Ухвала

від 16.06.2015 по справі 820/3837/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 р.Справа № 820/3837/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015р. по справі № 820/3837/15

за позовом Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана"

до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

17.04.2015 року Українсько-болгарське товариство з обмеженою відповідальністю "Пірана" звернулося до суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення №0000622201 від 07.04.2015 року, що видане Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області; скасувати податкове повідомлення - рішення №0000612201 від 07.04.2015 року, видане Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 19.05.2015 року задовольнив позовні вимоги.

Скасував податкове повідомлення - рішення №0000622201 від 07.04.2015 року, що винесено Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відносно Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана".

Скасував податкове повідомлення - рішення №0000612201 від 07.04.2015 року, що винесено Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відносно Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана".

Стягнув з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" (код ЄДРПОУ 22699101, адреса: м. Харків, в'їзд Естакадний б.3-а) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, позивачем не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України.

У відповідності до положень ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку УБ ТОВ В«ПіранаВ» щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ В«ТОРГ ГРУППВ» (код ЄДРПОУ 38784472) за лютий 2014 року та ТОВ В«СПРІНТ ЛТДВ» ( код 34073422) за липень 2014 року, результати якої викладено в акті від 24.03.2015 року за № 1140/20-38-22-01-07/22699101 (т.1, а.с. 11-17).

За наслідками перевірки контролюючим органом було встановлено наступні порушення:

- п.198.1, п. 198.2,п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством було завищено податковий кредит за лютий 2014 року на суму ПДВ 112618,33 грн. по взаємовідносинам з ТОВ В«ТОРГ ГРУППВ» та за липень 2014 року на суму ПДВ 250000,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ В«СПРІНТ ЛТДВ» , що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет;

- занижено податок на прибуток за 2014 рік по взаємовідносинам з ТОВ В«ТОРГ ГРУППВ» на суму 101356,502 грн. та по взаємовідносинам з ТОВ В«СПРІНТ ЛТДВ» на суму 225000 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, підприємством до податкового органу було подано відповідні заперечення № 126 від 27.03.2015 року, за результатами розгляду яких листом від 06.04.2015 року № 7394/10/20-38-22-01-10 відповідач залишив відповідні висновки без змін ( т.1 а.с. 18-21).

На підставі висновків акту перевірки від 24.03.2015 року за № 1140/20-38-22-01-07/22699101, податковим органом 07.04.2015 року було винесено податкові повідомлення - рішення за № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 543927,00 грн., з яких 362618,00 грн. - за основним платежем, 181309 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та за № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 489534,00 грн., з яких 326356 грн. - за основним платежем, 163178 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями ( т.1 а.с. 9-10).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положення п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Разом з тим, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому, в пункті 44.1 ст.44 Податкового кодексу України зазначано, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналізуючи вказані вище правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що факт здійснення господарської діяльності має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами, у зв'язку з чим у платника податку виникає право на включення до складу податкового кредиту сум за наслідком здійснення господарських операцій.

Як встановлено судом першої інстанції, в перевіряємому періоді УБ ТОВ В«ПіранаВ» мало взаємовідносини з ТОВ В«ТОРГ ГРУППВ» .

Між позивачем та його контрагентом 31.01.2014 року був укладений договір № 28 на надання послуг по технічному обслуговуванню устаткування, згідно п.1 якого, УБ ТОВ В«ПіранаВ» (замовник) доручає, а ТОВ В«ТОРГ ГРУППВ» ( виконавець) зобов'язується надати послуги з технічного обслуговування виробничого устаткування, які також зазначені у відповідних кошторисах ( т.1 а.с. 39-49).

Зазначені послуги було надано, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання - передачі № ОУ-0206/01 від 06.02.14 р., № ОУ-0211/01 від 11.02.14 р., № ОУ-0213/01 від 13.02.14 р., № ОУ-0217/01 від 17.02.14 р., № ОУ-0219/01 від 19.02.14 р., № ОУ-0224/01 від 24.02.14 р., № ОУ-0226/01 від 26.02.14 р., № ОУ-0227/01 від 27.02.14 р., № ОУ-0228/01 від 2802.14 р. ( т.1 а.с. 50-58).

Між позивачем та його контрагентом 03.02.2014 р. був укладений договір про надання послуг № 31 (т.1, а.с.59-60), згідно п.1 договору УБ ТОВ В«ПіранаВ» (замовник) доручає, а ТОВ В«ТОРГ ГРУППВ» (виконавець) приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з надання послуг на території виробничих та офісних приміщень замовника, які також зазначені у відповідному кошторисі (т.1 а.с.61).

Зазначені роботи було виконано, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання - передачі від 14.02.2014 року № ОУ-0214/01, від 19.02.2014 року № ОУ-0219/02, від 25.02.2014 року № ОУ-0225/01. ( т.1, а.с. 62-64).

Матеріали справи містять податкові накладні: № 72 від 06.02.2014 р., № 67 від 11.02.2014 р., № 73 від 13.02.2014р., № 68 від 17.02.2014 р., № 74 від 19.02.2014р., № 69 від 24.02.2014р., № 75 від 26.02.2014р., № 70 від 27.02.2014 р., № 71 від 28.02.2014 р., № 76 від 14.02.2014р., № 77 від 19.02.2014 р., № 78 від 25.02.2014 р. ( т.1 а.с.65-76), дефектні акти ( т.1 а.с. 168-176), що обумовлює економічну обґрунтованість укладених угод.

Дані операції було відображено позивачем у бухгалтерському обліку у відомості операцій по рахунку 685 ( т.1 а.с.77).

Оплата за надані послуги згідно укладених угод була здійснена відповідно договору від 21.04.2014 року № 21-04/14 платіжними дорученнями № 2637 від 01.08.2014 року, № 1886 від 05.06.2014 року, № 1980 від 11.06.2014 року (т.1 а.с.34-36).

З наданої до суду податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року вбачається, що до складу податкового кредиту були включені податкові накладні отримані від ТОВ В«ТОРГ ГРУППВ» , які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних ( т.3 а.с. 97-102).

В перевіряємому періоді УБ ТОВ В«ПіранаВ» мало взаємовідносини з ТОВ В«СПРІНТ ЛТДВ» .

Так між позивачем та його контрагентом було укладено договір № 05/14 від 06.05.2014р., згідно п. 1 якого ТОВ В«СПРІНТ ЛТДВ» (виконавець), зобов'язується повести ремонт та запустити роботу устаткування, а УБ ТОВ В«ПіранаВ» (замовник) - прийняти та сплатити виконані роботи ( т.1 а.с.78-82).

Зазначені роботи було виконано, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання - передачі робіт № ОУ-0000022 від 28.07.14р., № ОУ-0000023 від 30.07.14р., № ОУ-0000024 від 31.07.14р. ( т.1 а.с. 83-85).

Матеріали справи згідно згаданого договору містять податкові накладні: № 13 від 28.07.14р., № 15 від 30.07.2014 р., № 19 від 31.07.2014р., дефектні акти про наявність неполадок в устаткуванні та його зносу, що обумовлює економічну обґрунтованість укладеної угоди, акти прийому - передачі майна, акт обстеження станції водоочищення від 12.06.2014 р. ( т.1 а.с. 86-101). Дані операції було відображено позивачем у бухгалтерському обліку у відомості операцій по рахунку 685 ( т.1 а.с.108).

Оплата за надані послуги згідно укладеної угоди була здійснена платіжними дорученнями № 2151 від 23.06.2014 року, № 2813 від 12.08.2014 року, № 2902 від 18.08.2014 року, № 3444 від 23.09.2014 року, № 3292 від 12.09.2014 року, № 3490 від 29.09.2014 року, № 3476 від 25.09.2014 року, № 3513 від 29.09.2014 року, № 3518 від 30.09.2014 року, № 3567 від 01.10.2014 року ( т.1 а.с.102-107).

Також слід зазначити, що ТОВ В«СПРІНТ ЛТДВ» для виконання необхідного обсягу робіт було залучено фізичні особи ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4В, на підставі цивільно - правових договорів № б/н, укладених 26 травня 2014 р.

Вказаними фізичними особами було виконано умови договорів, на підтвердження чого було складено акти приймання - передачі виконаних робіт ( т.3, а.с. 85-92).

Наявність відповідного обладнання, яке обумовило необхідність укладення договору 05/14 від 06.05.2014 р., підтверджується відомістю наявності основних засобів станом на 01.02.2014 року ( т.1, а.с. 109-159), технічною документацією (паспортами) на обладнання (т.1, а.с. 193-227, т.2, а.с. 1-243, т.3, а.с. 1-79).

Наявність у УБ ТОВ В«ПіранаВ» виробничих потужностей за адресою: м. Харків Естакадний в'їзд 3а, підтверджується Свідоцтвом про право власності на нежитлові будівлі, копіями технічних паспортів та експлікацій до них ( т.1 а.с. 24-27, 177-186).

З податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року вбачається, що до складу податкового кредиту були включені податкові накладні отримані від ТОВ В«СПРІНТ ЛТДВ» , які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних ( т.3 а.с. 103-108).

За таких обставин колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства України.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що фактичними підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували: відмова позивача в наданні пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з контрагентом ТОВ В«ТОРГ ГРУППВ» (код ЄДРПОУ 38784472) за лютий 2014 року та ТОВ В«СПРІНТ ЛТДВ» (код 34073422) за липень 2014 року на запити податкового органу, а також відомості акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 17.09.2014 року за № 3705/20-30-22-03/34073422 В«Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ В«СПРІНТ ЛТДВ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з контрагентами за липень 2014 рокуВ» , яким встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ В«СПРІНТ ЛТДВ» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Одночасно слід вказати, що порушення позивачем вимог податкового законодавства податковий орган пов'язує виключно з недоліками, які на його думку, мають місце в діяльності підприємства-контрагента.

Колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вказані вище договори були складені з метою їх реального виконання, позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що висновок акту перевірки від 24.03.2015 року № 1140/20-38-22-01-07/22699101 Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області є неправомірним, а тому податкові повідомлення-рішення №0000622201 від 07.04.2015 року та №0000612201 від 07.04.2015 підлягають скасуванню.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015р. по справі № 820/3837/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_5 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7