Рішення

від 11.06.2015 по справі 917/949/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 р. Справа № 917/949/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094

до Приватного підприємства "Інтергруп", вул. Автобазівська, буд. 2/9, м. Полтава, 36008

про стягнення грошових коштів у сумі 533 311,35 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Ребрик С.М.

від відповідача: не з'явився

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та оголосив дату складання повного рішення (ст.85 ГПК України).

Суть спору : розглядається позовна заява про стягнення 533311,35 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 16.05.2013 р. з яких: 243653,97 грн заборгованість за кредитом, 201314,28 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 88343,10 грн. пені.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з мотивів викладених у позовній заяві та надав додаткові докази по справі.

Відповідач явку представника у засідання не забезпечив. Ухвала суду від 08.05.2015 р. про порушення провадження у справі направлялася відповідачу за адресою , вказаною у позові та повернулася до суду з відміткою поштової установи: "Адресат вибув".

Відомості про державну реєстрацію відповідача підтверджуються даними, що містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців (діє відповідно до наказу Міністерства юстиції України №18 46/5 від 14.12.2012 р. "Про затвердження порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Таким чином, відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідач вважається належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання та про покладені на нього обов'язки.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив:

18.04.2012 р. уповноваженою особою Приватного підприємства "Інтергруп" (далі - відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач, банк). Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет. На підставі поданих відповідачем банку даних йому був відкритий поточний рахунок26002060751187.

16.05.2013 р. відповідач, шляхом накладення електронно-цифрового підпису у системі інтернет-клієнт-банкінгу у Приват 24, через систему інтернет-клієнт-банкінгу приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 16.05.2013 р., відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок 26002060751187 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено та врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови).

Як повідомляє позивач, для ідентифікації відповідача були використані дані заяви від 18.04.2012 р. (розділ 2. Зразки підписів та контактні дані) при відкритті поточного рахунку №26002060751187, шляхом використання особистого цифрового підпису.

Також представник позивача пояснив, що перед підписанням заяви від 16.05.2013 р. відповідач вніс особистий пароль для входу в інтернет-клієнт-банкінг Приват 24, після чого отримав СМС повідомлення з динамічним набором символів (цифр) на особистий мобільний телефон за номером, вказаним у заяві на відкриття рахунку від 18.04.2012 р. (розділ 2. Зразки підписів та контактні дані), яка підписана уповноваженою особою відповідача. Після внесення динамічного набору символів (цифр) відповідач отримав доступ до своєї сторінки в інтернет-клієнт-банкінгу Приват 24, а також можливість підписати заяву про поточного рахунку 26002060751187.

Згідно Умов і Правил надання банківських послуг, реєстрація відповідача на сайті підтверджується паролем, який Банк направляє на верифікований мобільний телефон Клієнта. Доступ уповноваженої особи Клієнта, який реєструється в Приват24, до рахунків Клієнта, визначається по наданим Клієнтом в Банк документів, які підтверджують повноваження даної особи. У випадку відсутності у Клієнта верифікованого Банком мобільного телефону, Банк має право вимагати від Клієнта надання додаткової інформації для ідентифікації Клієнта.

Відповідальні особи платника, які уповноважені розпоряджатися рахунком і законно володіють особистим ключем (верифікованим мобільним телефоном), від свого імені накладають підпис (в т.ч. з допомогою CMC) під час створення електронного розрахункового документу.

Згідно п.3.6.6.1 Умов і Правил надання банківських послуг - Банк має право для різних цілей встановити контакт з Клієнтом, використовуючи відправку СМС-повідомлення на мобільний телефон Клієнта. Механізм отримання згоди від Клієнта наступний:

- Банк генерує ОТР-пароль і відправляє його Клієнту в тілі CMC-повідомлень з зазначенням інформації, яка буде йому надаватися;

- для підтвердження згоди, Клієнт передає отриманий ОТР-пароль у відповідь CMC-повідомленням або шляхом вводу цього паролю у відповідній графі використовуваного сервісу;

- у випадку збігу паролю з відправленим Клієнту, банк перевіряє номер мобільного телефону Клієнта, а саме: чи зареєстрований він в системі Приват24. У випадку, якщо номер телефону зареєстрований і співпадає з номером телефону клієнта, вважається, що Клієнт прийняв умови публічного договору, що розміщений у відповідному розділі діючих Умов і Правил, згідно яких Клієнту будуть надаватися затребувані ним послуги.

- Сторони визнають співпавший ОТР-пароль електронним підписом клієнта.

Відповідно до 3.6.11 Умов і Правил надання банківських послуг - відповідальність за відповідність власника ЕЦП і верифікованих телефонів особам, які вказані в карточках зі зразками підписів і відбитків печатки, несе Клієнт.

Згідно до п.3.6.15 УіП надання банківських послуг - дистанційне розпорядження вважається переданим клієнтом і прийнятим банком до виконання, якщо клієнт:

- для доступу до системи ввів правильне значення засобів ідентифікації;

- ввів код операції і всі параметри, які вимагає система;

- підтвердив це розпорядження.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правом статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобі цифрового підпису.; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення цифрового електронного підпису; особистий ключ підписувача відповідача відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним, лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

В пункті 3.3 в Положенні про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.04.2010 р. № 223 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 06.07.2010 р. за № 474/7769 (далі - Положення №223), визначено, що кредитна лінія під операції зі спеціальними платіжними засобами відкривається банком і в межах установленого договором ліміту заборгованості або граничної суми кредитування. Строк дії кредитної лінії, яка відкривається, під спеціальні платіжні засоби, встановлюється договором.

Банк має право здійснювати емісію спеціальних платіжних засобів у вигляді мобільного платіжного інструменту та обслуговування операцій з їх використанням, передбачених правилами платіжної системи, відповідно до умов договору та цього положення (п. 4.1 Положення №223).

Мобільно-платіжний інструмент може бути реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або в іншому бездротовому пристрої користувача (далі - мобільний пристрій, який обслуговує оператор телекомунікацій (п. 4.2 Положення №223).

Мобільні платежі здійснюються користувачами за банківськими рахунками (п. 4.3 Положення №223).

Емітент має право надавати користувачу змогу здійснювати мобільні платежі згідно з функціональними можливостями мобільних платіжним інструментів із використанням різних каналів телекомунікаційних мереж оператора, визначених правилами платіжних систем і договорами, і безконтактним способом (п. 4.4 Положення №223).

Користувачі мають право здійснювати операції із застосуванням мобільних платіжним інструментів відповідно до функціональних можливостей і технологічних особливостей мобільних пристроїв, правил платіжної системи (внутрішньобанківських правил), умов договору та вимог цього Положення. Користувачі мають право здійснювати операції з використанням мобільних платіжних інструментів у будь-якому місці їх обслуговування за наявності відповідного термінального обслуговування, якщо інше не встановлено договором (п. 4.6, п. 4,7 Положення №223).

Згідно п. 18.1 ст. 18 Закону № 2346-ІІІ електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом . Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа на переказ.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк), або у формі обміну паперовій, або електронній інформації, або в будь-якій іншій формі) банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Правила, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком його партнерами, до якої приєднується клієнт, підписуючи відповідну заяву.

Таким чином, заява про відкриття поточного рахунку, накладення відповідачем електронного цифрового підпису в системі інтернет-клієнт-банкінгу Приват 16.05.2015 року, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку, що розміщені в мережі Інтернет, встановлення кредитного ліміту та видача коштів відповідачу свідчить про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст.205 ЦК України.

Розділом 3.1.1., 3.2.2 Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Зокрема, послугу "Гарантований платіж" позивач надає для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і ПАТ "Приватбанк" (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ "Приватбанк" заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка") згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ "Приватбанк" зарахувати кошти на рахунок отримувача в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ "Приватбанк" як за рахунок власних коштів платника так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п.п. 3.1.1.73 Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.1. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо повернення, сплати процентів і винагороди.

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є номер і дата заявки (присвоюється автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/ кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 Умов). Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках.

Після отримання ПАТ "Приватбанк" за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки (система Internet Banring Приват -24 - офіційний канал зв'язку між банком та клієнтом відповідно до п.1.1.1.91 Умов) ПАТ "Приватбанк" розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75 Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру заборгованості. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 р. клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ "Приватбанк" відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31 день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Як зазначає позивач, після укладення договору відповідач почав користуватися послугою "Гарантований платіж", який надавався позивачем для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, що підтверджується заявкою на гарантований платіж та банківською випискою з 12.08.2013 р. по 14.01.2015 р. (а.с.- 43-64,67-68).

Як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав умови договору б/н від 16.05.2013 р. та своєчасно проводив Гарантовані платежі ініційовані відповідачем, що підтверджується банківською випискою (а.с. - 66-68 ). Згідно наданих позивачем банківських виписок прострочена заборгованість на рахунок відповідача з'явилась 03.10.2013 р. і не була погашена у строк визначений п. 3.2.2.2 Умов.

Відповідно до п. 3.2.2.7.5 Умов - Банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування; вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач не виконав належним чином умови договору щодо повернення отриманих коштів, тому виникла заборгованість. Так, згідно розрахунку (а.с. - 65) станом на 06.04.15 року сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 533311,35 грн., з яких: 243653,97 грн. тіло кредиту, 201314,28 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 88343,10 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 23.03.2015 р. (а.с. - 77), в якій вимагав погасити прострочену заборгованість у повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами кредитного договору (докази відправки цінним листом в матеріалах справи, а.с. -78-79).

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (глава 71), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор вправі вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Факт наявності заборгованості за спірним договором в загальному розмірі 533311,35 грн., з яких: 243653,97 грн. тіло кредиту, 201314,28 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 88343,10 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, підтверджується матеріалами справи.

Доказів повернення позивачу отриманих коштів відповідачем не надано, обставини, на які посилається позивач не спростовані будь-якими доказами, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині стягнення основного боргу.

Крім того, приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, відповідачем не надано суду будь-яких доказів оплати відсотків за користування кредитом, які передбачені п. 3.2.2.2 Умов, вимоги позивача про їх стягнення у розмірі 201314,28 грн. станом на 06.04.2015 р. (розрахунок, а.с. - 65, банківські виписи, а.с - 97-100), суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

У відповідності до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Стягнення пені узгоджено сторонами в п. 3.2.2.10.1. Умов.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами встановлено інший строк нарахування пені, що не суперечить зазначеній вище нормі ГК України. Так, згідно п. 3.2.210.4. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.2.2.10.1-3.2.2.10.3 Умов здійснюється на протязі 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконаним клієнтом.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність нарахування пені у розмірі 88343,10 грн. станом на 16.05.2015 р. (розрахунок а.с. - 65, банківські виписки а.с. - 101-108), оскільки строк та розмір нарахування відповідає чинному законодавству умовам Договору, тому, позов в цій частині - задоволенню.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог; відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних заперечень проти позову не надав.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог. Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інтергруп" (вул. Автобазівська, буд. 2/9, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 32996376) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, поштова адреса: а/с 1800, м. Дніпропетровськ, 49027, код ЄДРПОУ 14360570) - 243653,97 грн. заборгованості за кредитом, 201314,28 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом; 88343,10 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.06.2015 р.

Суддя Н.Г.Гетя