Рішення

від 14.02.2007 по справі 3/9-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/9-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "14" лютого 2007 р.                                                       по справі  № 3/9-38.1

за позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”                  в особі Волинської філії ДК „Газ України”, м. Луцьк  

до відповідача: Рожищенської фабрики „Динамо” фізкультурно-спортивного товариства „Динамо”,                    м. Рожище       

про стягнення 4934 грн. 87 коп. заборгованості та пені           

                                                                                                 Голова господарського суду Волинської області

                                                                                                 Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Савич С.І. –провідний юрисконсульт Волинської філії ДК “Газ України” (дов. №355/10                            від 29.12.2006р.)        

від відповідача: не з'явились  

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача  було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв                       та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: Позивач –дочірня компанія „Газ України” в особі Волинської філії ДК „Газ України”,                    м. Луцьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –Рожищенської фабрики „Динамо” фізкультурно-спортивного товариства „Динамо”, м. Рожище 4934,87 грн., в тому числі               4391,79 грн. заборгованості по оплаті поставленого у відповідності до укладеного між сторонами договору №8-10-6 від 28.12.2005р. природного газу (у період березня-квітня місяців 2006 року) та 543,08 грн. пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та непроведення у встановлені строки і порядку належних розрахунків по оплаті поставленого і спожитого природного газу за період                  з 10.04.2006р. по 18.01.2007р.)

В судовому засіданні представник позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги уточнив,                     у зв'язку з погашенням відповідачем суми основної заборгованості просить суд в цій частині позову провадження у справі припинити та стягнути з Рожищенської фабрики „Динамо” суму нарахованої пені                       543,08 грн. і відшкодувати за рахунок останнього здійснені при поданні позову до суду витрати.

Відповідач всупереч вимогам ухвали суду від 25.01.2007р. про порушення провадження у справі  відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив, пояснень з приводу пред'явлених позовних вимог                   не представив, компетентного представника в судове засідання не направив, хоча про день та час розгляду справи в суді був повідомлений належним чином (зазначена ухвала суду була направлена на адресу Рожищенської фабрики „Динамо” –м. Рожище, вул. Промислова, 15, рекомендованою кореспонденцією            та на адресу суду без вручення адресату не повернулась).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву                   не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2005 року між дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Волинської філії ДК „Газ України”, м. Луцьк та Рожищенською фабрикою „Динамо” фізкультурно-спортивного товариства „Динамо”, м. Рожище було укладено договір                              на постачання природного газу за №8-10-6.

У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення безперебійного постачання відповідачу природного газу.

На виконання умов вказаного договору Волинською філією дочірньої компанії „Газ України” впродовж періоду березня-квітня місяців 2006 року надавались Рожищенській фабриці „Динамо” послуги по постачанню природного газу.

Всього у зазначений період відповідачу було поставлено, а останнім прийнято та спожито 9400 м.куб. природного газу загальною вартістю 6305,07 грн. Вартість 1000,0 стандартних куб.м. природного газу було погоджено сторонами в п. 5.1 договору №8-10-6 від 28.12.2005р., а також в додатковій угоді №1 від 20.02.2006р. до вказаного договору.

Загальна кількість поставленого відповідачу природного газу та його вартість підтверджені долученими до матеріалів справи документами, зокрема, підписаними між споживачем природного газу  (Рожищенською фабрикою „Динамо”) та постачальником газу (Волинською філією ДК “Газ України”) актами прийому-передачі природного газу за березень-квітень місяці 2006 року, а також оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 11, 12).

Згідно п. 6.1 договору №8-10-6 оплата за спожитий природний газ повинна була здійснюватись покупцем (відповідачем) виключно грошовими коштами в наступному порядку: перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за п'ять банківських днів до початку місяця поставки газу; послідуючі оплати проводяться плановими платежами по двадцять п'ять відсотків від вартості запланованих місячних обсягів до десятого та двадцятого числа поточного місяця; остаточний розрахунок повинен проводитись відповідачем на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до десятого числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди від 28.12.2005р. №8-10-6 зобов'язання, зокрема,                   в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті поставленого останнім природного газу              (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість спожитого газу в повному обсязі не оплатив, останнім було проведено з позивачем розрахунків лише на суму 1913,28 грн.  

У зв'язку з викладеним у підприємця Рожищенської фабрики „Динамо” фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” виникла заборгованість, котра на момент подання позовної заяви до суду склала 4391,79 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом,                  але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір на постачання природного газу предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом                                   не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо)                   або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно                      до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом                            або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)                  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, постачання позивачем відповідачу природного газу, отримання останнього та його використання Рожищенською фабрикою „Динамо”, а також не проведення останньою при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд вважає, що на час пред'явлення позову до суду позовні вимоги в частині стягнення 4391,79 грн. основної заборгованості, пред'явлені дочірньою компанією „Газ України” в особі Волинської філії ДК „Газ України” до відповідача, були підставними.

Разом з тим, враховуючи повне погашення відповідачем існуючої перед позивачем заборгованості                 у період провадження у справі (шляхом перерахування суми боргу 4391,79 грн. на рахунок Волинської філії ДК „Газ України” згідно платіжного доручення №20 від 31.01.2007р.) суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині вимог на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, відповідачу у відповідності до п. 7.2 договору №8-10-6 від 28.12.2005р. за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті поставленого та спожитого природного газу було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків за період прострочки платежів з 10.04.2006р. по 18.01.2007р. склала 543,08 грн.  

Розглянувши ці позовні вимоги суд вважає, що останні підлягають до задоволення частково –на суму                       174,49 грн., а в частині стягнення 368,59 грн. пені позивачу слід відмовити, зокрема, з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статей 256, 258 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З огляду на викладене, враховуючи обставини зобов'язального характеру, котрі виникли між сторонами в даному спорі, позивач за невиконання відповідачем господарського зобов'язання та непроведення установлені строки та порядку розрахунків за отриманий природний газ, у відповідності до зазначених положень законодавства та договору на постачання природного газу за №8-10-6 від 28.12.2005р. був наділений права нарахувати відповідачеві пеню у період з квітня, травня місяців 2006 року                             (в залежності від періоду поставки газу) відповідно по жовтень, листопад місяці 2006 року та звернутись              в суд з таким позовом впродовж року з моменту нарахування штрафних санкцій.

В даному випадку позивачем в порушення положень законодавства здійснено нарахування відповідачеві пені за період з 10.04.2006р. по 18.01.2007р. та з 10.05.2006р. по 10.01.2007р., що                                  є необґрунтованим та безпідставним, оскільки таке нарахування у відповідності до ст. 232 ГК України повинне було бути здійсненим з 10.04.2006р. по 10.10.2006р. та з 10.05.2006р. по 10.11.2006р. Крім того, нарахування пені у період з 10.05.2006р. по 10.01.2007р. позивачем здійснюється із суми заборгованості 3385,66 грн., в той час, коли реальна сума боргу за цей період нарахування становила 1006,13 грн.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, а погашення заборгованості останнім було здійснено лише після прийняття судом позовної заяви до розгляду та порушення провадження                       у справі, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок Рожищенської фабрики „Динамо” фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” (в пропорційному відношенні від величини підставних та обґрунтованих, а також задоволених судом позовних вимог).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 256, 258, 509, 526, 527, 530, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 11 ст. 80,                ст.ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Рожищенської фабрики „Динамо” фізкультурно-спортивного товариства „Динамо”                 (м. Рожище, вул. Промислова, 15, р/р 26008055438720 у ВГРУ КБ „ПриватБанк”, МФО 303440,                        код 05747092) на користь дочірньої компанії „Газ України” в особі Волинської філії ДК „Газ України”               (м. Луцьк, вул. Ковельська, 1, р/р 26030301800 у Волинському центральному відділенні „Промінвестбанку” м. Луцька, МФО 303138, код 23253092) 174,49 грн. пені, 94,38 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 109,19 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 4391,79 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення 368,59 грн. пені відмовити.

Голова господарського суду

Волинської області                                                                                           В.О. Кравчук