cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" червня 2015 р.Справа № 916/1914/15
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЛОДЖИК"
До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС"
про стягнення 70841,79 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від позивача: Кужко О.С., представник за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ : Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АРЛОДЖИК" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС" 70841,79грн., з яких 48800 грн. сума основного боргу, 9117,52 грн. пені, 673,56 грн. 3% річних, 12250,71 грн. сума інфляції.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, однак надіслана кореспонденція суду повернулась без вручення відповідачу з відміткою поштової організації про повернення з причин не перебування відповідача за даною адресою. У зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
01 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРЛОДЖИК" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС" (Клієнт) було укладено Договір на транспортно-експедиторське обслуговування №2014/10-1 (далі за текстом - Договір), згідно п. 2.2 якого Клієнт доручив Експедитору, а Експедитор від свого імені за дорученням та за рахунок Клієнта зобов'язався забезпечити (в інтересах останнього) транспортно-експедиторське обслуговування його вантажів, що перевозяться, в залежності від конкретного комбінованого транспортного ланцюга, розробленого для перевезення кожної партії вантажу, морським та автомобільним транспортом.
У відповідності до положень п. п. 3.2.1, 3.2.5 Договору Експедитор зобов'язався за заявкою Клієнта здійснювати вибір оптимального з точки зору якості, надійності та економічної доцільності маршруту та способу перевезення вантажу та в інтересах Клієнта здійснювати усі необхідні заходи для безперешкодного проходження вантажу, здійснювати безперервне відслідковування за його рухом та інформувати Клієнта про місцезнаходження вантажу.
З урахуванням п. 3.4.1 договору Клієнт зобов'язався своєчасно надавати достатні та доступні до виконання інструкції та гарантувати, що вказані особливості вантажів та описи є повними та правильними і що це дані, відповідають дійсності. Крім того, на підставі п. 3.4.12 договору Клієнт зобов'язався здійснювати оплату Експедитору за попередньо узгоджені та додаткові послуги, а також збори та штрафи, у тому числі демередж та зберігання з простоєм контейнерного обладнання, якщо Клієнт не доведе, що вони виникли з вини Експедитора.
Згідно до п. 4.5 договору сторонами було передбачено, що строк оплати послуг Експедитору узгоджується сторонами у транспортних замовленнях та/або додатка на кожне конкретне перевезення: при експортних перевезеннях - на момент видання коносаменту, при імпортних перевезеннях - з моменту приходу контейнера в порт призначення та до моменту вивезення вантажу з порту. При цьому, строк оплати не повинен перевищувати 3 банківських днів з моменту отримання рахунку по факсу або електронною поштою.
На виконання умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування №2014/10-1 від 01 жовтня 2014 року, Експедитором надано Клієнту послуги з перевезення загальною вартістю 64400 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями міжнародних товарно-транспортних накладних CMR № 191114, CMR № 191014, CMR № 201014, товарно-транспортною накладною № Те-00007313 від 19.11.2014р.
22.10.2014р. та 26.11.2014р., з урахуванням наявної заборгованості, Експедитором було виставлено Клієнту рахунки № 1678 та № 1785 на сплату наданих послуг на суму 64400 грн. Однак, як вбачається з пояснень представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЛОДЖИК", вартість отриманих послуг з перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС" повністю та у строк, встановлений Договором, не сплачена, у зв'язку з чим за відповідачем рахується непогашена заборгованість у розмірі 48800 грн.
У гарантійному листі від 12.12.2014р. № 01, адресованому позивачу, Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС" було визнано факт наявності заборгованості за отриманими рахунками від 22.10.2014р. № 1678 та 26.11.2014р. № 1785 та гарантувалась її сплата.
Однак, як зазначається представником позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС" не було дотримано прийняті на себе зобов'язання, відповідно станом на момент вирішення спору за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС" рахується основна заборгованість за надані послуги з перевезення у сумі 48800 грн.
Відповідно до п. 5.13 Договору за перевищення строку оплати рахунків, понад строки обумовлені в договорі, або узгоджених строків у транспортному замовленні на конкретне перевезення, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
У зв'язку з простроченням сплати вартості наданих послуг з перевезення, позивачем здійснено розрахунок пені (розрахунок проведено станом на 30.04.2015р.), 3% річних (розрахунок проведено станом на 30.04.2015р.) та інфляційних (розрахунок проведено з листопада 2014р. по березень 2015р.). Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується основна заборгованість у розмірі 48800 грн., 9117,52 грн. пені, 673,56 грн. 3% річних, 12250,71 грн. сума інфляції.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням прийнятих на себе зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача 48800 грн. суми основного боргу, 9117,52 грн. пені, 673,56 грн. 3% річних, 12250,71 грн. суми інфляції.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
У відповідності до п.1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС" прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору на транспортно-експедиторське обслуговування №2014/10-1 від 01 жовтня 2014 року.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЛОДЖИК" про стягнення основної заборгованості в розмірі 48800 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.
Відповідно до п. 5.13 Договору за перевищення строку оплати рахунків, понад строки обумовлені в договорі, або узгоджених строків у транспортному замовленні на конкретне перевезення, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 9117,52 грн. пені, 673,56 грн. 3% річних, 12250,71 грн. суми інфляції, вважає його вірним, а заявлені на його підставі позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 48800 грн. суми основного боргу, 9117,52 грн. пені, 673,56 грн. 3% річних, 12250,71 грн. суми інфляції.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЛІЧІВСЬКТРАНСЕРВІС" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Шевченка, буд. 7А, офіс 43; код 38122185; р/р 26001054311388 у ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 38122185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЛОДЖИК" (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 39, офіс 4, код 35769357; р/р 26000267781 в ПАТ „Марфін Банк" м. Іллічівськ, МФО 328168) 48800 (сорок вісім тисяч вісімсот) грн., 9117 (дев'ять тисяч сто сімнадцять) грн. 52 коп. пені, 673 (шістсот сімдесят три) грн. 56 коп. 3% річних, 12250 (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 71 коп. та 1827 (тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Повний текст рішення складено 18 червня 2015 р.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2015 |
Оприлюднено | 23.06.2015 |
Номер документу | 45202466 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Д'яченко Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні