Рішення

від 10.06.2015 по справі 908/3211/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 7/27/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2015 Справа № 908/3211/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НСТ ТОРГ", м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева - Арнет Н.С.

Представники:

від позивачів: Якушев С.О., довіреність № 2390-К-О від 15.07.2014р.;

від відповідача: не зявився.

До господарського суду Запорізької області звернувся ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - позивач; банк) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НСТ ТОРГ" (далі - відповідач; клієнт) 279 971 грн. 23 коп. заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 10.07.2013р.,яка складається з 133 374 грн. 65 коп. заборгованості за кредитом; 100 431 грн. 87 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 46 164 грн. 71 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 526, 530, 610, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 1, 12, 15, 22, 49, 54-57 ГПК України, договір банківського обслуговування б/н від 10.07.2013р. Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 15.05.2015р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 27.05.2015р. Судове засідання відкладалось на 10.06.2015р.

Ухвала про порушення провадження по справі та відкладення судового засідання була направлена за адресою відповідача, що вказана позивачем в позовній заяві.

Адреса відповідача підтверджується витягом випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 187)

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно статті 64 ГПК ( 1798-12 ), зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом Згідно п. 1.8 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування ГПК України", З.9.2., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. (Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( vООО36ОО-13 ) від 16.01.2013).

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

За клопотанням представника позивача, судові засідання здійснювались без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідач чи його представник в судові засідання не з'явився. Ухвала про порушення провадження по справі направлялася судом на адресу відповідача, до суду поштовим відправленням не поверталася.

Через канцелярію суду 02 червня 2015р. позивачем надані письмові пояснення. (письмові пояснення долучені до матеріалів справи).

Через канцелярію суду 03 червня 2015р. позивачем надані письмові пояснення та докази щодо видачі кредиту відповідачеві. (документи долучені до матеріалів справи).

В продовженому 10.06.2015р. судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору, відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 10.06.2015р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі, в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правовідносини, які склалися між сторонами на підставі кредитного договору, є господарськими.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, та в якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № Б/Н від 10.07.2013р. (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Відповідно до умов договору, 10.07.2013р. відповідачу було відкрито в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" поточний рахунок № 26003055708636

Після підписання договору клієнту надається право користуватися послугами банку, однією з яких є послуга "Гарантований платіж", яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів банку, тобто в кредит.

Розділом 3.1.1, 3.2.2 зазначених умов, регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Послугу «Гарантований платіж» ПАТ КБ «Приватбанк» надає за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і ПАТ КБ «Приватбанк». Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ «Приватбанк» заявок на договірне списання коштів (далі - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ «Приватбанк» зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ «Приватбанк»як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами. (п.3.1.1.73 умов).

Відповідно до п. 3.2.2.1. умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 умов). Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках.

Після отримання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки (система Internet Banking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91. Умов), ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. умов).

Відповідач почав користуватися послугою «Гарантований платіж» з 19.09.2013р. шляхом реєстрації відповідних заявок в системі Internet Banking Приват-24 (копії заявок долучені до матеріалів справи).

Після укладання договору відповідач активно почав користуватись послугою "Гарантований платіж", який надавався ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, що підтверджується, виписками по рахунках та розрахунком заборгованості.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку відповідача. (розрахунок заборгованості та виписка по рахунках долучені до матеріалів справи).

19.09.2013р. відповідачем подана заявка на гарантований платіж (доручення на договірне списання) заявка № 4 на суму 10 050 грн. 00 коп. (з яких отримано кредитних коштів в сумі 9 954 грн. 31 коп.) зі сплатою цієї суми контрагенту 24.09.2013р. Вказана сума була сплачена банком за господарським договором відповідача х його контрагентом.

Позичальником було здійснено повне погашення вказаного боргу 23.10.2013р. сплачена сума у розмірі 9 954 грн. 31 коп.

17.11.2013р. відповідачем подана заявка № 14 на гарантований платіж (доручення на договірне списання) на суму 134 000 грн. 00 коп. (з яких було отримано кредитних коштів в сумі 134 000 грн. 00 коп.) зі сплатою цієї суми контрагенту 22.11.2013р. і це відображено у розрахунку заборгованості стовпчик «Сальдо поточне» у вказану дату. Вказана сума була сплачена банком за господарським договором відповідача з його контрагентом.

Часткове погашення заборгованості за кредитом, виходячи з розрахунку заборгованості (стовпчик «Погашення тіла») відбулося лише 24.12.2013р. в сумі 625 грн. 35 коп.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача утворилася заборгованість за тілом кредиту: (134 000 грн. 00 коп. - 625 грн. 35 коп. = 133 374 грн. 65 коп.), що підтверджується розрахунками заборгованості, банківськими виписками за рахунками відповідача та його заявками на гарантований платіж.

Таким чином, заборгованість за кредитом у розмірі 133 374 грн. 65 коп. є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

24.12.2013р. сума кредиту в розмірі 133 374 грн. 65 коп. вийшла на прострочку (стовпчик у розрахунку «Сальдо прострочене») вийшла на прострочку і на яку почала нараховуватися процентна ставка - 56 % річних у відповідності до умов договору.

Згідно з п. 3.2.2.2. умов, у разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Згідно з п. 3.2.2.9.11 умов та правил надання банківських послуг нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється на дату сплати сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредита за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році.

Заборгованість за відсотками за користування кредитом, яка зарахована за період 22.11.2013р. по 06.04.2015р. в розмірі 100 431 грн. 87 коп. відображена у розрахунку заборгованості (стовпчик «Загальна заборгованість % (накопичувальна)»).

Таким чином, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 100 431 грн. 87 коп. є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1. умов та правил надання банківських послуг у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3, термінів повернення кредиту передбачених п. п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачується пеня , (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється в гривні.

Відповідно до виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, за період з 01.08.2014 року по 06.04.2015 рік, на суму заборгованості по тілу кредиту, відсоткам, комісії була нарахована пеня, несплачений залишок становить 46 164 грн. 71 коп.

На підставі ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 3.2.2.10.4 Умов, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 46 164 грн. 71 коп. є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

03.04.2015р. позивачем на адресу відповідача направлялася претензія вих. № 30919ZPONS0H2 з вимогою про погашення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 10.07.2014р. в сумі 311 146 грн. 05 коп. Посилаючись на умови договору, ст. 526 ЦК України, банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованості в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами договору.

Зазначену претензію відповідачем залишено без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Факт направлення позивачем відповідачу претензії вих. № 30919ZPONS0H2 від 25.03.2015р. підтверджується фіскальним чеком № 7591 від 03.04.2015р., описом вкладення від 03.04.2015р. та списком № 1391 згрупованих поштових відправлень пріоритетних листів з оголошеною цінністю та описом вкладення до цінного листа.

На момент розгляду спору по суті, відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, внаслідок чого заборгованість відповідача за послугою "Гарантований платіж" склала 279 971 грн. 23 коп., з яких: 133 374 грн. 65 коп. - заборгованість за кредитом; 100 431 грн. 87 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 46 164 грн. 71 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користуван ня кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 Умов).

Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення вищезазначених сум підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 610, 639, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 175, 230, 345 ГК України; ст. ст. 1, 3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НСТ ТОРГ", задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НСТ ТОРГ", 69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд.187 (ЄДРПОУ 38732749) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, (ЄДРПОУ 14360570) 133 374 (сто тридцять три тисячі триста сімдесят чотири) грн. 65 коп. заборгованості за кредитом, 100 431 (сто тисяч чотириста тридцять один) грн. 87 коп. заборгованості по процентам за користуванням кредитом, 46 164 (сорок шість тисяч сто шістдесят чотири) грн. 71 коп. пені, 5 599 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 42 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснена ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет