Рішення

від 16.06.2015 по справі 924/866/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2015 р.Справа № 924/866/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Дячук Т.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агат Сервіс" м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 43479,09грн.

Представники:

від позивача: Шаповалов Д.В. - представник по дорученню №1 від 15.06.2015р.

від відповідача : не з'явився.

У судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: товариством з обмеженою відповідальністю "Агат Сервіс" м.Київ подано позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький 43479,09грн., з яких : 34636,00грн. - основний борг, 7111,29грн. пеня, 1731,80грн. - 5% штрафу у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по договору поставки №15/13 від 14.02.2013р. щодо оплати товару за видатковими накладними №АС000000930 від 02.10.2014р., №АС000000954 від 08.10.2014р., №АС000000973 від 15.10.2014р., №АС000000972 від 20.10.2014р., №АС000001045 від 07.11.2014р.

Ухвалою суду від 02.06.2015р. порушено провадження у справі 924/866/15 та призначено судове засідання. Копії ухвали направлено на адреси сторін рекомендованими поштовими відправленнями.

Повноважений представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, відзиву на позов, доказів на спростування заявлених позовних вимог не надав, в судове засідання не з'явився.

Ухвала суду від 02.06.2015р. була надіслана рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців але поштове відправлення №290050803369 8 повернено з довідкою відділення УДППЗ "Укрпошта" про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України, надсилання ухвали про відкриття провадження у справі за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається належним повідомленням про час та місце розгляду справи судом (аналогічна правова позиція викладена в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З огляду на викладене, оскільки неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке:

Між ТОВ "Агат Сервіс" (постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки товару №15/13 від 14.02.2013р., відповідно до умов якого (п.1.1) постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупцеві товари згідно з заявками покупця в асортименті та по цінам, вказаним в видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що загальна сума даного договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних на кожну партію товару.

Відповідно до п.3.2 договору датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю. Розвантажувальні роботи здійснюються силами та засобами покупця. Право власності на партію товару переходить покупцю в момент отримання останнім товару. Моментом отримання товару вважається відмітка покупця про отримання товару на видатковій накладній постачальника.

Термін оплати покупцем за отриманий товар вказується в товарно-транспортних накладних, але не більше 30 (тридцяти) календарних днів після отримання товару покупцем (п. 4.1 договору).

Згідно п.8.5 договору, у випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення. Та додатково 5% від суми несплаченого боргу.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до „31В» грудня 2015р. (п.10.1 договору).

Договір підписаний та скріплений відбитками печаток сторін. В судовому засіданні надано для огляду оригінал договору поставки №15/13 від 14.02.2013р., а до матеріалів справи надано засвідчені копії.

На виконання умов договору поставки товару №15/13 від 14.02.2013р. позивач поставив, а відповідач отримав товар за видатковими накладними : №АС000000930 від 02.10.2014р. на суму 5793,79грн.; №АС000000954 від 08.10.2014р. на суму 4918,27грн.; №АС000000973 від 15.10.2014р. на суму 7282,46грн.; №АС000000972 від 20.10.2014р. на суму 13052,21грн.; №АС000001045 від 07.11.2014р. на суму 3589,63грн. Всього за зазначеними накладними відповідачем було отримано товару на загальну суму на суму 34636,26грн.

Строк оплати останньої партії товару закінчився 07.12.2014р.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору №15/13 від 14.02.2013р., позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 34636,00грн. основного боргу, а також пені у сумі 7111,29грн., за період з 08.12.2014р. по 22.05.2015р., і 5% штрафу у сумі 1731,80коп., нарахованих на підставі п.8.5. договору.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке:

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто, сплати коштів.

В п.3 ч.1 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст.1 цього кодексу є предметом його регулювання.

Також щодо правовідносин сторін, то їм притаманні і ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу та поставки.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.655 ЦК України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 цього кодексу встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610, ч.1 ст.612 цього кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) і боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

14.02.2013р. між сторонами - ТОВ "Агат Сервіс" (постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки товару №15/13 за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити та передати у власність відповідача (покупця) товари згідно з заявками в асортименті та по цінам, зазначеним у видаткових накладних, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов договору поставки товару №15/13 від 14.02.2013р. позивач поставив і передав відповідачу товар на суму 34636,26грн., що підтверджується видатковими накладними : №АС000000930 від 02.10.2014р. на суму 5793,79грн., №АС000000954 від 08.10.2014р. на суму 4918,27грн., №АС000000973 від 15.10.2014р. на суму 7282,46грн., №АС000000972 від 20.10.2014р. на суму 13052,21грн., №АС000001045 від 07.11.2014р. на суму 3589,63грн.

Оскільки відповідачем не проведено у встановленому порядку та строк розрахунки за отриманий товар, позивачем подано позов до суду про стягнення боргу у сумі 34636,00грн.

Відповідачем не надано доказів оплати зазначеного товару та не спростовано доводи позивача і надані ним докази.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, вимога ТОВ "Агат Сервіс" про стягнення з ФОП ОСОБА_1 простроченої заборгованості по договору поставки №15/13 від 14.02.2013р. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем нараховано і заявлено до стягнення на підставі п.8.5 договору 7111,29грн. пені, за період з 08.12.2014р. по 22.05.2015р.

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін і розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в договорі передбачено, що у випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, а також додатково 5% від суми несплаченого боргу.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що пеня підлягає стягненню у сумі 7110,60грн. Тому в стягненні 0,69грн. пені необхідно відмовити.

Крім того, позивачем нараховано штраф у розмірі 1731,80грн., а саме, 5% відповідно до п.8.5. договору поставки №15/13 від 14.02.2013р.

Суд зазначає, що такі санкції не є подвійними оскільки можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені передбачено чинним законодавством (практика : постанова Верховного Суду України від 27.04.2012р., постанова Вищого господарського суду України від 12.06.2012р. у справі №06/5026/1052/2011).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши зібрані у справі докази та надавши їм правову оцінку в сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 43478,40грн., а саме : 34636,00грн. основного боргу, 7110,60грн. пені, 1731,80грн. штрафу. В стягненні 0,69грн. пені належить відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43, 44, 49, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агат Сервіс" м.Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький про стягнення 43479,09грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агат Сервіс" (м.Київ, вул.Ушинського, 28, ідентифікаційний код 37024472) 34636,00грн. (тридцять чотири тисячі шістсот тридцять шість гривень 00коп.) основного боргу, 7110,60грн. (сім тисяч сто десять гривень 60коп.) пені, 1731,80грн. (одна тисяча сімсот тридцять одна гривня 80коп.) 5% штрафу та 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог про стягнення 0,69грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 17.06.2015р.

Суддя Т.В. Дячук

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу (м. Київ, вул. Ушинського, 28) - надіслати згідно заяви;

3 - відповідачу (АДРЕСА_1) - надіслати.