Рішення

від 12.06.2015 по справі 756/4961/15-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 12.06.2015 Справа № 756/4961/15-ц

Провадження № 2/756/3254/15

Справа № 756/4961/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Борисевичі О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Служба капітана Севастопольського морського рибного порту», третя особа Державне агентство рибного господарства України, про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Служба капітана Севастопольського морського рибного порту» (далі - ДП «СК СМРП»), третя особа Державне агентство рибного господарства України, про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що 24.03.2014 року він був призначений на посаду капітана порту ДП «СК СМРП» наказом Державного агентства рибного господарства України № 18-к від 24.03.2014 року, на умовах контракту № 86 від 24.03.2014 року з терміном дії до 23.03.2014 року, яким передбачено структуру його заробітної плати, яка складалася з місячного окладу у розмірі 18 264 грн. та надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50% від посадового окладу.

07.08.2014 року його було звільнено на підставі наказу Державного агентства рибного господарства України за п. 8 ст. 36 КЗпП.

Оскільки за період роботи з 24.03.2014 року до 07.08.2014 року позивачу заробітна плата не виплачувалась, при звільненні з ним не проведено повного розрахунку, ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги (а.с. 39-43), просить суд стягнути на його користь з ДП «СК СМРП» 137 303 грн. 39 коп. невиплаченої заробітної плати з урахуванням індексації втрати доходів та 146 112 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.

Представник відповідача та третьої особи Христюк Ю.В. проти задоволення позову заперечувала посилаючись на те, що ОСОБА_1 обіймаючи посаду капітана належним чином не виконував своїх обов'язків, в тому числі щодо складання фінансових документів, тому заробітна плата не виплачувалась з його вини. При цьому, позивачем не правильно визначено розмір його заробітної плати, так розмір його окладу передбачений штатним розкладом ДП «СК СМРП» становить 17 716 грн., надбавки за інтенсивність - 8 858 грн., тому його заробітна плата становить 26 572 грн., а не як визначено в укладеному з ОСОБА_1 контракті 27 396 грн. Також, ОСОБА_1 при звільненні не звертався до ДП «СК СМРП» із заявою про виплату йому заробітної плати, тому строк її виплати не настав.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Судом установлено, що 24.03.2014 року між Державним агентством рибного господарства України та ОСОБА_1 укладено контракт № 86 за яким Державне агентство рибного господарства України, на яке покладено функції з управління майном, що перебуває у державній власності, в особі керівника Голови Державного агентства рибного господарства України Дроника В.С., та громадянин ОСОБА_1, з другого боку, уклали цей контракт про те, що ОСОБА_1 призначається на посаду капітана порту ДП «СК СМРП» на термін з 24.03.2014 року по 23.03.2015 року.

Відповідно до пп. а), в) п.3.1. цього контракту за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, Керівникові нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених посадового окладу в розмірі 18 264 грн. і фактично відпрацьованого часу; надбавка за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50 % до посадового окладу і фактично відпрацьованого часу (а.с. 14-18, 76-79).

Згідно заяви ОСОБА_1 на ім'я голови Державного агентства рибного господарства України від 24.03.2014 року, він просив призначити його на посаду капітана порту ДП «СК СМРП» на умовах укладеного контракту (а.с. 75).

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 24.03.2014 року № 18-к призначено ОСОБА_1 з 24.03.2014 року на посаду капітана порту ДП «СК СМРП» на підставі його заяви та контракту № 86 (а.с. 14).

Як вбачається із запису № 18 у трудовій книжці ОСОБА_1 24.03.2014 року його призначено на посаду капітана порту ДП «СК СМРП» відповідно наказу від 24.03.2014 року № 18-к (а.с. 110).

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 07.08.2014 року контракт від 24.03.2014 року № 86, укладений між Державним агентством рибного господарства України та ОСОБА_1 розірвано; звільнено ОСОБА_1 з 07.08.2014 року з посади капітана порту ДП «СК СМРП» за порушення умов контракту відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України.

У період перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ДП «СК СМРП» заробітна плата йому не виплачувалась, а при звільненні з роботи повного розрахунку з ним проведено не було, що підтверджує роздруківка з банківського рахунку ДП «СК СМРП» (а.с. 95-104) та не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як роз'яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно правового висновку, зробленого Верховним Судом України у постанові від 27.03.2013 року у справі № 6-15цс13, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Враховуючи, що у судовому засіданні на підставі зібраних доказів установлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП «СК СМРП» з 24.03.2024 року по 07.08.2014 року, заробітна плата за цей час йому не виплачувалась, суд дійшов висновку про стягнення на його користь заробітної плати за фактично відпрацьований час.

При цьому суд вважає, що фактично відпрацьованим часом є період роботи ОСОБА_1 на посаді капітана порту ДП «СК СМРП», оскільки ця обставина окрім зібраних по справі доказів щодо діяльності ДП «СК СМРП» у цей період, була установлена рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17.02.2015 року, яке набрало законної сили, а тому доказуванню не підлягає (а.с. 30-32, 111-115).

Розмір заробітної плати позивача розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, а також узгодженої сторонами у контракті від 24.03.2014 року № 86 сум окладу та надбавки, а не визначених штатним розкладом, оскільки саме цей розмір заробітнку обумовлений умовами трудового договору, укладеного між ОСОБА_1 та Державним агентством рибного господарства України.

Так, відповідно до умов контракту від 24.03.2014 року № 86 місячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 27 378 грн. (оклад 18 264 грн. + надбавка 9 132 грн.).

Середній заробіток за один місяці становить 27 459 грн. 95 коп. (27 436 грн. 19 коп. + 27486 грн. 70 коп. (заробітна плата за червень та липень 2014 року з урахуванням індексації/2).

Середній заробіток за один робочий день відповідно становить 1 248 грн. 18 коп. (27 436 грн. 19 коп. + 27 486 грн. 70 коп. (заробітна плата за червень та липень 2014 року з урахуванням індексації)/44 робочих дні у червні та липні 2014 року).

Фактично ОСОБА_1 відпрацьовано на посаді 4 місяців та 11 робочих днів (6 р/д у березні 2014 року + 5 р/д у серпні 2014 року).

Таким чином розмір невиплаченого йому заробітку становить 123 313 грн. 98 коп. (27 378 грн. х 4 мес. + 40 грн. 19 коп. індексації за червень 2014 року + 87 гр. 70 коп. індексації за липень 2014 року + (11 р/д х 1 248 грн. 18 коп.).

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з того, що цей розрахунок не проведено з вини відповідача, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати задовольняються частково, тому відповідно до ч. 2 ст. 117 КЗпП України з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та виходячи із засад розумності та справедливості, дійшов висновку про стягнення на його користь середнього заробітку у розмірі трьохмісячного посадового окладу у сумі 54 792 грн. (18 264 грн. х 3).

При цьому, судом не приймаються доводи представника відповідача та третьої особи про наявність вини ОСОБА_1, як керівника ДП «СК СМРП» у невиплаті йому заробітної плати чи затримці розрахунку при звільненні, оскільки під час розгляду справи відповідачем чи третьою особою не надано доказів наявності об'єктивних обставин, які після звільнення 07.08.2014 року ОСОБА_1 з посади та призначення наказом Державного агентства рибного господарства України від 08.08.2014 року № 45-к в.о. капітаном порту ДП «СК СМРП» Сівера В.О. (а.с. 65), перешкоджали ДП «СК СМРП» провести виплату заробітної плати позивачу за наявності грошових коштів у підприємства про, що свідчить роздруківка з банківського рахунку ДП «СК СМРП» (а.с. 95-104).

Доводи представника відповідача та третьої особи про те, що у ОСОБА_1 не виникло право на одержання повного розрахунку при звільненні у зв'язку з тим, що він не звертався до ДП «СК СМРП» з відповідною заявою, суд вважає безпідставними, оскільки у день звільнення він був присутній на роботі, що не заперечувалось представником відповідача, а також підтверджується листом Державного агентства рибного господарства України від 05.08.2014 року, актом про відмову ОСОБА_1 ознайомитися з наказом про звільнення з посади (а.с. 83). Тому повний розрахунок з ним у відповідності до вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України повинен був проведений у день звільнення.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а позивач звільнений від оплати судових витрат, то згідно зі ст.ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Служба капітана Севастопольського морського рибного порту», третя особа Державне агентство рибного господарства України, про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Служба капітана Севастопольського морського рибного порту», код ЄРПОУ 20680793, на користь ОСОБА_1 123 313 грн. 98 коп. невиплаченої заробітної плати та 54 792 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього 178 105 грн. 98 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Служба капітана Севастопольського морського рибного порту», код ЄРПОУ 20680793, в дохід держави 1 781 грн. 98 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя