Постанова

від 08.02.2007 по справі 6/669-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/669-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2007                                                                                   Справа № 6/669-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:       

головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Лазаренко П.М.,

           за участю представників сторін:

від позивача –Осадчий С.І., довіреність від 04 січня 2007 року № 2006/09;

від відповідача –Рязанцева А.Ф., довіреність від 17 жовтня 2006 року № 3;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Комтех ЛТД”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2006 року та ухвалу від 22 грудня 2006 року у справі № 6/669-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтімор-Фіш”, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комтех ЛТД”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 7209 грн.05 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2006 року у справі № 6/669-06 (суддя Коваленко О.О.) стягнуто з ТОВ “Комтех ЛТД” на користь ТОВ “Балтімор-Фіш” 4280 грн.03 коп. основного боргу, 700 грн. пені, 166 грн.32 коп. річних, 62 грн.70 коп. інфляційних, 102 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановлено видати наказ з відстрочкою виконання судового рішення до 07 грудня 2007 року. В решті позову відмовлено.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим склалася заборгованість, яка стягнута з відповідача з урахуванням індексу інфляції і річних та нарахуванням пені. При частковому задоволенні позовних вимог в частині вимог про стягнення пені суд зазначив про невірність розрахунку позивача. В мотивувальній частині рішення зазначено про відстрочку виконання рішення строком до 07 лютого 2007 року у зв'язку із скрутним фінансовим становищем відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2006 року у справі № 6/669-06, винесеного суддею Мельниченко І.Ф., виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення господарського суду від 07 грудня 2006 року, зазначено про відстрочку виконання рішення до 07 лютого 2007 року.

Не погодившись з вищевказаними рішенням та ухвалою господарського суду, відповідач – ТОВ “Комтех ЛТД”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на невідповідність викладених у рішенні висновків обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить рішення скасувати або змінити в частині стягнення пені, а ухвалу про виправлення описки скасувати.

В апеляційній скарзі на рішення відповідач зазначає, що позивачем в позовній заяві і судом в рішенні не враховано повернення 09 листопада 2005 року частини товару, який з'явився неякісним, у зв'язку з чим сума заборгованості, на яку можна було нараховувати пеню, є значно меншою. Також відповідач вказує на необхідність застосування встановленого ч.2 ст.258 ЦК України річного строку давності до вимог про стягнення неустойки, який позивачем пропущений.

В апеляційній скарзі на ухвалу відповідач вказує на її невідповідність вимогам ст.89 ГПК України, оскільки зміна судом терміну відстрочки зачіпає суть рішення. Також відповідач вважає неправомірним підписання ухвали іншим суддею, ніж тим, що розглядав справу і виносив рішення.

Позивач –ТОВ “Балтімор-Фіш”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення та ухвалу господарського суду вважає законними, просить залишити їх без змін, а в задоволенні апеляційних скарг відмовити. У поданому відзиві та доповненнях зазначає, що розрахунок пені підтверджується первинними документами, а також підписаним сторонами Актом звіряння взаємних розрахунків від 04 грудня 2006 року. Строк давності щодо стягнення пені вважає додержаним, оскільки при стягненні неустойки позовна давність обчислюється щодо кожного дня окремо за попередній рік з дня подання позову. Також вказує про відповідність ухвали про виправлення описки вимогам ст.ст.86, 98 ГПК України.  

В порядку ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувались перерви з 01 лютого 2007 року до 06 лютого 2007 року і 08 лютого 2007 року.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

04 липня 2005 року між сторонами –ТОВ “Балтімор-Фіш” (продавець) та ТОВ “Комтех ЛТД” (покупець) укладений договір поставки № БФ/05-101 /а.с.10-12/, згідно умов якого позивач зобов'язався поставити на умовах цього договору продукцію (товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до п.2.2 договору та п.1 додаткової угоди № 1 /а.с.13/ покупець повинен сплатити постачальнику вартість поставленого товару на умовах відстрочення платежу на строк 28 календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар:

- за видатковою накладною від 22 липня 2005 року № БФ/002-000011 на суму 32476 грн.32 коп. /а.с.15/;

- за видатковою накладною від 29 липня 2005 року № БФ/002-000023 на суму 5529 грн.92 коп. /а.с.16/;

- за видатковою накладною від 09 серпня 2005 року № БФ/002-000034 на суму 12600 грн. /а.с.17/;

- за видатковою накладною від 30 серпня 2005 року № БФ/002-000085 на суму 20645 грн.10 коп. /а.с.18/;

- за видатковою накладною від 09 вересня 2005 року № БФ/002-000122 на суму 10085 грн.22 коп. /а.с.19/.

Факт отримання товару і його вартість відповідачем не заперечуються і підтверджено представниками в засіданні суду апеляційної інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем вартість отриманого товару сплачено частково, частину товару було повернуто позивачу.

Так, відповідачем сплачено:

10000 грн. –26 серпня 2005 року, платіжне доручення від № 347 /а.с.20/,

2480 грн.64 коп. –29 серпня 2005 року, п/д № 354 /а.с.21/,

5529 грн.92 коп. –01 вересня 2005 року, п/д № 430,

12600 грн. –09 вересня 2005 року, п/д № 447 /а.с.22/,

1000 грн. –17 лютого 2006 року, п/д № 610 /а.с.23/,

1000 грн. –24 лютого 2006 року, п/д № 618 /а.с.24/,

1000 грн. –03 березня 2006 року, п/д № 86 /а.с.25/,

148 грн.50 коп. –06 вересня 2006 року,

81 грн.50 коп. –12 вересня 2006 року,

71 грн.50 коп. –02 жовтня 2006 року /а.с.37/,

61 грн.50 коп. –06 жовтня 2006 року /а.с.38/,

138 грн.12 коп. –02 жовтня 2006 року /а.с.39/,

100 грн. –12 жовтня 2006 року /а.с.40/,

100 грн. –16 жовтня 2006 року /а.с.41/,

100 грн. –26 жовтня 2006 року,

100 грн. –03 листопада 2006 року,

120 грн. –08 листопада 2006 року,

78 грн.50 коп. –09 листопада 2006 року,

120 грн. –23 листопада 2006 року,

200 грн. –24 листопада 2006 року,

100 грн. –29 листопада 2006 року,

100 грн. –01 грудня 2006 року.

Відповідачем повернуто товар на суму:

20025 грн.05 коп. –накладна від 01 вересня 2005 року № БФ002-0000016,

3576 грн.80 коп. –накладна від 09 листопада 2005 року № БФ007-0000025,

5552 грн.31 коп. –накладна від 09 листопада 2005 року № БФ007-0000025,

6 грн.40 коп. –накладна від 09 листопада 2005 року № БФ007-0000027,

4122 грн.57 коп. –накладна від 09 листопада 2005 року № БФ007-0000028,

713 грн.15 коп. –накладна від 09 листопада 2005 року № БФ007-0000032,

545 грн.52 коп. –накладна від 09 листопада 2005 року № БФ007-0000033.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем –ТОВ “Комтех ЛТД” зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару склалася заборгованість в розмірі 4280 грн.03 коп., що підтверджується складеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 04 грудня 2006 року /а.с.48/. Доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не виконані в повній мірі зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, судова колегія вважає правильним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині і стягнення з відповідача суми заборгованості.

Як встановлено сторонами в п.5.2 договору від 04 липня 2005 року № БФ/05-101, у разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченої до оплати за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що відповідачем прострочено виконання зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, останній зобов'язаний сплатити постачальнику передбачену договором неустойку.

Що стосується розміру стягнення, то в цій частині рішення господарського суду є невірним. Господарським судом, з посилання на неправильність розрахунку позивача, стягнуто пеню в сумі 700 грн., при цьому будь-якого розрахунку вказаної суми судом не наведено.

Згідно позовних вимог та розрахунку позивач ТОВ “Балтімор-Фіш” просив стягнути пеню в сумі 1192 грн.38 коп. за період з 08 жовтня 2005 року по 29 вересня 2006 року виходячи із суми боргу в розмірі 5669 грн.65 коп.

При цьому, в обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про несплату відповідачем вартості товару, поставленого за накладною від 09 вересня 2005 року  № БФ/002-000122 на суму 10085 грн.22 коп.

Враховуючи межі заявлених позовних вимог, встановлені ч.2 ст.258 ЦК України скорочені строки позовної давності про стягнення неустойки, дату фактичного звернення позивача з позовною заявою до господарського суду (24 жовтня 2006 року) та фактичний розмір заборгованості, судова колегія вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню за період з 24 жовтня 2005 року по 29 вересня 2006 року виходячи з наступного розрахунку:

- за період з 24 жовтня 2005 року по 08 листопада 2005 року –10085 грн.22 коп. х (2 х 9,5) : 100 : 365 х 16 = 84 грн.;

- з 09 листопада 2005 року по 16 лютого 2006 року –8899 грн.65 коп. х (2 х 9,5) : 100 : 365 х 100 = 61 грн.72 коп.;

- з 17 лютого 2006 року по 23 лютого 2006 року –7899  грн.65 коп. х (2 х 9,5) : 100 : 365 х 7 = 28 грн.79 коп.;

- з 24 лютого 2006 року по 02 березня 2006 року –6899 грн.65 коп. х (2 х 9,5) : 100 : 365 х 7 = 25 грн.14 коп.;

- з 03 березня 2006 року по 09 серпня 2006 року –5899 грн.65 коп. х (2 х 9,5) : 100 : 365 х 160 = 491 грн.37 коп.;

- з 10 серпня 2006 року по 05 вересня 2006 року –5899 грн.65 коп. х (2 х 8,5) : 100 : 365 х 35 = 96 грн.17 коп.;

- з 06 вересня 2006 року по 11 вересня 2006 року –5751 грн.15 коп. х (2 х 8,5) : 100 : 365 х 6 = 16 грн.07 коп.;

- з 12 вересня 2006 року по 29 вересня 2006 року –5669 грн.65 коп. х (2 х 8,5) : 100 : 365 х 18 = 47 грн.53 коп.

Загальна сума пені, що підлягає стягненню –850 грн.79 коп.

Наведені позивачем розрахунки пені /а.с.8, 102-103/ судова колегія вважає невірними у зв'язку з завищенням розміру заборгованості та застосуванням неправильної методики розрахунку.

Також судова колегія відхиляє твердження відповідача про те, що суму пені необхідно розраховувати виходячи з суми заборгованості 2092 грн.85 коп. Як вбачається із наявних в матеріалах справи банківських виписок, відповідачем здійснювалась оплата товару, отриманого на підставі накладних №№ БФ/002-000011, БФ/002-000034, тобто за попередніми поставками, також, відповідачем не надано доказів повернення товару, отриманого саме за накладною № БФ/002-000122. У зв'язку з цим сплачені відповідачем кошти правомірно зараховувались позивачем у погашення заборгованості по попереднім поставкам, а сума пені підлягає розрахуванню виходячи із загальної суми заборгованості, яка склалась на день нарахування.  

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.  

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання останній також зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та річних.

Відповідачем рішення господарського суду в частині стягнення інфляційних в сумі 62 грн.70 коп. та річних в сумі 166 грн.32 коп. не оскаржується, що свідчить про узгодження останнім вказаних сум стягнення.

При цьому судова колегія вважає за необхідне відмітити, що доданий позивачем до позовної заяви розрахунок інфляційних збитків та річних /а.с.7, 9/ є невірним, оскільки позивач при розрахунку виходив із суми боргу 5669 грн.75 коп. станом на 28 вересня 2006 року, тоді як за методикою розрахунку необхідно виходити із конкретної суми заборгованості на день нарахування, у зв'язку з чим вказані суми є значно більшими.

Проте, враховуючи, що суд не може без клопотання позивача вийти за межі позовних вимог, судова колегія вважає за можливе при визначенні розміру інфляційних та річних обмежитись заявленими в позовній заяві сумами.

В заяві від 05 грудня 2006 року за вих.№ 187 /а.с.47/ відповідач –ТОВ “Комтех ЛТД” просив суд відстрочити виконання рішення щодо стягнення основної заборгованості на термін 6 місяців.

Судова колегія вважає правильним висновок господарського суду про задоволення клопотання відповідача і відстрочення на підставі п.6 ст.83 ГПК України виконання рішення на строк до 07 лютого 2007 року з урахування скрутного фінансового становища відповідача, а також фактичних взаємовідносин сторін (повернення товару на загальну суму 34541 грн.80 коп. і його часткової оплати).

Підстав для відстрочення виконання рішення на більш тривалий термін судовою колегією не вбачається.

З урахуванням вищевикладеного рішення господарського суду у зв'язку з невідповідністю викладених в рішенні висновків обставинам справи, підлягає скасуванню в частині стягнення пені із збільшенням розміру стягнення і зміні в частині строку відстрочки виконання рішення, вказаного в резолютивній частині.

Що стосується ухвали господарського суду від 21 грудня 2006 року про виправлення описки, то вона підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм процесуального права.

Рішення у даній справі винесено і підписано суддею Коваленко О.О., проте вказана ухвала про виправлення в рішенні описки підписана суддею Мельниченко І.Ф.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.106 ГПК України, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно п.5 ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу.

Винесення ухвали про відстрочку виконання рішення суддею, який не розглядав вказану справу, є неправомірним.

Господарські  витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Комтех ЛТД” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2006 року у справі № 6/669-06 скасувати в частині стягнення пені та змінити в частині розміру стягнення господарських витрат і строку відстрочки виконання рішення.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

“Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комтех ЛТД” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтімор-Фіш” основний борг в сумі 4280 грн.03 коп., пеню в сумі 850 грн.79 коп., інфляційні витрати в сумі 62 грн.70 коп., річні в сумі 166 грн.32 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 87 грн.73 коп.

Відстрочити виконання рішення до 07 лютого 2007 року.

В решті позову відмовити.”

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2006 року у справі № 6/669-06 скасувати.

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Головуючий                                                                                                     О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                         Л.М.Білецька

                                                                                                               І.М.Науменко