Рішення

від 15.02.2007 по справі 01/22-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01/22-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "15" лютого 2007 р.                                                       по справі  № 01/22-38

 за позовом закритого акціонерного товариства «Агроконтракт», м.Луцькдо приватного підприємства «Маколі», м.Луцьк

про   стягнення 1030,56 грн.

                                                                                                    Суддя  Якушева І.О.   

Представники:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

від позивача: Козира Л.І. (дов. № 87 від 29.01.2007р.)

від відповідача: Лялюга Л.В. – адвокат (дов. № 2 від 13.02.2007р.)

В судовому засіданні з 14.02.2007р. по 15.02.2007р. було оголошено перерву.

Суть спору: позивач в позовній заяві  просить стягнути з відповідача 1030,56 грн., з них: 182,38 грн. заборгованості за переданий на підставі договору № 283-06 від 01.06.2006р. товар, 15,37 грн. пені за період з 02.08.2006р. по 29.01.2007р., 2,71 грн. процентів річних за цей же період, 330,10 грн. відсотків за користування чужими коштами, 500 грн. витрат, понесених на оплату послуг адвоката.

Представник позивача в судовому засіданні подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій відмовилась від позовних вимог  в частині стягнення з відповідача послуг адвоката в сумі 500 грн., просить припинити провадження у справі про стягнення 182,38 грн. заборгованості в зв'язку з погашенням її відповідачем. Всі інші позовні вимоги ЗАТ «Агроконтракт» підтримує.

Відповідач у відзиві та його представник в судовому засіданні  просить провадження у справі в частині стягнення 182,38 грн. заборгованості припинити в зв'язку з оплатою. На підтвердження цього подала платіжне доручення № 14 від 05.02.2007р. Пеню в розмірі 15.37 грн. відповідно до п.5.2. договору та три відсотки річних відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 2.71 грн., підприємство визнає.

Що стосується інших вимог, а саме: плату за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день прострочки в сумі 330.10 грн. та оплату послуг адвоката в розмірі 500 грн., підприємство заперечує, виходячи з наступного.

Пункт 9.9. дублює п.5.2 договору, встановлюючи відповідальність за прострочку в оплаті товару, тобто, за одне порушення встановлює дві штрафних санкції, що є неприпустимим.

Крім того, штрафна санкція є явно неадекватною допущеному порушенню. Сума пені майже вдвічі перевищує суму збитку.

Відповідно до ст. 3 Цивільного Кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства , зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.

Стягнення зазначеної неустойки вочевидь порушує ці засади, оскільки вона є ані справедливою, ані розумною.

Крім того, відповідно до ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом іншої особи. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Коли ці вимоги порушуються, суд, при здійсненні захисту прав особи, може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи, що передбачене ст. 16 Цивільного Кодексу України.

В даному випадку, зазнавши зовсім незначного збитку, позивач намагається стягнути суму в шість разів більшу від розміру збитку, що суперечить моральним засадам суспільства.

Що стосується витрат на допомогу адвоката в сумі 500 грн., то, хоча ці витрати і відносяться до складу судових витрат, але цілком справедливо можна віднести вимоги ст. 3, 13, 16 ЦК України і до них.

Крім того, доказів щодо оплати послуг адвоката суду не подано, а з позову вбачається, що підготовкою заяви займався юрисконсульт Ж.Г. Пудлік.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

01.06.2006р. між ЗАТ «Агроконтракт» та ПП «Маколі» було укладено договір поставки № 283-06, згідно з п.1.1. якого постачальник зобов'язувався передати покупцю товар згідно накладних відповідно до замовлень, а покупець – прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Пунктом 4.1. даного договору передбачено, що оплата за товар та транспортні послуги здійснюється покупцем з 100% відстрочкою платежу, але не більше п'яти  робочих днів з моменту поставки товару.

На виконання умов цього договору позивач передав відповідачу товару загальною вартістю 182,38 грн., що підтверджується накладною № 1522028/6 від 25.07.2006р., довіреністю ЯМЕ № 467257 від 25.07.2006р.

Після звернення позивача з позовом до господарського суду відповідачем оплачено 182,38 грн. заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 05.02.2007р. З огляду на викладене провадження у справі про стягнення 182,38 грн. заборгованості  на підставі п.11 ст.80 ГПК України підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Разом з цим з відповідача за прострочку платежу відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, п.5.2. договору № 283-06 від 01.06.2006р. слід стягнути 15,37 грн. пені за період з 02.08.2006р. по 29.01.2007р., відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України 2,71 грн. процентів річних за цей же період.

З доводами відповідача про безпідставність нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами погодитись не можна.

Пунктом 9.9. договору № 283-06 від 01.06.2006р. передбачено, що у разі прострочення покупцем грошових зобов'язань за даним договором, покупець сплачує за кожен день прострочення один відсоток від простроченої суми за неправомірне користування чужими коштами.

Отримавши товар і не оплативши за нього у строк, встановлений п.9.9. договору № 283-06 від 01.06.2006р., відповідач фактично користувався коштами позивача, що не були йому своєчасно оплачені.

Відповідно до п.1 ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

А тому позовна вимога про стягнення з відповідача 330,10 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами обґрунтована і підлягає до задоволення.

Оскільки від позову в частині стягнення  500 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката позивач  відмовився, провадження у справі про стягнення цієї суми на підставі п.4 ст.80 ГПК України підлягає припиненню.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 549, 599, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, п.п.11, 4 ст.80,ст.ст.82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд  

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі про стягнення 182 грн. 38 коп. заборгованості, 500 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, припинити.

3. Стягнути з приватного підприємства «Маколі» (м.Луцьк, вул.Наливайка, 4/134, код ЄДРПОУ 31047583) на користь закритого акціонерного товариства «Агроконтракт» (м.Луцьк, пр-т Макарова, 5, код ЄДРПОУ 20136032) 15 грн. 37 коп. пені, 2 грн. 71 коп. процентів річних, 330 грн. 10 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 102 грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Суддя                                                             Якушева І. О.