Рішення

від 03.06.2015 по справі 910/8873/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015Справа №910/8873/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Рєпкіній Ю.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі»

до

про

Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос - Енергія»

стягнення заборгованості в розмірі 3 325 грн. 39 коп.           

Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача:          не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальна установа «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі» (надалі також - «Позивач») звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос - Енергія» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 3 325 грн. 39 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 09.09.2014 року між Комунальною установою «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі» (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотос – Енергія» (Постачальник) було укладено Договір №КР-79/Б на відпуск нафтопродуктів, відповідно до умов якого Постачальник зобов»язався передавати у власність за талонами Споживачу, а Споживач зобов»язався прийняти та оплатити Постачальнику продукти нафто перероблення рідкі (ДК 016-2010 19.20.2 «Паливо рідинне та газ; оливи мастильні»). Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору Відповідач передав 20 талонів на отримання бензину А-95 та 10 талонів на бензин А-92, а Позивач в свою чергу оплатив вартість 30 талонів на суму 5 127 грн. 00 коп. Проте Позивач не зміг реалізувати 17 талонів, наданих Постачальником, у зв»язку з відсутністю бензину на АЗС. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Комунальною установою «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі» в розмірі 2 913 грн. 50 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос - Енергія» пеню у розмірі 376 грн. 17 коп. та 3% річних у розмірі 35 грн. 92 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.04.2015 р. порушено провадження у справі № 910/8873/15-г, судове засідання призначено на 06.05.2015 р.

06.05.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.04.2015 року.

06.05.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.04.2015 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку – зобов'язати:

1) Позивача надати письмові пояснення з посилання на належні докази щодо здійснення розрахунку 3% річних, пені та інфляційних за період з 03.11.2014 року та щодо надання права, передбаченого умовами Договору №КР-79/Б від 09.09.2014 року, Комунальній установі “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі” на стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лотос - Енергія” в разі невикористання талонів.

2) Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості в розмірі 2 913,30 грн. за Договором №КР-79/Б від 09.09.2014 року.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 р. відкладено розгляд справи на 03.06.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

29.05.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло Клопотання про розгляд справи за відсутності представника Позивача, а також письмові пояснення по суті позову.

В судове засідання 03 червня 2015 року представник Позивача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Позивача, яке Судом розглянуто та задоволено. В судове засідання представник Відповідача не не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 року у справі № 910/8873/15, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Лотос - Енергія” є 01030, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, будинок 52-Б.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/8873/15 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Лотос - Енергія», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 03 червня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

09.09.2014 року між Комунальною установою «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі» (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотос – Енергія» (Постачальник) було укладено Договір №КР-79/Б на відпуск нафтопродуктів, відповідно до умов якого Постачальник зобов»язався передавати у власність за талонами Споживачу, а Споживач зобов»язався прийняти та оплатити Постачальнику продукти нафто перероблення рідкі (ДК 016-2010 19.20.2 «Паливо рідинне та газ; оливи мастильні»).

Відповідно до п.3.1 Договору загальна вартість Договору становить 5 127 грн. 00 коп.

Згідно з п. 4.3 Договору право власності на Товар переходить до Споживача з моменту підписання Постачальником та Споживачем вищевказаної видаткової накладної.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що з моменту надання талонів Споживачу, Товар, до моменту його фактичного отримання Споживачем або його уповноваженою особою на АЗС, знаходиться на зберіганні у Постачальника. Вартість зберігання включена у вартість Товару.

Відповідно до п.5.1 Договору по поданню уповноваженою особою талону (ів) оператору АЗС Постачальника або АЗС осіб, що зв»язані з Постачальником відповідним договором, Постачальник передає Товар Споживачу шляхом надання йому відповідної кількості та виду палива. У разі приймання Постачальником талонів, оператор АЗС Постачальника ставить свій підпис на талоні. Зобов»язання Постачальника по схову певної кількості Товару Споживача припиняються відповідно до наданого талону (ів).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов»язань за Договором. (п.8.1 Договору)

Сторонами узгоджена Специфікація до Договору №КР-79/Б на відпуск нафтопродуктів від 09.09.2014 року на загальну суму 5 127 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №КР-79/Б на відпуск нафтопродуктів від 09.09.2014 року Відповідачем були надані талони на бензин А-92 (100 л) та на бензин А-95 (200 л) на загальну суму 5 127 грн. 00 коп., а Позивачем в свою чергу прийняті вказані талони, що підтверджується видатковою накладною №9944 від 09.09.2014 р., та Позивачем була здійснена оплата на суму 5 127 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №713 від 17.09.2014 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що він не зміг реалізувати 17 талонів, наданих Постачальником, у зв»язку з відсутністю бензину на АЗС. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Комунальною установою «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі» в розмірі 2 913 грн. 50 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос - Енергія» пеню у розмірі 376 грн. 17 коп. та 3% річних у розмірі 35 грн. 92 коп.

Позивачем неодноразово на адресу Відповідача були надіслані листи (від 14.11.2014 р. та 27.11.2014 р.) з вимогою надати роз»яснення з питань обміну невикористаних талонів, на які Відповідач листом повідомив, що у зв»язку з проведенням ребрендінгу підприємства з 06.11.2014 р. всі АЗС, які знаходились у користуванні, будуть повернуті власникам.

13.02.2015 року Позивачем направлена на адресу Відповідача претензія №14 з вимогою повернути суму боргу за невикористані талони в розмірі 2 913 грн. 30 коп. або провести заміну талонів, що підтверджується копією фіскального чека від 13.02.2015 р., проте яка залишена без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору №КР-79/Б на відпуск нафтопродуктів від 09.09.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №КР-79/Б на відпуск нафтопродуктів від 09.09.2014 року Відповідачем були надані талони на бензин А-92 (100 л) та на бензин А-95 (200 л) на загальну суму 5 127 грн. 00 коп., а Позивачем в свою чергу прийняті вказані талони, що підтверджується видатковою накладною №9944 від 09.09.2014 р., та Позивачем була здійснена оплата на суму 5 127 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №713 від 17.09.2014 р.

Як встановлено Судом, Комунальною установою «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі» не були використані на АЗС Постачальника або АЗС осіб, що зв»язані з Постачальником відповідним договором, талони на бензин А-95 у кількості 14 штук на суму 2 406 грн. 60 коп. та талони на бензин А-92 у кількості 3 штук на суму 506 грн. 70 коп., а загалом на суму 2 913 грн. 30 коп., у строк до дати закінчення строку дії вказаних талонів, а саме 21.12.2014 р.

13.02.2015 року Позивачем направлена на адресу Відповідача претензія №14 з вимогою повернути суму боргу за невикористані талони в розмірі 2 913 грн. 30 коп. або провести заміну талонів, що підтверджується копією фіскального чека від 13.02.2015 р., проте яка залишена без відповіді і виконання.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою. (п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)

За таких підстав, Суд зазначає, що протягом семи днів з дня отримання письмової вимоги про повернення грошових коштів, сплачених на виконання умов Договору №КР-79/Б на відпуск нафтопродуктів від 09.09.2014 року, у Відповідача перед Позивачем виник обов»язок по поверненню грошових коштів у розмірі 2 913 грн. 30 коп.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос - Енергія» перед Комунальною установою «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі» за Договором №КР-79/Б на відпуск нафтопродуктів від 09.09.2014 року становить 2 913 грн. 30 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Комунальній установі «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі» в розмірі 2 913 грн. 30 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 2 913 грн. 30 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 03.11.2014 р. по 01.04.2015 р. у розмірі 35 грн. 92 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем повернення грошових коштів за Договором №КР-79/Б на відпуск нафтопродуктів від 09.09.2014 року за загальний період прострочки з 03.11.2014 р. по 01.04.2015 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню, у зв»язку з невірно визначеним Позивачем початку періоду прострочки Відповідача. Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 09 грн. 58 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 21.02.2015 року по 01.04.2015 року.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 03.11.2014 р. по 01.04.2015 р. у розмірі 376 грн. 17 коп.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (стаття 547 Цивільного кодексу України)

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства України, для застосування пені за порушення грошового зобов»язання договором мають бути визначені випадки, розмір та порядок їх застосування.

Оскільки між сторонами угода щодо стягнення пені не укладена, а частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено обмеження нарахування пені за весь час користування чужими грошовими коштами обліковою ставкою НБУ, якщо вона передбачена умовами укладеного між сторонами договору, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 376 грн. 17 коп. задоволенню не підлягають.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос - Енергія» на користь Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 2 913 грн. 30 коп. та 3 % річних в розмірі 09 грн. 58 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос - Енергія» (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 52 ЛІТЕРА "Б", офіс 204, Ідентифікаційний код юридичної особи 39042048) на користь Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Довгинцівському районі» (50103, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ РЕВОЛЮЦІЙНА , будинок 71А, Ідентифікаційний код юридичної особи 21928887) заборгованість у розмірі 2 913 (дві тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 30 (тридцять) коп., 3% річних у розмірі 09 (дев'ять) грн. 58 (п'ятдесят вісім) коп. та судовий збір у розмірі 1 605 (одна тисяча шістсот п'ять) грн. 86 (вісімдесят шість) коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05 червня 2015 року.

Суддя                                                             О.В. Чинчин