Постанова

від 03.06.2015 по справі 808/789/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року (10 год. 45 хв.) Справа № 808/789/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Бердянськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «ТЕХ-ІН-ПРО», м. Бердянськ

про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач або Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «ТЕХ-ІН-ПРО» (далі - відповідач або ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО»), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «ТЕХ-ІН-ПРО» у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти за податковим боргом з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 8 202,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 8 202,39 грн., який виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов'язань, самостійно задекларованих відповідачем, та грошових зобов'язань донарахованих контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень від 01.07.2014 № НОМЕР_1, від 18.09.2014 № НОМЕР_2, від 04.11.2014 № НОМЕР_3. Зазначає, що позивачем вживались, визначені нормами податкового законодавства, заходи щодо стягнення з ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» податкового боргу. Однак, вручена 12.02.2014 посадовій особі відповідача податкова вимога від 06.02.2014 № 56-25, залишились без виконання. Враховуючи, що заборгованість відповідача є несплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2015 провадження у справі зупинялось до 03.06.2015.

Згідно ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2015 провадження у справі поновлено.

У судове засідання, призначене на 03.06.2015, представники сторін не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом заздалегідь. Судові повістки отримані уповноваженими особами позивача та відповідача, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

03.06.2015 від позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 23326) про розгляд справи без участі представника Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Причини неявки представника відповідача суду невідомі. Жодних нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти адміністративного позову, або будь-яких інших заяв чи пояснень по суті позовних вимог від відповідача також не надходило.

За приписами ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.03.2014, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «ТЕХ-ІН-ПРО» (код ЄДРПОУ 33365945) зареєстроване як юридична особа 11.02.2005, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 1 099 102 0000 000290.

Відповідач перебуває на обліку в Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області з 11.02.2005 за № 3008, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія довідки про взяття на облік платника податків від 25.03.2010 № 85/10/29-026-3008.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За приписами п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п. 291.3 ст. 291 Податкового кодеку України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодеку України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

З матеріалів справи судом з'ясовано, що відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування та відноситься до четвертої групи платників єдиного податку, що підтверджується наданою позивачем копією заяви ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» про застосування спрощеної системи оподаткування від 14.12.2012.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Судом встановлено, що ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» були подані до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області податкові декларації платника єдиного податку - юридичної особи за наступні періоди:

- податкова декларація від 07.05.2014 за І квартал 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з єдиного податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за звітний податковий період в розмірі 428,65 грн.;

- податкова декларація від 18.07.2014 за півріччя 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з єдиного податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за звітний податковий період в розмірі 914,04 грн.;

- податкова декларація від 13.10.2014 за ІІІ квартали 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з єдиного податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за звітний податковий період в розмірі 3 933,62 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Оскільки, сума самостійно задекларованих податкових зобов'язань згідно поданих до контролюючого органу вищевказаних податкових декларацій не була сплачена відповідачем у визначені законодавством строки, то вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, судом встановлено, що 01.07.2014 на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, головним державним інспектором відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_1 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку юридичних осіб до бюджету за період з 01.01.2013 по 31.12.2013. В ході даної перевірки встановлено порушення платником податків п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб за 2013 рік, згідно податкової декларації від 03.02.2014 № НОМЕР_4.

За результатами вищезазначеної перевірки позивачем складено акт від 01.07.2014 № 00143/1501/33365945, який підписано та отримано один примірник посадовими особами ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО», про що свідчать підписи даних осіб в акті перевірки.

На підставі акту перевірки від 01.07.2014 № 00143/1501/33365945 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 01.07.2014 № НОМЕР_1, згідно з яким до ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» застосовано штраф у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, що становить 1 025,31 грн.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України).

Судом з'ясовано, що вказане податкове повідомлення-рішення разом із розрахунком штрафної санкції вручено керівнику ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» ОСОБА_2 01.07.2014, що підтверджується підписом даної особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, відтак суд приходить до висновку, що грошові зобов'язання донараховані відповідачу вважаються узгодженими.

Згідно п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Враховуючи, що сума штрафних санкцій, застосована до відповідача згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» 01.07.2014 № 00143/1501/33365945, ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» у встановлені законодавством строки не сплачена до бюджету, то вона набула статусу податкового боргу.

Також, судом встановлено, що 18.09.2014 на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, головним державним інспектором відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_1 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку юридичних осіб до бюджету за період з 01.01.2013 по 31.12.2013. В ході даної перевірки встановлено порушення платником податків п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб за 2013 рік, згідно податкової декларації від 03.02.2014 № НОМЕР_4.

За результатами вищезазначеної перевірки позивачем складено акт від 18.09.2014 № 00200/1501/33365945, який підписано та отримано один примірник посадовими особами ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО», про що свідчать підписи даних осіб в акті перевірки.

На підставі акту перевірки від 18.09.2014 № 00200/1501/33365945 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 18.09.2014 № НОМЕР_2, згідно з яким до ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» застосовано штраф у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, що становить 300,00 грн.

Судом з'ясовано, що вказане податкове повідомлення-рішення разом із розрахунком штрафної санкції вручено керівнику ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» ОСОБА_2 18.09.2014, що підтверджується підписом даної особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, відтак суд приходить до висновку, що грошові зобов'язання донараховані відповідачу вважаються узгодженими.

Оскільки сума штрафу, застосована до відповідача згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 18.09.2014 № НОМЕР_2, ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» у встановлені законодавством строки не сплачена до бюджету, то вона набула статусу податкового боргу.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 04.11.2014 на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, головним державним інспектором відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_1 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по єдиному податку юридичних осіб до бюджету за період з 01.01.2013 по 31.12.2013. В ході даної перевірки встановлено порушення платником податків п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб за 2013 рік, згідно податкової декларації від 03.02.2014 № НОМЕР_4.

За результатами вищезазначеної перевірки позивачем складено акт від 04.11.2014 № 00232/1501/33365945, який підписано та отримано один примірник посадовими особами ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО», про що свідчать підписи даних осіб в акті перевірки.

На підставі акту перевірки від 04.11.2014 № 00232/1501/33365945 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 04.11.2014 № НОМЕР_3, згідно з яким до ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» застосовано штраф у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, що становить 914,86 грн.

Судом з'ясовано, що вказане податкове повідомлення-рішення разом із розрахунком штрафної санкції вручено керівнику ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» ОСОБА_2 04.11.2014, що підтверджується підписом даної особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, відтак суд приходить до висновку, що грошові зобов'язання донараховані відповідачу вважаються узгодженими.

Оскільки сума штрафу, застосована до відповідача згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 04.11.2014 № НОМЕР_3, ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» у встановлені законодавством строки не сплачена до бюджету, то вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, згідно приписів п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Судом з'ясовано, що за відповідачем рахується залишок несплаченої пені в розмірі 685,91 грн.

Підсумовуючи вищенаведені, встановлені судом, обставини за відповідачем рахується заборгованість з єдиного податку з юридичних осіб на загальну суму 8 202,39 грн., з яких пеня складає 685,91 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом з'ясовано, що 06.02.2014 Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 56-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 4 072,82 грн.

Дана податкова вимога отримана посадовою особою відповідача 12.02.2014, що підтверджується її підписом на корінці податкової вимоги.

На даний час податкова вимога форми «Ю» від 06.02.2014 № 56-25 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість, яка рахується за відповідачем, залишається не погашеною, про що свідчать надані позивачем картка особового рахунку платника податків за спірний період та довідка про заборгованість.

Згідно з пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом з'ясовано, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 11 369,46 грн., з яких позивачем заявлено до стягнення податковий борг в розмірі 8 202,39 грн.

Згідно довідки Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, станом на момент розгляду справи в суді заборгованість відповідача з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 8 202,39 грн. залишається не погашеною ТОВ НВКФ «ТЕХ-ІН-ПРО» до бюджету.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог та доказів, які б спростовували доводи позивача.

Беручи до уваги вищезазначені обставини, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «ТЕХ-ІН-ПРО» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма «ТЕХ-ІН-ПРО» (71118, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33365945) на користь Місцевого бюджету м. Бердянська (код ЄДРПОУ 38042560, р/р 31510969700011, код платежу 18050300, банк - Бердянський УДКСУ ГУДКСУ, МФО 813015) кошти за податковим боргом з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 8 202,39 (вісім тисяч двісті дві гривні 39 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко