Ухвала

від 10.06.2015 по справі 815/591/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/591/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Караван Транс Сервис ЛТД до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0003542206 від 31 жовтня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ТОВ Караван Транс Сервис ЛТД звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що на підставі висновків акту перевірки та висновків за результатами розгляду заперечень на акт, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003542206 від 31 жовтня 2014 року, яким ТОВ Караван Транс Сервіс ЛТД безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Позивач не погоджувався із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, прийнятим на підставі висновків відповідача, які на його думку, базуються на припущеннях та спростовуються наступним. Так, позивач вказував, що у періоді, який перевірявся ТОВ Караван Транс Сервис ЛТД мало взаємовідносини з ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ , а саме відвантажувало на його користь ТМЦ (пакети поліетиленові, фризелін тощо). На підтвердження реальності операцій по даному договору позивачем було надано до перевірки первинні документи, які підтверджують реалізацію товарів та отримання доходів, до яких податкова не висловила обґрунтованих зауважень, а висновки по акту зроблені лише на підставі припущень відповідача про відсутність поставки товарів та неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ .

Крім того, позивач заперечував проти тверджень відповідача стосовно того, що кошти, які отримані ТОВ Караван Транс Сервис ЛТД від ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ в якості оплати за поставлений товар є поворотною фінансовою допомогою, на яку нараховуються відсотки у розмірі облікової ставки НБУ. Позивач наполегливо відзначав, що між ТОВ Караван Транс Сервис ЛТД та ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ укладено договір купівлі-продажу, який підтверджується належними доказами та змін у відносинах між підприємствами не відбувалось.

За таких обставин, позивач вважав, що у відповідача були відсутні законні підстави для збільшення ТОВ Караван Транс Сервис ЛТД грошового зобов'язання з податку на прибуток та прийняття податкового повідомлення-рішення №0003542206 від 31 жовтня 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0003542206 від 31 жовтня 2014 року.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 02 вересня по 08 вересня 2014 року на підставі направлень від 26 серпня 2014 року №002152/1932, №002314/1954 та наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 26 серпня 2014 року №1970, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Караван Транс Сервис ЛТД з питань правомірності декларування та сплати податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 15 вересня 2014 року №4911/15-53-22-06/37224790 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Караван Транс Сервис ЛТД , код ЄДРПОУ 37224790 з питань правомірності декларування та сплати податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року , у висновку якого зафіксовано виявлені під час перевірки порушення вимог 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 4420443 грн., а також вимог п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 4 255 527 грн.

Позивач з висновками акту не погодився та, скориставшись своїм правом, відповідно до п. 86.7 ст. 87 ПК України, 21 жовтня 2014 року надав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області заперечення на акт перевірки №4911/15-53-22-06/37224790 від 15 вересня 2014 року.

За результатами розгляду заперечень на акт відповідачем надано відповідь від 28 жовтня 2014 року №36329/10/15-53-22-06/63, якою змінено висновки акту перевірки від 15 вересня 2014 року №4911/15-53-22-06/37224790 на наступні: перевіркою встановлено порушення ТОВ Караван Транс Сервис ЛТД пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 124244 грн. .

На підставі акту перевірки від 15 вересня 2014 року №4911/15-53-22-06/37224790 та висновку за результатами розгляду заперечень на акт, а також згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003542206 від 31 жовтня 2014 року, яким ТОВ Караван Транс Сервис ЛТД збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 155305 грн., з яких 124244 грн. - за основним платежем та 31 061 грн. - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування з підстав наведених у позові.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення №0003542206 від 31 жовтня 2014 року стали висновки відповідача про заниження ТОВ Караван Транс Сервис ЛТД доходів, що враховують при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду (станом на 31.12.2013 року) у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги у сумі 653917 грн., що призвело до податку на прибуток на суму 124 244 грн. за 2013 рік.

Вказані висновки податковий орган обґрунтовував тим, що у перевіряємий період ТОВ Караван Транс Сервис ЛТД отримало від ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ грошові кошти у сумі 21 247195, 06 грн., як оплату за товар, проте внаслідок відсутності поставок, станом на 31.12.2013 року у ТОВ Караван Транс Сервис ЛТД виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ на суму 21247195, 06 грн.

30 листопада 2012 року між ТОВ Караван Транс Сервис ЛТД (Продавець) та ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №12/12, щодо придбання на умовах визначених цим Договором товарів народного споживання та промислового призначення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних, ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ купувало у ТОВ Караван Транс Сервис ЛТД , зокрема, поліетиленові пакети, фризелин, мішки пакувальні з тканини.

Згідно умов Договору купівлі-продажу №12/12 від 30.11.2012 року, вказаний товар переходить від Продавця до Покупця на умовах Склад Продавця: м. Одеса, пров. Аеропортовський 3-й, буд. 4-а. Придбані товари отримувались уповноваженою особою ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей зі складу позивача.

Також на підставі Договору купівлі-продажу №12/12 від 30.11.2012 року, ТОВ Караван Транс Сервіс ЛТД , на виконання вимог ст. 201 ПК України, було видано ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ податкові накладні на придбаний товар.

Форма оплати за договором - безготівкова, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставлених Продавцем рахунків-фактур.

На підтвердження розрахунків за Договором купівлі-продажу, позивачем надано до суду рахунки на оплату поставленого товару, виписки по рахунку ТОВ Караван Транс Сервіс ЛТД .

При цьому, факт отримання ТОВ Караван Транс Сервіс ЛТД грошових коштів від ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ не заперечувався відповідачем та встановлено ним при перевірці, однак внаслідок заперечення поставки товарів за Договором купівлі-продажу №12/12 від 30.11.2012 року не визнається природа цих коштів, як оплата за придбаний товар.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом безпідставно збільшено ТОВ Караван Транс Сервіс ЛТД суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та складено податкове повідомлення-рішення №0003542206 від 31 жовтня 2014 року.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, ПК України.

За змістом ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

На підставі п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

За правилами п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають, зокрема, суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом пп. 14.1.202 п.14.1 ст. 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

На підставі пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

З аналізу вказаних законодавчих приписів можна дійти висновку, що за договором поротної фінансової допомоги кошти надаються у користування без надання будь-яких компенсацій та обов'язково повертаються, тоді як договір купівлі-продажу передбачає передачу грошової суми як плати за отриманий у власність товар.

В ході судового розгляду встановлено, що ТОВ Караван Транс Сервіс ЛТД отримано від ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ кошти в рахунок оплати за поставлений на підставі Договору купівлі-продажу товар.

При цьому посилання податкового органу на те, що перераховані на користь підприємства позивача кошти є фінансовою допомогою спростовуються, оскільки на підставі досліджених судом первинних документів встановлено фактичне виконання договору купівлі-продажу №12/12 від 30.11.2012 року та поставки на користь ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ придбаного ним товару (поліетиленові пакети, фризелин, мішки пакувальні з тканини).

За правилами п. 135.2 ст. 135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В акті перевірки також зазначено, що при перевірці ТОВ Караван Транс Сервіс ЛТД також було використано Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДІНГ щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.11.2012 року по 30.11.2013 року. Водночас, суд зазначає, що висновки актів податкових органів відносно контрагентів не можуть вважатися належними доказами допущення позивачем порушень податкового законодавства. По-перше, такого роду акти свідчать лише про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, а по-друге, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків, який несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Вивчивши акт перевірки та враховуючи, що податковим органом не надано жодних документів, які б підтверджували наявність фактів зазначених в акті перевірки, судом не встановлено доказів на підтвердження висновків податкової про порушення ТОВ Караван Транс Сервіс ЛТД приписів пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України та заниження податку на прибуток на суму 124 244 грн.

Таким чином на підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в ході судового розгляду встановлено реальне виконання Договору купівлі-продажу №12/12 від 30.11.2012 року, а отже податковим органом безпідставно збільшено ТОВ Караван Транс Сервіс ЛТД суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та складено податкове повідомлення-рішення №0003542206 від 31 жовтня 2014 року.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Караван Транс Сервис ЛТД є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у справі № 815/591/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 15 червня 2015 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян