Ухвала

від 16.06.2015 по справі 804/3303/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2015 рокусправа № 804/3303/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року по справі за позовом Приватного підприємства"РУТ" до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2014р. за № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року Приватне підприємство"РУТ" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.10.2014 року №0001932202 по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 257,38 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.10.2014 року за №0001932202 по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 257,38 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Верхньодніпровська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з апеляційної скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство"РУТ" зареєстровано у виконавчому комітеті Жовтоводської міської ради 14.11.1991 року за №122512000000000352.

Представником податкової згідно з п.20.1.4, п.20.1 ст. 20 та на підставі п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1. п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України відповідно до наказу Верхньодніпровської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №864, від 03.10.2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "РУТ" (код ЄДРПОУ 19152116) з питань взаємовідносин з ТОВ «Торгівельна компанія «Комп'ютерні технології» (код ЄДРПОУ 37701023) за грудень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №1228/04-16-22-03/19152116 від 08.10.2014 року, яким, зокрема, зафіксовано порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та нереальність здійснення господарської операції в частині придбання ПП "РУТ" товарів у ТОВ «Торгівельна компанія «Комп'ютерні технології», що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту на суму 205,90 грн. (а.с.12-21).

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.10.2014 року №0001932202, яким ПП "РУТ" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 257,38 грн., з яких за основним платежем - 205,9 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 51,48 грн. (а.с.23).

Не погоджуючись з прийнятим оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

12.01.2015 року позивача отримав рішення про результати розгляду скарги від 31.12.2014 року, яким скаргу ПП "РУТ" залишино без задоволення, а податкове повідомленням-рішенням залишино без змін.

Не погодившись з рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України.

13.02.2015 року позивача отримав рішення про результати розгляду скарги від 09.02.2015 року №2481/6/99-99-10-01-01-15, яким скарга платника податків залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.25-27).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки встановлено, що за наслідками порушення контрагентами ПП "РУТ", а саме ТОВ «Торгівельна компанія «Комп'ютерні технології» положень Податкового Кодексу України, що регулюють порядок формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість податковий орган прийшов до висновку про нереальність операцій, яку він не зміг перевірити.

За правилами статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між ПП "РУТ" та ТОВ «Торгівельна компанія «Комп'ютерні технології» було укладено договір поставки №008306 від 14.12.2011 року за результатами, якого ПП "РУТ" отримало товари від ТОВ «Торгівельна компанія «Комп'ютерні технології» на загальну суму 1235,41 грн., в т.ч. ПДВ 250,90 грн. Оплата за поставлену продукцію здійснювалася у безготівковій формі.

На підтвердження виконання даного договору позивачем надано, податкові та видаткові накладні, рахунки, які підтверджують поставку товару, що була здійснена позивачем за перевіряємий період, банківську виписку по рахунках з ТОВ «Торгівельна компанія «Комп'ютерні технології», картки рахунків.

Враховуючи зазначене, використання товарів, отриманих позивачем від ТОВ «Торгівельна компанія «Комп'ютерні технології», направлено на одержання доходу, а тому використання товарів (сировини) є господарською діяльністю у розумінні п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи зазначене, використання товарів, отриманих позивачем від ТОВ «Торгівельна компанія «Комп'ютерні технології», направлено на одержання доходу, а тому використання товарів (сировини) є господарською діяльністю у розумінні п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за №168/704. Так, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік в УкраїніВ» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. У відповідності до частини 2 даної статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того суд зазначає, що згідно чинного законодавства виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем або його контрагентом ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Слід зазначити, у разі, коли контрагенти позивача, чи треті особи, не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки, саме, щодо них. Вищезазначені факти, встановлені під час перевірки позивача не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, погоджуючись з його висновками, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук