Рішення

від 15.06.2015 по справі 908/2593/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 10/98/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015 Справа № 908/2593/15-г

за позовом: Прокурора Приморського району міста Маріуполь в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача : Приватного підприємства "Еко - Строй", м. Маріуполь

про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розірвання договору від 22.03.2013 № 33 і зобов'язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача -не з'явився;

від прокуратури - Лєскіна І. Є., на підставі посвідчення № 031340 від 12.06.2015 р.;

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частитни рішення.

До господарського суду Запорізької області звернувся Прокурор Приморського району міста Маріуполь в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь із позовною заявою до Приватного підприємства "Еко - Строй", м. Маріуполь про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розірвання договору від 22.03.2013 № 33 і зобов'язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., відповідно до довідки автоматичного розподілу справи між суддями від 15.04.2015 р., справу 908/2693/15-г передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 16.04.2015 р. порушено провадження у справі № 908/2593/15. Справі присвоєно номер провадження 10/98/15, її розгляд призначено на 02.06.2015 р.

Представник позивача у судове засідання 02.06.2015 р. не з'явився, направив клопотання про проведення судового засідання без участі його представника. Також надав письмові пояснення по справі в яких підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх повністю. Відповідач у судове засідання 02.06.2015 р. не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не направив. Представник прокурора 02.06.2015 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У зв'язку із неявкою позивача та відповідача до суду, ненаданням відзиву на позовну заяву судом було відкладено розгляд справи на 15.06.2015 р. о 11:00 год.

Представник позивача у судове засідання 15.06.2015 р. не з'явився, ніяких заяв та клопотань на адресу суду не направив.

Представник від прокуратури 15.06.2015 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві. Відповідач 15.06.2015 р. до суду вдруге не з'явився, ніяких письмових заяв не надав, відзив на адресу суду не направив.

Про час та місце проведення судового засідання представник відповідача був повідомлений належним чином.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представника позивача та відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 15.06.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням представника прокуратури, справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані позивачем та прокурором, суд

ВСТАНОВИВ:

До прокуратури Приморського району м. Маріуполя надійшли матеріали Маріупольської міської ради щодо повноти та своєчасності надходження до місцевого бюджету плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Розглядом зазначених матеріалів встановлені порушення інтересів держави, у зв'язку з чим прокуратурою району прийнято рішення про звернення до суду в інтересах ради, так як остання не звільнена від сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи судом, а також з огляду на недостатність фінансування.

Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради у відповідності до вимог правових норм, які містяться у п.п.13 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.16 Закону України «Про рекламу», п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 прийнято рішення №128 від 20.03.2013 «Про розгляд звернень суб'єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя», яким приватному підприємству «Еко-строй» надано дозвіл на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Досягши згоди у належній формі щодо усіх істотних умов договору, а саме відносно його предмету, ціни, строку дії, умов, що визначені законом як істотні та є необхідними для договорів даного виду, дотримуючись вимог передбачених ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, ст.ст.180, 181 Господарського кодексу України, 22.03.2013 Виконавчий комітет Маріупольської міської ради та приватне підприємство «Еко-строй» уклали договір № 33 (далі за текстом - Договір).

На виконання п.1.1. Договору Виконавчий комітет Маріупольської міської ради надає відповідачу, як «Розповсюджувачу» зовнішньої реклами у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця згідно умов договору.

Згідно з п. 1.2. та Додатку № 1 до Договору затверджено перелік місць розташування рекламних засобів, що надаються у тимчасове платне користування на період з 17.10.2012 р. до 17.10.2017 р.

Згідно зазначеного переліку відповідачу надані у користування наступні конструкції зовнішньої реклами - 88 одиниць за наступними адресами:

- перехрестя пр. Леніна та пр. Металургів - 23 одиниці (1,8х0,7м.);

- пр. Луніна (район «Морвокзал») - 3 одиниці (1,9х0,4м.);

- вул. Набережна (район мосту) - 15 одиниць (1,8х0,7м.);

- пр. Металургів (район центрального ринку) - 6 одиниць (1,8х0,7м.);

- перехрестя вул. Апатова та пр. Нахімова - 3 одиниці (1,8х0,7м.);

- перехрестя пр. Леніна та пр. Будівельників - 17 одиниць (1,7х0,5м.);

- перехрестя пр. Металургів та бул. Шевченка- 13 одиниць (1,7х0,5м.);

- пр. Леніна (театральне кільце) - 6 одиниць (1,8х0,7м.);

- перехрестя пр. Леніна та пров. Нахімова - 2 одиниці (1,8х0,7м.).

Згідно з п.п. 3.2, 3.4 Договору за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, які перебувають в комунальній власності, відповідач сплачує на рахунок міського бюджету м. Маріуполя суму у розмірі 2 305,88 грн.

Згідно до п.3.5. Договору внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем: перший платіж - протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Внаслідок порушення договірних зобов'язань протягом періоду з 10.05.2013 р. по 10.03.2015 р. у Відповідача виникла заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами в розмірі 40 811, 48 грн.

П.п.1, 3 ч. 1 ст.611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушенню зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасно виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 6.4. Договору за несвоєчасну або неповну сплату платежів за користування місцями розташування рекламних засобів Розповсюджувач, тобто відповідач, сплачує Виконкому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно розрахунку Департаменту фінансів Маріупольської міської ради в результаті прострочки платежу з внесення плати за користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами 1111 «Еко-строй» нарахована пеня в розмірі 3 750,27 грн.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В порушення вимог ч. 1 ст.16 Закону України «Про рекламу», п.32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, ст.ст.651, 652, 653 Цивільного кодексу України, п.п. 3.2, 3.5, 6.4 Договору, відповідачем не був дотриманий порядок розрахунків за користування місцями розміщення зовнішньої реклами, що свідчить про істотне порушення приватним підприємством «Еко-строй» договірних зобов'язань, і може слугувати підставою для розірвання Договору в судовому порядку.

На місці розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, відповідачем встановлені спеціальні конструкції зовнішньої реклами.

Відповідно до ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Ч. 3 ст.188 Господарського кодексу України передбачено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Аналіз змісту договору, укладеного між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та розповсюджувачем зовнішньої реклами, дозволяє дійти висновку про можливість застосування до вказаних правових відносин загальних положень про найм (оренду), визначених Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на те, що Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради порушується питання про розірвання договору, позивач вважає, що існують правові підстави для повернення розповсюджувачем зовнішньої реклами місць тимчасового розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності, їх власнику у стані, в якому вони були одержані.

Розміщення відповідачем спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на місцях, що перебувають у комунальній власності з порушенням умов встановлених договором має наслідком порушення прав Виконавчого комітету Маріупольської міської ради як власника вказаних місць, а саме:

- унеможливлює розпорядження вказаними місцями, в тому числі шляхом їх надання у користування іншим розповсюджувачам зовнішньої реклами;

- унеможливлює отримання плати за їх використання, що має наслідком неотримання грошових коштів до місцевого бюджету м. Маріуполя.

З урахування викладеного у виконкому міської ради існують правові підстави вимагати від Відповідача повернення місць для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами шляхом демонтування Відповідачем спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, встановлених на них.

Перевіркою також встановлено, що виконавчим комітетом Маріупольської міської ради були вжиті заходи, спрямовані на досудове врегулювання спору.

Так, 11.12.2013 р. та 12.08.2014 р. на адресу приватного підприємства «Еко-строй» рекомендованою кореспонденцією надіслані претензії № 156 та № 30 з вимогою ліквідувати заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. Відповідь на претензію до виконавчого комітету Маріупольської міської ради не надходила.

При визначенні позивача, який діє від імені держави України, прокурор керується вимогами ст.2 Господарського процесуального кодексу України, положеннями Рішення Конституційного Суду України №3 рп/99 від 08.04.99 у справі №1-1/99, згідно з п.5 якого поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах», означає орган, на який державою покладено обов'язок по здійсненню конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави.

Таким органом, відповідно до ст.ст.6, 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому надані повноваження органу виконавчої влади.

Пунктом 4 цього Рішення передбачено, що відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. При цьому інтереси держави можуть збігатися цілком, частково або не збігатися з інтересами державних органів, державних підприємств або організацій або з інтересами господарських товариств із часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але в діяльності приватних підприємств, товариств.

Пунктом 3 цього рішення регламентоване правило, що в основі інтересів держави завжди існує потреба в здійсненні як загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних і інших) так і місцевих дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі, як національного багатства, захист прав суб'єктів права власності і господарювання, тощо.

Зазначені порушення умов Договору спричиняють шкоду економічним інтересам держави, оскільки порушується порядок надходження коштів до місцевого бюджету, що в свою чергу загрожує розвитку інфраструктури міста.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

З урахуванням викладеного прокуратурою Приморського району м. Маріуполя згідно зі ст.121 Конституції України та ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» прийнято рішення про пред'явлення даного позову.

Відповідно до вимог п. 6.7 наказу Генерального прокурора України № бгн від 28.11.2012 «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень», участь у розгляді справи приймає прокурор за місцем розташування суду.

Слід зазначити, що розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 №28-р визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, розташованому в зоні проведення антитерористичної операції, здійснюється господарським судом Запорізької області. У зв'язку з чим, позов подається до господарського суду Запорізької області.

Згідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання: нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Згідно п. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, не дивлячись на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст.ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в судове засідання 15.06.2015 р. вдруге не з'явився, до суду письмовий відзив не направив.

Таким чином нарахування позивачем суми заборгованості в розмірі 44 561, 75 грн., є повністю обґрунтованими та такими, що відповідають умовам Договору та нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем та прокурором були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Прокурора Приморського району міста Маріуполь в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь із позовною заявою до Приватного підприємства "Еко - Строй", м. Маріуполь про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розірвання договору від 22.03.2013 № 33 і зобов'язання демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора Приморського району міста Маріуполь в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Приватного підприємства "Еко - Строй", м. Маріуполь задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Еко-строй» (87500, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 64, кв. 19, код ЄДРПОУ 35214204) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, ЄДРПОУ 04052784, міський бюджет м. Маріуполя, р/р 31413544700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300, код ЄДРПОУ (34686694) - заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності, яка виникла протягом періоду з 10.05.2013 р. по 10.03.2015 р. на підставі договору від 22.03.2013 № 33 в розмірі 40 811 (сорок тисяч вісімсот одинадцять) грн. 48 коп. та 3 750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 27 коп.

Видати наказ.

Розірвати договір від 22.03.2013 № 33, укладений між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, ЄДРПОУ 04052784) та приватним підприємством «Еко-строй» (87500, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 64, кв. 19, код ЄДРПОУ 35214204).

Зобов'язати приватне підприємство «Еко-строй» (87500, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 64, кв. 19, код ЄДРПОУ 35214204) демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - банера на лаєрній огорожі, розміром 1,7х0,5м, у кількості 30 одиниць, розміром 1,8х0,7м, у кількості 55 одиниць, розміром 1,9x0,4м, у кількості 3 одиниць, за наступними адресами:

- перехрестя пр. Леніна та пр. Металургів - 23 одиниці (1,8х0,7м.);

- пр. Луніна (район «Морвокзал») - 3 одиниці (1,9х0,4м.);

- вул. Набережна (район мосту) - 15 одиниць (1,8х0,7м.);

- пр. Металургів (район центрального ринку) - 6 одиниць (1,8х0,7м.);

- перехрестя вул. Апатова та пр. Нахімова - 3 одиниці (1,8х0,7м.);

- перехрестя пр. Леніна та пр. Будівельників - 17 одиниць (1,7х0,5м.);

- перехрестя пр. Металургів та бул. Шевченка - 13 одиниць (1,7х0,5м.);

- пр. Леніна (театральне кільце) - 6 одиниць (1,8х0,7м.);

- перехрестя пр. Леніна та пров. Нахімова - 2 одиниці (1,8х0,7м.).

Видати наказ

Стягнути з приватного підприємства «Еко-строй» (87500, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 64, кв. 19, код ЄДРПОУ 35214204) на користь Державного бюджету України (Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, МФО 813015, код ЄДРПОУ: 38025409, № рахунку 31215206783007, символ звітності 206) - 4 263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. 00 коп. судового збору"

Видати наказ

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 18.06.2015 р.