Рішення

від 11.06.2015 по справі 925/682/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року                                                  Справа № 925/682/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АВТО 2000"

до публічного акціонерного товариства "Городищенський маслозавод"

про стягнення 45541 грн. 17 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Хелис Н.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АВТО 2000" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Городищенський маслозавод" про спонукання до виконання мирової угоди, укладеної між сторонами і затвердженої ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 у справі №925/844/14 шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 45541 грн. 17 коп. у тому числі: 38326 грн. 90 коп. заборгованості за договором та витрат на сплату судового збору, 6606 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань і 608 грн. 02 коп. три проценти річних.

В обґрунтування позову позивач вказав на невиконання відповідачем мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 у справі №925/844/14, та на невідповідність цієї ухвали, як виконавчого документу, вимогам ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”.

Ухвалою від 15.04.2015 господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АВТО 2000"

до розгляду, порушив провадження у даній справі і призначив її розгляд у судовому засіданні на 10 годину 15 хвилин 12.05.2015 у приміщенні господарського суду Черкаської області, зобов'язав позивача подати до господарського суду докладний розрахунок стягуваних сум трьох відсотків річних і інфляційних нарахувань із зазначенням кількості прострочених днів, періодів прострочення і сум боргу, на які нараховувалися інфляція і проценти річних.

Ухвалою від 12.05.2015 господарський суд Черкаської області у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін та неподанням позивачем витребуваних ухвалою від 15.04.2015 доказів відклав розгляд справи на 11 годину 11.06.2015 у приміщенні господарського суду Черкаської області.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання суду, призначеного ухвалою від 12.05.2015 на 11 годину 11.06.2015, проте їх представники у це судове засідання не з'явилися.

Натомість позивач заявив письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника, а відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи на інший день задля надання можливості відповідачу підготувати обґрунтований відзив на позов.

Стаття 77 Господарського процесуального кодексу України допускає відкладення господарським судом розгляду справи лише в межах встановлених ст. 69 цього Кодексу строків вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Частина 3 ст. 69 цього ж Кодексу передбачає, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позовна заява позивача надійшла до господарського суду Черкаської області 14.04.2015. Клопотання про продовження строку розгляду спору сторони не заявляли.

Отже, цей спір має бути вирішений господарським судом у строк до 14.06.2015.

Враховуючи обмаль часу, що залишився до закінчення встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку вирішення цього спору, господарський суд Черкаської області залишив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший день без задоволення.

Нез'явлення представників сторін у засідання суду не перешкоджає вирішенню даного спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 12.06.2014 господарський суд Черкаської області у справі №925/844/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АВТО 2000" до публічного акціонерного товариства "Городищенський маслозавод" про стягнення 36500,00 грн. затвердив укладену між сторонами мирову угоду, згідно з якою публічне акціонерне товариство "Городищенський маслозавод" зобов'язалося сплатити на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АВТО 2000" заборгованість за договором в сумі -36500 грн. за наступним графіком:

до 25 червня 2014 року включно - 6 083,33 грн. в т.ч. ПДВ;

до 25 липня 2014 року включно - 6 083,33 грн. в т.ч. ПДВ;

до 25 серпня 2014 року включно - 6 083,33 грн. в т.ч. ПДВ;

до 25 вересня 2014 року включно - 6 083,33 грн. в т.ч. ПДВ;

до 25 жовтня 2014 року включно - 6 083,33 грн. в т.ч. ПДВ;

до 25 листопада 2014 року включно - 6 083,33 грн. в т.ч. ПДВ, а також 1827 грн. витрат на сплату судового збору.

Публічне акціонерне товариство "Городищенський маслозавод" вказану мирову угоду не виконало, у зв'язку з чим публічне товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АВТО 2000" звернулося до державної виконавчої служби за примусовим виконанням ухвали господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 у справі №925/844/14 про затвердження мирової угоди.

12 лютого 2015 року державним виконавцем на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 у справі №925/844/14 була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю вказаної ухвали як виконавчого документу вимогам ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” через не зазначення в ухвалі строку пред'явлення її до виконання.

За прострочення виконання грошових зобов'язань за мировою угодою від 12.06.2014 у справі №925/844/14, позивач нарахував відповідачу до сплати:

- 6606 грн. 25 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань за прострочення сплати чергових сум заборгованості у сумі 6083 грн. 33 коп. у періоди з 25.06.2014 по 26.03.2015; з 25.07.2014 по 26.03.2015, з 25.08.2014 по 26.03.2015, з 25.09.2014 по 26.03.2015, з 25.10.2014 по 26.03.2015 і за прострочення сплати заборгованості у сумі 7910 грн. 33 коп. (6083 грн. 33 коп. + 1827 грн.) у період з 25.11.2014 по 26.03.2015.

- 608 грн. 02 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних за прострочення сплати чергових сум заборгованості у сумі 6083 грн. 33 коп. у періоди з 25.06.2014 по 26.03.2015; з 25.07.2014 по 26.03.2015, з 25.08.2014 по 26.03.2015, з 25.09.2014 по 26.03.2015, з 25.10.2014 по 26.03.2015 і за прострочення сплати заборгованості у сумі 7910 грн. 33 коп. (6083 грн. 33 коп. + 1827 грн.) у період з 25.11.2014 по 26.03.2015.

Відповідно до п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди і якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 7.1 своєї постанови від 17.12.2013 №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” роз'яснив, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що публічне акціонерне товариство "Городищенський маслозавод" не виконало зобов'язання за затвердженою ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.06.2014 у справі №925/844/14 мировою угодою щодо сплати товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АВТО 2000" 38326 грн. 90 коп. боргу у вказані у мировій угоді строки, які спливли. Тим самим публічне акціонерне товариство "Городищенський маслозавод" порушило права товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АВТО 2000" на своєчасне одержання вказаної суми коштів.

Відтак товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АВТО 2000" вправі в порядку захисту своїх порушених прав вимагати примусового виконання публічним акціонерним товариством "Городищенський маслозавод" мирової угоди шляхом стягнення з нього на свою користь заявленої у позові суми 38326 грн. 90 коп., а також передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.

Стягувані суми інфляційних нарахувань та трьох процентів річних позивач нарахував у відповідності з умовами затвердженої господарським судом Черкаської області мирової угоди від 12.06.2014 у справі №925/844/14, з фактичними обставинами виконання відповідачем цієї мирової угоди щодо сплати позивачу боргу та витрат на сплату судового збору, з встановленими індексами інфляції у вказані позивачем періоди прострочення та з вимогами чинного законодавства.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1827 грн. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Городищенський маслозавод" (вул. Героїв Чорнобиля, буд. 5, м. Городище, Черкаська область, ідентифікаційний код 00451797) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-АВТО 2000" (вул. К. Основ'яненко, буд. 6, м. Київ, ідентифікаційний код 31240424) – 38326 грн. 90 коп. заборгованості за мировою угодою, 6606 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 608 грн. 02 коп. три проценти річних та 1827 грн. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 16.06.2015.

          СУДДЯ М.В. Дорошенко