Постанова

від 15.06.2015 по справі 805/1447/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 р. Справа № 805/1447/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 12 година 10 хвилин

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:

позивача - ОСОБА_1;

відповідача - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром» до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпром» звернулось до суду з позовом до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якого просить:

- визнати протиправними дії Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Поліпром» в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за період лютий - липень 2014 року;

- зобов'язати Костянтинівську ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром» (код ЄДРПОУ 30947510) в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за період лютий - липень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені відповідачем в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 26.12.2014 року є помилковими, відповідач зробив помилковий виснвок про те, що господарські операції позивача з контрагентами спрямовані на штучне формування податкового кредиту, оскільки діяльність контрагентів не має реального товарного характеру. Позивач посилається на те, що за результатами складення акту жодних податкових повідомлень-рішень відповідачем відносно позивача винесено не було. Позивач вказує на протиправність внесення змін до АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» з огляду на неприйняття податкових повідомлень-рішень та на порушення його прав у результаті внесення таких змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги надавши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення адміністративного позову. Вказала на правомірність висновків акту, вказала на те, що внесення змін до АІС не порушує прав позивача.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

26 грудня 2014 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні розрахунків з контрагентами, за результатами якої було складено акт № 318/05/-14-22-01-11-1-30947510.

В даному акті, зокрема, зазначено, про порушення позивачем пп. "а" п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а також про порушення пп. "а" п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 ПК України в частині відображення в податкових деклараціях з ПДВ за лютий - липень 2014 рокусум нереальноих придбання, продажу, сум податкового кредиту та зобов'язання в розмірі 48 404,00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" було здійснено коригування показників податкової звітності позивача за період лютий - липень 2014 року, що були зазначені у поданих позивачем податкових деклараціях з податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 зазначеної статті КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Предметом розгляду даної справи є, зокрема, правомірність внесення відповідачем в АІС "Податковий блок "Підсистема аналітична система перегляд результатів співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання в розрізі контрагентів" корегувань податкової звітності позивача, а саме податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період лютий - липень 2014 року.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що його дії по внесенню змін до АІС "Податковий блок "Підсистема аналітична система перегляд результатів співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання в розрізі контрагентів" не порушують права та інтереси позивача, з огляду на наступне.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод в суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вказана стаття не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність. Суд не може відмовити у доступі до правосуддя, якщо особа вважає що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюють перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод.

Таким чином, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Одним із способів захисту порушеного права є зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Отже зазначені позовні вимоги, як спосіб захисту, прямо передбачені чинним законодавством України.

Згідно з пунктами 74.1 та 74.2 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 цього ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Статтею 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. У розумінні положень Податкового кодексу України такою інформацією є податкова інформація.

Податкова інформація відповідно до підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та статті 16 Закону України «Про інформацію» являє собою сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Статтею 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Враховуючи викладене, податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, тому вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Водночас, враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14 червня 2012 року № 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів декларації з податку на додану вартість за період з жовтня 2014 року по січень 2015 року отримані податковою інспекцією, що підтверджено відповідними квитанціями про отримання декларацій, а тому відображені них відомості мають бути внесеними до інформаційних систем податкової інспекції, у тому числі АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.11 року за № 1490/20228, затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, АІС "Податковий блок "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дії з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ.

Наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 № 516 затверджено Методичні рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, пунктом 4.4 яких передбачено, що відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Кодексу, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Отже, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС "Податковий блок "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

Відповідно до пунктів 54.3.2 та 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абзаців 1, 2 пункту 58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Отже, у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Між тим, у даній справі, відповідач, на підставі вищевказаного акту, жодних податкових повідомлень-рішень не виносив, що є порушенням норм статті 58 ПК України.

Позивачем надано суду первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій позивача з контрагентами за період лютий-липень 2014 року.

Крім цього, суду надано постанову апеляційного суду Запорізької області від 22.04.2015 року (єдиний унікальний № 233/386/15-п), відповідно до якої скасовано постанову судді Костянтинівського міського суду Донецької області від 13.02.2015 року, якою директора підприємства-позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 163-1 ч.1 КУпАП за порушення ведення податкового обліку, що було встановлено за результатамипроведення документальної позапланової невиїзної перевірки 26.12.2014 року.

Самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Автоматизована інформаційна система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності і її коригування можливе лише за наслідками узгодження грошових зобовязань. Податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, а розбіжності в цих показниках, призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок субєктів господарської діяльності.

З огляду на викладене, суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, а саме, погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Таким чином задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в АІС "Податковий блок "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" повинні співпадати з показниками у податкових деклараціях платника податку, оскільки вони фактично формують податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняють реальні зміни майнового стану такого платника.

Між тим, відповідач не врахував зазначені норми та, у порушення норм вищезазначеного законодавства, здійснив зміни в АІС "Податковий блок "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" щодо корегування показників податкової звітності позивача за період жовтень 2014 року - січень 2015 року

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизовані системі АІС "Податковий блок" є протиправними.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи встановлення судом в ході розгляду справи відсутності підстав для внесення відповідачем коригувань до АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Квитанцією від 03.03.2015 року позивачем документально підтверджено оплату судового збору в розмірі 73,08 гривень.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 73,08 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 185-186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром» до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Поліпром» в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за період лютий - липень 2014 року;

Зобов'язати Костянтинівську ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром» (код ЄДРПОУ 30947510) в АІС "Податковий блок" "Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за період лютий - липень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром» (код ЄДРПОУ 30947510) витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 (вісім) копійок.

Постанова прийнята, складена та підписана в нарадчій кімнаті її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 15 червня 2015 року.

Постанову складено у повному обсязі 18 червня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.