Рішення

від 10.06.2015 по справі 911/1994/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-77-29

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р. справа №911/1994/15

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Грабець С.Ю.

секретар: Шапаренко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Бухгалтерок»

про стягнення заборгованості в сумі 12 250,24 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Обухов В.В.- представник (довіреність №536-О від 05.11.14.);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2015 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Бухгалтерок» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 12 250,24 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору банківського обслуговування від 31.01.14. (далі - договір), а саме порушення умов щодо своєчасного повернення відповідачем кредиту та сплати процентів у строк та у розмірі, встановлених договором, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 7 785,44 грн., 2 950,70 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом та 1 514,10 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 06.05.15., розгляд справи призначено на 20 травня 2015 року.

20 травня 2015 року представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Розгляд справи, на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 10.06.15.

10 червня 2015 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

31 січня 2014 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Бухгалтерок» (далі - відповідач) було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно з якою відповідач погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг», (надалі - умови), тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до умов договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 2600605265257 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Згідно з п. 3.1.1.73. умов, банк надає послугу гарантованого платежу для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом та банком (далі послуга). Послуга надасться у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно з якою клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок одержувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Відповідно до п. 3.2.2.1. умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.

Пунком 3.1.1.74. умов встановлено, що обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта кредитних змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідач зобов'язання, взяті на себе згідно з договором банківського обслуговування, не виконав, що підтверджується банківськими виписками по рахунку відповідача за період з 17.04.14. до 19.05.15., долученими до матеріалів справи.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 7 785,44 грн., прострочені проценти за користування кредитом у сумі 2 950,70 грн. та 1 514,10 грн. пені.

Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Представник відповідача жодних документів, що підтверджували б оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовував доводи позивача, суду не надав.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача боргу по сплаті кредиту в сумі 7 785,44 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 2 950,70 грн. та 1 514,10 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Частиною 3 ст. 346 Господарського кодексу України встановлено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Відповідно до п. 3.2.2.2 умов, клієнт оплачує заборгованість по кредиту в розмірі, вказаному в платіжному дорученні клієнта, в строк до 30 днів з дати здійснення платежу, вказаному в платіжному дорученні. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує відсотки в розмірі 4% річних від розміру заборгованості. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.14. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.14. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У випадку непогашення заборгованості клієнтом за кредитом в строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт сплачує відсотки у розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 2 950,70 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У випадку порушення клієнтом обов'язків з оплати відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1.-3.2.2.9.3 умов, строків повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 умов, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу. А у випадку реалізації банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 умов, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, вказаному в заявці, від суми заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні (п. 3.2.2.10.1. умов).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.2.2.10.4. умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. п. 3.2.2.10.1-3.2.2.10.3 умов, здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане клієнтом.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно з умовами договору у сумі 1 514,10 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 3 ст. 198, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 346, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 639, ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Бухгалтерок» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бухгалтерок» (08133, Київська область, Києво - Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Чорновола, будинок 1, ідентифікаційний код 38275097) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, місто Дніпропетровськ, Жовтневий район, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 7 785,44 грн. (сім тисяч сімсот вісімдесят п'ять грн. 44 коп.); заборгованість по процентах за користування кредитом у сумі 2 950,70 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят грн. 70 коп.); 1 514,10 грн. (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять грн. 10 коп.) пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1 827,00 коп. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 15.06.15.

Суддя С. Грабець