Рішення

від 12.11.2007 по справі 2-232/2007

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-232/2007

Справа №2-232/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада

2007 року Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого   - судді Чумак Т.А.

при

секретарі     Буко І.І.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в

м.  Апостолове справу за позовом

ОСОБА_1доОСОБА_2 про стягнення відсотків за договором позики,

встановив:

28.11.06

року позивач звернулася до суду з позовомОСОБА_2.  про стягнення відсотків за договором позики.

В

судовому засіданні позивач в обґрунтування позову пояснила,  що 19.10.04 року позивачка взяла в неї в борг

300 доларів США,  про що написала розписку,  зобов»язавшись повернути борг до 19.06.05

року. Вона надала відповідачці гроші в борг за умови сплати їй 10% від суми

боргу щомісяця,  на що відповідачка погодилася.

19.06.05 року відповідачка повинна була їй повернути 300 доларів США боргу та 240

доларів США -

відсотки за користування грошима. Своєчасно відповідачка борг та відсотки не

повернула. 25.07.05 року відповідачка повернула їй 351 долар США,  тобто борг був повернутий повністю,  а відсотки за користування грошима повернуті

не в повному обсязі. Просить стягнути з відповідачки відсотки за користування

позикою в розмірі 1022 гр. 49 коп.,  3%

річних за користування позикою - 3 гр. 10 коп. та витрати по справі в розмірі

81 гр.

Представник

відповідача ОСОБА_3.,  що діяв на

підставі довіреності,  позов не визнав та

пояснив,  що відповідачка ОСОБА_2.  дійсно 19.10.04 року брала в борг 300 доларів

США у позивачки

на строк до 19.06.05 року,  за що повинна

була сплатити позивачці відсотки за користування позикою в розмірі 10%

щомісяця. На підтвердження укладеного договору позики відповідачка написала

розписку,  яку віддала позивачці.

Відповідачка взяла вказану суму в борг, 

так як в неї склалося скрутне матеріальне становище. 19.06.05 року

відповідачка повернула позивачці 351 долар США,  тобто

борг відповідачка повернула повністю,  а

відсотки - в сумі 51 долар. Відповідачка не погоджується сплачувати позивачці

відсотки за користування позикою,  так як

вважає,  що відсотки завищені. Крім

того,  у відповідачки досить скрутне

матеріальне становище,  що позбавляє її

можливості сплачувати гроші. Просить відмовити у позові.

Суд,  заслухавши сторони,  дослідивши матеріали справи,  вважає, 

що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно

до  ст. 

1046 ЦК України

за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій

стороні (позивальникові) грошові кошти або інші речі,  визначені родовими ознаками,  а позичальник зобов»язується повернути

позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість

речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту

передання грошей або інших речей, 

визначених родовими ознаками.

 ст. 

ст.  1047,  1048 ЦК

України передбачено,  що на

підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена

розписка позичальника або інший документ, 

який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або

визначеної кількості

речей. Позикодавець має право на одержання від позичальника

процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються

договором.

 ст.  548

ЦК України

передбачено,  що виконання зобов»язання

забезпечується,  якщо це встановлено

договором або законом.

У

судовому засіданні встановлено,  що 19

жовтня 2004 року позивач передала у власність відповідачці грошові кошти в сумі

300 доларів США,  а відповідачка зобов»язалася повернути вказану суму

грошових коштів позивачці до 19.06.05 року зі сплатою 30 доларів щомісяця у

якості відсотків,  про що відповідачкою

була написана розписка (а.с. 8-9).

25.07.05

року відповідачка повернула позивачці 351 долар США,  що

підтверджується розпискою (а.с. 9).

Таким

чином,  в судовому засіданні

встановлено,  що сторони 19 жовтня 2004

року уклали між собою договір позики грошових коштів,  на підставі чого позивач передала

відповідачці грошові кошти в сумі 300 доларів США,  при цьому

договором було передбачено право позивачки на отримання 30 процентів щомісяця

за користування позикою відповідачкою, 

тобто відповідачка зобов»язалася у вказаний строк повернути 540 доларів США. Відповідач

погодилася на такі умови договору позики, 

про що свідчить її розписка. На виконання договору позики відповідач

передала позивачці 25.07.05 року 351 долар США,  не повернувши

в повному розмірі проценти за користування позикою,  в зв»язку з чим з відповідачки підлягають

стягненню проценти за користування позикою в розмірі 1022 гр. 49 коп.3

розрахунку: (540 дол. США

- 351 дол. США)х 5, 41 гр .= 189 дол.

США х 5, 41 гр. = 1022, 49 гр.

Позовна

вимога щодо стягнення 3 % річних за прострочення позики не підлягає

задоволенню,  оскільки договором,  укладеним між сторонами,  це не передбачено.

З

відповідачки також підлягають стягненню витрати,  понесені позивачем по справі: державне мито в

розмірі 51 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

в розмірі 30 гр. (а.с. 5-6).

Керуючись  ст.  

ст.  10, 11, 60, 209, 213, 215 ЩЖ

України,

вирішив:

Позов

задовольнити частково.

Стягнути

зОСОБА_2 на користьОСОБА_1проценти за договором позики в розмірі 1022 гр. 49

коп.,  витрати по справі в розмірі 81

гр.,  всього в розмірі 1103 гр. 49 коп.

В іншій частині

позову відмовити.

На

рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Дніпропетровської області

через Апостолівський районний суд. Заява про апеляційне оскарження рішення може

бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на

рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне

оскарження.