Рішення

від 25.05.2015 по справі 910/6789/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015Справа №910/6789/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Царичанський консервний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Сервіс-Продукт"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Герман О.В. - за довіреністю від 12.01.0215р.

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 25 травня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19 березня 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Царичанський консервний завод" надійшла позовна до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Сервіс-Продукт" про стягнення 41 501,78 грн. заборгованості, 402,56 грн. 3% річних, 5 108,65 грн. пені, 4 905,51 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 66/ц-14 від 03.11.2014 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем, як постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/6789/15-г. Розгляд справи призначено на 20.04.2015р.

В судове засідання, призначене на 20.04.2015р., з'явився представник позивача, надав усні пояснення, відповів на запитання суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В ході розгляду спору представником позивача подано клопотання про продовження строків вирішення спору.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 року, продовжено строк розгляду спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 25.05.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2014 року між позивачем (надалі - постачальник) та відповідачем (далі - покупець) (разом - сторони) було укладено Договір поставки № 66/ц-14 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого постачальник передає товар покупцю на умовах даного договору, а покупець приймає та оплачує на умовах і в порядку, визначених цим договором, безалкогольні напої, воду та соки.

За твердженням позивача, відповідач, не виконав взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 66/ц-14 від 03.11.2014 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив оплату вартості поставленого товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 41 501,78 грн. заборгованості, 402,56 грн. 3% річних, 5 108,65 грн. пені, 4 905,51 грн. інфляційних втрат.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 03.11.2014 року між сторонами було укладено Договір поставки № 66/ц-14, відповідно до п. 1.1. якого постачальник передає товар покупцю на умовах даного договору, а покупець приймає та оплачує на умовах і в порядку, визначених цим договором, безалкогольні напої, воду та соки.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна кожної окремої партії товару вказується в накладній.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору позивач передав товар на суму 41 501,78 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЦК-08843 від 07 листопада 2014 року (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки останнього на документі.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктами 6.1., 6.2. Договору встановлено, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі вартості партії товару протягом 7 календарних днів з моменту передачі товару від постачальника до покупця. Моментом передачі товару від постачальника до покупця є дата на накладній підписаній сторонами.

Доказів оплати отриманого покупцем по Договору товару на суму 41 501,78 грн. до суду не надано.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з покупця на користь постачальника заборгованості за Договором поставки в розмірі 41 501,78 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 7.2. Договору, за порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу, що діяла в період невиконання зобов'язань, за кожен день такої просрочки.

За ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку про його арифметичну неправильність, за розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 4 682,31 грн. пені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування, стягненню з покупця на користь постачальника підлягає 402,56 грн. 3% річних та 4 905,51 грн. інфляційних втрат.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню про стягнення з відповідача на користь позивача 41 501,78 грн. заборгованості, 402,56 грн. 3% річних, 4 682,31 грн. пені, 4 905,51 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати позивача, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-СЕРВІС-ПРОДУКТ" (ідентифікаційний код 39206820, адреса: 03151, м. Київ, вулиця Смілянська, будинок 7, р/р 26002052734071 в ПАТ «Приватбанк», МФО 300711, ІПН 265814056590), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦАРИЧАНСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД" (ідентифікаційний код 36710304, адреса: 51000, Дніпропетровська обл., Царичанський район, селище міського типу Царичанка, ВУЛ. КІРОВА, будинок 168, р/р 26002050219541 в Петровському від. ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ІПН 367103004330), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 41 501,78 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот одна гривня 78 копійок) заборгованості, 402,56 грн. (чотириста дві гривні 56 копійок) 3% річних, 4 682,31 грн. (чотири тисячі шістсот вісімдесят дві гривні 31 копійка) пені, 4 905,51 грн. (чотири тисячі дев'ятсот п'ять гривень 51 копійка) інфляційних втрат та 1 812,00 грн. (одна тисяча вісімсот дванадцять гривень) судових витрат. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу по справі № 910/6789/15-г.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.06.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало