26.05.2015 р. складає 643783 грн. 55 коп., яка підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Іль-Віт" (73000, м. Херсон, вул. Радянська, буд. 46, код ЄДРПОУ 37353748) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 6, код ЄДРПОУ 37535022) суму основного боргу в розмірі 1 791 638 грн. 02 коп., пеню за порушення строків поставки товару в розмірі 12 369 грн. 67 коп., пеню за порушення грошового зобов'язання в розмірі 309 536 грн. 15 коп., 3% річних в розмірі 17 523 грн. 69 коп. та індекс інфляції в розмірі 643 783 грн. 55 коп. та 55 497 грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.06.2015р.

Суддя В.П.Ярошенко