Рішення

від 16.06.2015 по справі 923/709/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 р. Справа № 923/709/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від позивача: Вербицького О.Р.

від відповідача: Огурцова О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВД Україна", с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОптЦентр", м.Херсон

про стягнення коштів.

Описова частина рішення.

Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 28.05.2015р., якою розгляд справи відкладався.

Провадження у справі порушено за позовом про стягнення 11807грн. боргу, 6784грн. пені, 6390,72грн. на відшкодування втрат у зв'язку з інфляцією, 1025,84грн. в якості 3% річних.

Вимоги обґрунтовано твердженнями про неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором постачання № 79 від 11.11.2013р.

Заявою № 56 від 18.05.2015р., що надійшла до суду за вх. № 5343/15 від 25.05.2015р., позивач загалом збільшив розмір вимог до суми 28640,61грн., зменшивши у ціні позову суму власне боргу до 10тис.грн. та збільшивши інші складові - пеню до 8134,46грн., втрати від інфляції до 9179,15грн., відсотки річних - до 1327грн.

Поряд з цим, позивач пропонує припинити провадження у справі щодо вимог про стягнення 388,40грн., у зв'язку зі сплатою цієї суми відповідачем 15.05.2015р. За змістом названої заяви зазначена сума в 10000грн. за позицією позивача не включає тих 388,40грн.

Заявою № 70 від 10.06.2015р. (вх. № 6141/15 від 15.06.2015р.) позивач збільшив розмір вимог, просить стягнути 10тис.грн. боргу, 17572,42грн. на відшкодування втрат від інфляції, 1951,46грн. у якості 3% річних, 5017,04грн. пені, а всього 34540,92грн. З цією заявою позивача ціною позову, що розглядається у справі, є сума 34540,92грн.

Відповідач позовні вимоги у справі не визнав. Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, стверджуючи, що на заявлену до стягнення в якості боргу суму ним товар не реалізовано, за п.3.7 договору покупець має право повернути нереалізований товар, про що в день засідання 16.06.2015р. направив позивачу листа № 15/06-15 від 15.06.2015р.

С у д в с т а н о в и в:

За накладними № 1-000002616 від 29.11.2013р. на суму 21469,87грн., № 1-000002647 від 03.12.2013р. на суму 17658,76грн., № 1-000002659 від 04.12.2013р. на суму 64205,39грн., № 1-000002701 від 09.12.2013р. на суму 61621,45грн., № 1-000002818 від 20.12.2013р. на суму 2756,40грн., № 1-000002820 від 20.12.2013р. на суму 4192,80грн., № 1-000002821 від 20.12.2013р. на суму 3226,80грн., № 1-000002813 від 23.12.2013р. на суму 6172,39грн., № 1-000002814 від 23.12.2013р. на суму 6124,61грн., № 1-0000028153 від 23.12.2013р. на суму 3418,40грн., № 1-000002816 від 23.12.2013р. на суму 5709,98грн., № 1-000002817 від 23.12.2013р. на суму 11044,61грн., № 1-000002819 від 23.12.2013р. на суму 8414,60грн. ТОВ "АВД Україна" передало ТОВ "ОптЦентр" товари загальною вартістю 216016,06грн. (вішалки, дозатори, мильниці, тримачі для рушників, туалетного папіру, кошики для білизни, підставки для зубних щіток, полиці, килимки, стакани, щітки т.і.).

Відносини сторін врегульовано договором постачання № 79 від 11.11.2013р., за яким ТОВ "АВД Україна" як продавець зобов'язалось передати у власність ТОВ "ОптЦентр"- покупця узгоджені товари, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товари на умовах договору.

За п.7.3 договору в редакції протоколу розбіжностей до нього розрахунок за кожну відвантажену партію товару покупець здійснює шляхом оплати за частково реалізований товар протягом 5 робочих днів з моменту продажу товару, але не пізніше 90 календарних днів з моменту поставки.

До ціни позову за останньою заявою позивача щодо змін складових ціни позову відноситься 10тис.грн. боргу з названих 216016,06грн. вартості товару, 5017,04грн. в якості пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань з 02.06.2014р. по 02.12.2014р., 17572,42грн. на відшкодування втрат від інфляції за періоди порушення грошових зобов'язань з березня 2044р. по травень 2014р. та 1951,46грн. у якості 3% річних за періоди прострочки грошових зобов'язань з 04.03.2014р. по 16.06.2015р.

За поштовим штемпелем на конверті, у якому позовна заява надійшла до суду (а.с.39), позов заявлено 06.05.2015р.

До цього дня закінчився перебіг названих у п.7.3 договору 90 днів за всіма переліченими накладними.

Відповідно до ст.526, 625 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, зокрема, згідно з умовами договору, вимогами законодавства; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити борг з втратами від інфляції за весь час прострочки платежу та 3% річних від суми боргу, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом не встановлено, щоб стосовно спірних відносин законом або договором був встановлений інший розмір відсотків річних, ніж вказані 3% річних.

За ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У розрахунках втрат від інфляції та відсотків річних позивач врахував перебіг названих 90 днів на платіж, зменшення розміру боргу протягом періодів прострочки у зв'язку з частковою оплатою товарів та поверненням частини товару. В розрахунках втрат від інфляції позивач вчиняв щомісячні нарахування на суми боргу, що існували станом на останній день місяця (вони були найменшими за період кожного місяця).

Суд перевірив розрахунки втрат від інфляції та відсотків річних, наведені позивачем, ці розрахунки правильні.

Відповідач не надав доказів сплати позивачу заявлених 10тис.грн. боргу, 17572,42грн. на відшкодування втрат від інфляції, 1951,46грн. у якості 3% річних.

Викладені встановлені судом обставини та наведені норми є підставами для задоволення позовних вимог про стягнення боргу, втрат від інфляції, відсотків річних.

Загалом збільшивши розмір вимог, позивач вимоги про власне борг зменшив з 11807грн. до 10тис.грн. Оскільки після цих дій позивача з ціною позову (зменшення у ній розміру боргу) вимоги про стягнення 388,40грн. боргу вже не містяться у ціні позову (їх там нема після реалізації позивачем названого права на зменшення розміру вимог про власне борг), підстав ще й для припинення провадження щодо цієї суми, відсутньої у провадженні після зменшення і на неї також розміру вимог про борг, нема.

За п.8.1 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей у випадку невиконання або не відповідного виконання покупцем зобов'язань по оплаті постановлено товару постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Згідно зі ст.230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, в т.ч. пеня, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання; у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом не встановлено, щоб інше у значенні ч.6 ст.232 ГК України було встановлено законом або договором.

Ухвалою від 28.05.2015р. суд зобов'язував позивача надати суду повний арифметичний розрахунок пені з врахуванням обмеження за строком нарахування та даних про зменшення розміру грошового зобов'язання щодо кожної накладної.

Такий розрахунок потрібен для дотримання названого 6-місячного строку нарахування пені за ч.6 ст.232 ГК України щодо кожної накладної, оскільки щодо кожної дати передачі товару потрібно визначити перебіг 90 днів на платіж, після якого починається перебіг 6-ти місяців на суму боргу щодо кожної накладної, який, за матеріалами справи, зменшувався протягом цих 6-ти місяців як у зв'язку з частковою оплатою товарів, так і у зв'язку з поверненням частини товару.

У заяві № 7 від 10.06.2015р., стверджуючи, що виконав зазначену вимогу суду, позивач дослівно зазначив наступне.

"По видаткових накладних про поставку товару в період часу з 03.12.2013р. по 06.01.2014р. на загальну суму 154394,61грн., кінцевий річний термін нарахування пені, по яких за останньою із цих накладних дійсно сплив 06.04.2015р., а тому нарахування пені за такими накладними не матиме належного підґрунтя. Отже, нарахування пені слід проводити лише за невиконання останньої видаткової накладної від 03.03.2014р. на суму 61621,45грн., термін оплати якої наступив 02.06.2014р., що є в межах річного терміну для нарахування пені, встановленого законодавцем.

При цьому, при проведенні розрахунку пені, позивач виходить з даних бухгалтерії, згідно яких повернення товарів від покупця ТОВ "ОптЦентр", що мало місце 14.08.2014р., 18.08.2014р. та 21.08.2014р., здійснювалось по накладним на поставку товару в період часу з 03.12.2013р. по 06.01.2014р., а також проведена відповідачем оплата товарів розподілялася та зараховувалась в оплату заборгованості за найбільш ранньою накладною. Таким чином, перша часткова оплата відповідача за накладною від 03.03.2014р. на суму 61621,45грн., в розмірі 530,06грн. була зарахована в оплату за останньою накладною з оплачених відповідачем сум від 25.06.2014р. загальною сумою 4719,90 грн.".

Насправді, ні про яку накладну від 03.03.2014р. позивач при формуванні позовних вимог, в т.ч. при їх уточненні за вимогою суду, не вказував, відомостей про неї до підстав вимог не відносив, її копії суду не надавав, не вказував її інших реквізитів.

Наведений позивачем розрахунок пені з 02.06.2014р. по 02.12.2014р. щодо суми боргу, яка протягом розрахунку зменшилась з 61621,45грн. до 2348,43грн., не містить даних, витребуваних ухвалою суду, що унеможливлює перевірку дотримання 6-місячного строку на нарахування пені. Для розрахунку пені має значення зменшення розміру боргу за кожною накладною (з даними про зарахування частин оплати саме за цією накладною та про повернення частин товару, що передавався саме за цією накладною), оскільки перебіг того 6-місячного строку має індивідуальне значення для кожної дати накладної - як строку його початку, так і строку його закінчення, від чого - також залежить точний розмір обґрунтованої пені, що в межах такого строку, обліковуваного стосовно кожної дати накладної окремо.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Ненадання позивачем саме витребуваного судом названого обґрунтованого розрахунку унеможливлює і перевірку наявних у справі розрахунків пені (їх три - один з позовом, ще по одному із заявами про збільшення вимог) і вчинення розрахунку судом. Суд не може при перевірці розрахунків позивача вчинити власний розрахунок саме з причин ненадання позивачем даних про зменшення протягом періодів нарахування сум боргів за кожною з накладних, зокрема, про ідентифікацію повернень частин товару до первісних видаткових накладних, за якими товар продавався.

Позивач мав достатньо часу для виконання вимог суду, поважних причин ненадання витребуваних матеріалів не вказав. Неусвідомлення значущості змісту статті закону про строк нарахування пені щодо певних вимог не є такою поважною причиною.

Суд приймає до уваги, що залишення частини позовних вимог без розгляду не спричиняє повернення частини судового збору позивачу, оскільки позовні вимоги оплачено у мінімальному розмірі судового збору для позовів майнового характеру до господарського суду у 2015р.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати у справі розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

До судових витрат у справі відноситься судовий збір. Його в розмірі 1827грн. сплатив до бюджету позивач.

Позовні вимоги ціною в 34540,92грн. задовольняються на 85,48%, відповідно 85,48% судового збору у справі покладається на відповідача, решта - на позивача. Відповідач має відшкодувати позивачеві 85,48% витрат з оплати судового збору.

Керуючись п.5 ч.1 ст.81, ст.82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

Задовольнити позовні вимоги щодо боргу, втрат від інфляції, відсотків річних.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОптЦентр" (код ЄДР 37959889) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВД Україна" (код ЄДР 33077342) 10тис.грн. боргу, 17572грн. 42коп. на відшкодування втрат від інфляції, 1951грн. 46коп. у якості 3% річних, 1561грн. 72коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Залишити без розгляду позовну заяву у частині вимог про стягнення пені.

Повне рішення складено

18.06.2015р.

Суддя В.В. Чернявський