Рішення

від 15.06.2015 по справі 910/10414/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015№910/10414/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №910/10414/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Баядера Логістик”, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю “АСК”, м. Київ,

про стягнення 33 695,62 грн.,

без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Баядера Логістик” (далі – ТОВ “Баядера Логістик”) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “АСК” (далі – ТОВ “АСК”): 28 488,12 грн. основного боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 11.06.2014 №320-14 (далі – Договір); 2 755,18 грн. пені; 458,16 грн. 20% річних; 1 994,16 грн. штрафу, а всього 33 695,62 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2015 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2015 відкладено розгляд справи на 15.06.2015 у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

У судове засідання 15.06.2015 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач відзиву на позовну заяву не подав, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано, зокрема, відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (03039, м. Київ, проспект Науки, 8), що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал; до матеріалів справи долучено конверти-повернення з адреси відповідача з відмітками поштового відділення «причини повернення: за закінченням терміну зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 15.06.2015 без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі – ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.06.2014 ТОВ “Баядера Логістик” (постачальник) та ТОВ “АСК” (покупець) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої (товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору (пункт 1.1 Договору);

- ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (пункт 5.2 Договору);

- загальна сума Договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії Договору згідно з видатковими накладними на товар (пункт 5.3 Договору);

- розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в даному узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати (пункт 6.1 Договору);

- у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ) від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж за 30 (тридцять) календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу (пункт 7.1 Договору);

- у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами (пункт 9.2 Договору);

- Договір чинний протягом 2 (двох) років з дати укладення. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри розірвати або змінити Договір за один місяць до його закінчення, Договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах (пункт 9.7 Договору).

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 28 488,12 грн., що підтверджується такими видатковими накладними, а саме: від 06.12.2014 №207264/200314 на суму 3 196,08 грн.; від 18.12.2014 №214594/207932 на суму 9 890,70 грн.; від 30.12.2014 №224405/217141 на суму 707,76 грн.; від 30.12.2014 №224404/217140 на суму 6 650,28 грн.; від 30.12.2014 №224402/217139 на суму 8 043,30 грн.

Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін, що свідчить про те, що позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 28 488,12 грн., який, в свою чергу, був прийнятий ТОВ “АСК” без будь-яких зауважень та претензій.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, відповідач, отримавши від позивача товар, не виконав умови Договору та не не здійснив оплатив такого товару, у зв'язку з чим у ТОВ “АСК” виникла перед ТОВ “Баядера Логістик” заборгованість у сумі 28 488,12 грн., а тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 28 488,12 грн. заборгованості є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 2 755,18 грн. пені, 458,16 грн. 20% річних та 1 994,16 грн. штрафу.

За приписами частини третьої статті 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.2 Договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Разом з тим, пунктом 6.1 Договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в даному узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 20% річних та такі періоди: з 21.12.2014 по 31.03.2015 (дата подання позовної заяви) на суму 61,91 грн. (за розрахунком суму 176,88 грн.); з 02.01.2015 по 31.03.2015 на суму 168,82 грн. (за розрахунком суду 482,34 грн.); з 14.01.2015 по 31.03.2015 на суму 227,43 грн. (за розрахунком суду 649,81 грн.).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 20% річних, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок неправильний (за розрахунком суду 20% річних становлять 1 309,03 грн.), однак такий розрахунок може призвести до виходу суду за межі позовних вимог.

Пунктом 2 частини першої статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення 20% річних, а тому стягненню з відповідача підлягає 20% річних у сумі 458,16 грн. за розрахунком позивача.

Що ж до стягнення пені, то господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За приписами частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж за 30 (тридцять) календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2 755,18 грн. грн. пені за періоди: 21.12.2014 по 31.03.2015 на суму 351,13 грн.; з 02.01.2015 по 31.03.2015 на суму 995,57 грн.; з 14.01.2015 по 31.03.2015 на суму 1 408,48 грн., тобто в межах шестимісячного строку, а також штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Як було встановлено, загальна сума основної заборгованості становить 28 488,12 грн., а тому сума штрафу становить 1 994,16 грн. (28 488,12 грн. х 7% / 100%)

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки суми пені та 7% штрафу суд дійшов висновку, що такі перерахунки правильні, а тому стягненню з відповідача підлягає 2 755,18 грн. пені та 1 994,16 грн. 7% штрафу за розрахунком позивача.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АСК» (03039, м. Київ, проспект Науки, 8; ідентифікаційний код 38376803) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м. Київ, вул. Леніна, 42; ідентифікаційний код 35871504): 28 488 (двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 12 коп. заборгованості; 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 16 коп. 20% річних; 2 755 (дві тисячі сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 18 коп. пені; 1 994 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 16 коп. 7% штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.06.2015.

Суддя                                                                                           О. Марченко