Рішення

від 08.06.2015 по справі 910/8500/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015Справа №910/8500/15-г Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах

Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі

публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Джурчі"

про стягнення 7 535 784,00 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Пономарьов А.О. - службове посвідчення № 030835 від 15.12.2014 року;

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: Козак Н.В. - представник за довіреністю № 14-174 від 24.06.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарському суду міста Києва передані позовні вимоги першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Джурчі" про стягнення 7 535 784,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати отриманого природного газу відповідно до умов договору № 13-498-ВТВ на купівлю-продаж природного газу від 04.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.04.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.05.2015 року.

25.05.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про заміну неналежного відповідача.

В судовому засіданні 25.05.2015 року представник відповідача підтримав подану заяву.

Суд відмовив у задоволені клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача, у зв'язку із необґрунтованістю.

В судовому засіданні оголошено перерву до 08.06.2015 року.

В судове засідання 08.06.2015 року представники позивача 1 та відповідача не з'явилися, вимоги ухвали суду від 07.04.2015 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 25.05.2015 року.

Прокурор позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник позивача 2 позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача 2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

04.01.2013 року між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанією "Нафтогаз України" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Джурчі» (покупець) укладено договір № 13-498-ВТВ купівлі-продажу природного газу.

У подальшому, між сторонами укладено ряд додаткових угод до зазначеного договору, якими вносились зміни щодо ціни поставленого природного газу.

Пунктом 1.1 договору (в редакції додаткової угоди №5 від 31.12.2013 року) передбачено, що за договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013-2014 роках природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до п.2.1 договору (в редакції додаткової угоди №5 від 31.12.2013 року) продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року газ в обсязі до 3477,816 тис. куб. м у тому числі:

- по місяцях кварталів 2013 року (тис. куб.м):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг січень 15,700квітень 0,509липень 87,658жовтень 151,454 лютий 9,968травень 0,198серпень 88,159листопад 187,091 березень 6,023червень 86,838вересень 88,842грудень 217,523 І кв. 31,691 II кв. 87,545 III кв. 264,659 IV кв. 556,068 - по місяцях кварталів 2014 року (тис. куб.м):

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг січень 405,205квітень 169,093липень 88,447жовтень 177,224 лютий 389,381травень 99,042серпень 87,407листопад 252,546 березень 329,401червень 91,087вересень 97,936грудень 351,084 І кв. 1 123,987 II кв. 359,222 III кв. 273,790 IV кв. 780,854

Відповідно до п.5.2 договору, ціна за 1000 куб. м газу на момент укладення цього договору становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом., крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20 %.

До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними і трубопроводами - 8,80 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 10,56 грн.

До сплати ціна за 1000 куб.м. газу - 3587,98 грн., крім того ПДВ - 20% - 717,60 гри., всього з ПДВ - 4305,58 гривень.

Пунктом 5.2 договору (в редакції додаткової угоди №5 від 31.12.2013 року) передбачено, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3 113,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом. Крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, ПДВ за ставкою - 20%.

До ціни газу надається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 91,10 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 109,32 грн.

До сплати ціна за 1000 куб. м газу - 3 266,36 грн., крім того, ПДВ - 20% - 653,27 грн., всього з ПДВ - 3 919,63 грн.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв у період з січня 2013 по лютий 2014 (включно) природний газ на загальну суму 5 600 302,93 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Пунктом 6.1 договору (в редакції додаткової угоди №5 від 31.12.2013 року) встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦУ України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідно до заяв відповідача про залік зустрічних однорідних вимог, припинені грошові зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Джурчі» перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" по договору № 13-498-ВТВ купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 року на загальну суму 222 119,60 грн., а саме:

- заявою про залік однорідних вимог від 20.03.2013 року на суму 41 594,23 грн.;

- заявою про залік однорідних вимог від 29.04.2013 року на суму 13 212,18 грн.;

- заявою про залік однорідних вимог від 09.12.2013 року на суму 167 313,19 грн.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Частина 2 цієї статті зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГКУ).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості по договору № 13-498-ВТВ купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 року у товариства з обмеженою відповідальністю «Джурчі» перед позивачем 2 в сумі 5 378 183,33 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги прокуратури Автономної Республіки Крим щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2 основної суми боргу в розмірі 5 378 183,33 грн. визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Також, перший заступник прокурора просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 435 837,85 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 435 837,85 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Також, перший заступник прокурора просить суд стягнути з відповідача 3% річних від суми основного боргу в розмірі 193 351,00 грн. та індекс інфляції в розмірі 1 528 411,82 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 1 528 411,82 грн. та 3% річних в розмірі 193 351,00 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата становить 1 218,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Пунктом 11 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільнені від сплати судового збору.

За таких обставин, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 73 080,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 2 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Джурчі" (02068, місто Київ, вулиця Архітектора Вербицького, будинок 1, код ЄДРПОУ 30951066) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг в розмірі 5 378 183 (п'ять мільйонів триста сімдесят вісім тисяч сто вісімдесят три) грн. 33 коп., пеню в сумі 435 837 (чотириста тридцять п'ять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 85 коп., три проценти річних в розмірі 193 351 (сто дев'яносто три тисячі триста п'ятдесят одна) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 1 528 411 (один мільйон п'ятсот двадцять вісім тисяч чотириста одинадцять) грн. 82 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Джурчі" (02068, місто Київ, вулиця Архітектора Вербицького, будинок 1, код ЄДРПОУ 30951066) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 18.06.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий