Постанова

від 16.06.2015 по справі 922/3974/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа № 922/3974/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ігнатенко О.О., за довіреністю від 05.06.2015р.;

1-го відповідача - Шурай А.В., за довіреністю від 08.07.2014р. №12-136;

2-го відповідача - не з'явився;

третіх осіб - не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (вх.№2568Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2015р.

у справі № 922/3974/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком", м. Харків

до 1-го відповідача Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м. Київ

до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське торгівельно-промислове об'єднання", м. Харків

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Комунального підприємства "Жилсервіс-1", м. Дніпропетровськ

2. Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №39, м. Дніпропетровськ

3. Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №36, м. Дніпропетровськ

4. Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №54, м. Дніпропетровськ

5. Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №43, м. Дніпропетровськ

6. Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №42, м. Дніпропетровськ

7. Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №26, м. Дніпропетровськ

8. Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №37, м. Дніпропетровськ

9. Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №1, м. Дніпропетровськ

10. Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №19, м. Дніпропетровськ

про стягнення коштів в сумі 752 864,74 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.01.2014 р. у справі № 922/3974/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське торговельно-промислове об'єднання", м. Харків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком", м. Харків основний борг в розмірі 565 985,86 грн., пеню в розмірі 68 422,01 грн., 3% річних в розмірі 20 808,22 грн. та судовий збір в розмірі 13 489,79 грн. В частині стягнення заборгованості в розмірі 64 982,50 грн. провадження у справі припинено. В частині стягнення пені в розмірі 32 656,15 грн. у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2014р. постанову апеляційного господарського суду від 02.04.2014 р. та рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2014 р. скасовано, справу № 922/3974/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Зазначена постанова Вищого господарського суду України вмотивована, зокрема, тим , що судами попередніх інстанцій не досліджено, чи укладено договір комісії № п398-1/319 від 03.08.2012 р. в межах наданих керівнику Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" повноважень, яким чином повинна була відбуватись реалізація шаф поштових відповідно до умов договору комісії № п398-1/319 від 03.08.2012 р. (чи зобов'язаний комісіонер сплачувати вартість шаф за відсутності платежів від третіх осіб, чи несе комісіонер майнову відповідальність перед комітентом за невиконання зобов'язань за договором комісії тільки в межах сум, які отримав від покупців - контрагентів відповідача-1).

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.08.2014р. у справі №922/3974/13 залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. позовні вимоги задоволено; стягнуто солідарно з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське торговельно-промислове об'єднання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" основний борг в розмірі 565985,86 грн., пеню в розмірі 68422,01 грн., 3% річних в розмірі 20808,22 грн. та судовий збір в розмірі 13489,79 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2015 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. та рішення господарського суду Харківської області від 04.08.2014 р. скасовано, справу № 922/3974/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Скасовуючи зазначені судові рішення судів попередніх інстанцій колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, зокрема, на те, що приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в частині вимог щодо стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" солідарно з українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та товариства з обмеженою відповідальністю "Українське торговельно-промислове об'єднання" 565 985,86 грн. основного боргу, 68 422,01 грн. пені, 20 808,22 грн. 3% річних. Стосовно вказівок, зазначених в постанові Вищого господарського суду України від 16.06.2014 р. відносно укладення договору комісії № п398-1/319 від 03.08.2012 р., то місцевим господарським судом в рішенні від 04.08.2014 р. вказано про те, що даний договір був укладений керівником Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Кільчинською Іриною Миколаївною в межах наданих їй повноважень згідно відповідної довіреності від 26.12.2011 р..

Харківський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду Харківської області, в постанові від 25.11.2014р. вказав про те, що: "Доказом щодо повноважень на укладення спірного договору є нотаріально посвідчена довіреність від 26.12.2011р., у якій зазначено, що Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" уповноважує директора Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Кільчинську І.М., зокрема, укладати договори з юридичними і фізичними особами про надання усіх видів послуг та робіт, договори оренди майна, що знаходяться на балансі філії (дирекції), відповідно до діючого законодавства (т. 5 а.с.61-62)".

Разом з тим, як апеляційним так і місцевим господарським судом належним чином не досліджено у повному обсязі зміст вказаної довіреності від 26.12.2011р. (це п. 3 та 4 довіреності).

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.04.2015р. у справі №922/3974/13 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено частково; стягнуто солідарно з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське торговельно-промислове об'єднання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" пеню в розмірі 68 422,01 грн., 3% річних в розмірі 20 808,22 грн. та судовий збір в розмірі 13 489,79 грн.; в частині стягнення заборгованості в розмірі 565 985,86 грн. провадження у справі припинено на підставі п.1-1 статті 80 ГПК України.

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2015р. у справі №922/3974/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, стягнути з ТОВ "Ваго Телеком" судовий збір за подання апеляційної скарги на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

В обґрунтування своєї правової позиції апелянт, зокрема, зазначає, що за умовами договору комісії № п398-1/319 відповідач не брав на себе обов'язку поручителя, а позивач не втратив можливості переведення на нього права вимоги за зазначеним договором, що виключає покладення на відповідача боргових зобов'язань.

Розпорядженням в.о. голови Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 09.06.2015р.

05.05.2015р. на адресу суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін. (вх.№7119).

08.06.2015р. від третьої особи 2 надійшов супровідний лист з додатками та пояснювальна записка, в якій останній зазначає, що станом на 04.06.2015р. він знаходиться у стадії ліквідації. Також, просить справу розглянути за відсутності представника та покладається на розсуд суду. (вх.№8857).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015р. розгляд справи відкладено на 16.06.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників 2-го відповідача та третіх осіб.

09.06.2015р. від 1-го відповідача на адресу суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії постанови Вищого господарського суду України від 02.03.2006р. у справі №47/290-05.

Також, 16.06.2015 р. від 1-го відповідача на адресу суду надійшло клопотання про зменшення розміру пені, яке вмотивоване відсутністю вини відповідача щодо несвоєчасного перерахування спірних коштів ( вх. №9366).

У судовому засіданні 16.06.2015р. представник 1-го відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники 2-го відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні та ухвали про відкладення розгляду справи від 09.06.2015р. про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи належне повідомлення 2-го відповідача та третіх осіб про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без їх участі, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та 1-го відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та товариства з обмеженою відповідальністю "Українське торговельно-промислове об'єднання" про стягнення солідарно 630 968,36 грн. основного боргу, 101 078,16 грн. пені та 20 808,22 грн. 3 % річних.

Позов мотивовано тим, що 03.08.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" як комітентом та Дніпропетровською дирекцією українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" як комісіонером було укладено договір комісії № п398-1/319, за яким комісіонер від свого імені та за рахунок і за дорученням комітента зобов'язався за винагороду здійснити в інтересах останнього реалізацію шаф поштових з абонентськими скриньками через безбалансові виробничі підрозділи комісіонера. Посилаючись на те, що позивач передав Дніпропетровській дирекції УДППЗ "Укрпошта" шафи поштові на загальну суму 1 304 245,95 грн., проте відповідач-1 не виконав своїх обов'язків щодо перерахування позивачу грошових коштів за реалізований товар у повному обсязі, позивач просив стягнути з українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" 630 968,29 грн. боргу, 101 078,16 грн. пені та 20 808,22 грн. 3 % річних. Крім того, посилаючись на те, що за умовами договору поруки від 03.08.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Українське торговельно-промислове об'єднання" як поручитель поручилось за боржника Дніпропетровську дирекцію УДППЗ "Укрпошта" перед позивачем щодо виконання боржником своїх зобов'язань за договором комісії № п398-1/319 від 03.08.2012р., позивач просив стягнути вказані суми солідарно з українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та товариства з обмеженою відповідальністю "Українське торговельно-промислове об'єднання".

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи частково позов про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" солідарно з українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та товариства з обмеженою відповідальністю "Українське торговельно-промислове об'єднання" пені в розмірі 68 422,01 грн., 3% річних в розмірі 20 808,22 грн. та судового збору в розмірі 13 489,79 грн., виходив з того, що зобов'язання сплатити борг за договором комісії від 03.08.2012р. №п398-1/319 виникло у 1-го відповідача з моменту складання звітів комісіонера, а саме: 30.09.2012р., 31.10.2012р., 30.11.2012р., 31.12.2012р.; 1-й відповідач частково та несвоєчасно виконав свої зобов'язання за договором комісії від 03.08.2012р., чим порушив вимоги пункту 7.2 договору, а тому позивач, керуючись умовами пункту 8.1.3 правомірно, з урахуванням приписів статті 232 ГК України нарахував пеню в сумі 68 422,01грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання , 3% річних в розмірі 20 808,22 грн.

Припинення провадження у справі на підставі п.1-1 статті 80 ГПУ України в частині стягнення заборгованості в розмірі 565 985,86 грн., вмотивовано її сплатою.

Стосовно вказівок Вищого господарського суду України в постанові від 02 лютого 2015 року господарським судом першої інстанції зазначено , що судом у відповідності до вимог статті 111-12 ГПК України виконано вказівки Вищого господарського суду України та встановлено, що договір комісії від 03.08.2012р. №п398-1/319, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" (комітентом) в особі директора Галіцина Д.А., який діє на підставі Статуту, та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі директора Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта" Кільчинської І.М., яка діяла на підставі Положення про Дніпропетровську дирекцію і довіреності від 26.12.2011р., підписаної уповноваженою особою зі сторони УДППЗ "Укрпошта".

Також, вказано на те, що доказом наявності повноважень на укладення спірного договору є нотаріально посвідчена довіреність від 26.12.2011р., у якій зазначено, що Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" уповноважує директора Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Кільчинську І.М., зокрема, укладати договори з юридичними і фізичними особами про надання усіх видів послуг та робіт, договори оренди майна, що знаходяться на балансі філії (дирекції), відповідно до діючого законодавства (т.5, а.с.61-62). Дана довіреність з урахуванням вимог Цивільного кодексу України є належним доказом права особи - директора Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Кільчинської І.М. на підписання договору комісії від 03.08.2012р. від імені Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне .

З матеріалів справи вбачається , що згідно Статуту українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" підприємство є державним унітарним комерційним підприємством, що засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, до складу підприємства входять філіали дирекції, які не є юридичними особами, здійснюють свою діяльність на підставі Положення про них (т. 1 а.с. 138-150).

Відповідно до Положення про Дніпропетровську дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (т. 1 а.с. 158-167) Дніпропетровська дирекція не є юридичною особою і здійснює свою діяльність від імені підприємства в межах повноважень наданих їх підприємством. Дніпропетровська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" може укладати від імені підприємства договори в межах наданих керівнику повноважень (п.п. 2.3.5).

03.08.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" як комітентом та Дніпропетровською дирекцією українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" як комісіонером було укладено договір комісії № п398-1/319, за яким комісіонер від свого імені та за рахунок і за дорученням комітента зобов'язався за винагороду здійснити в інтересах останнього реалізацію шаф поштових з абонентським скриньками через безбалансові виробничі підрозділи комісіонера.

Зазначений договір комісії від 03.08.2012р. №п398-1/319, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком" (комітентом) в особі директора Галіцина Д.А., який діє на підставі Статуту, та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" (комісіонер) в особі директора Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта" Кільчинської І.М., яка діяла на підставі Положення про Дніпропетровську дирекцію та нотаріально посвідченої довіреності від 26.12.2011р., виданої виконуючим обов»язки генерального директора Українського державного підприємства УДППЗ "Укрпошта" - Зайцева Є.І..

Зі змісту пунктів 3 та 4 вказаної довіреності від 26.12.2011р., випливає, що Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" уповноважує директора Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Кільчинську І.М., зокрема, укладати господарські (цивільно-правові) договори з юридичними та фізичними особами-резидентами України в тому числі за результатами проведення процедур закупівель відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. та в межах затверджених підприємством планів, програм розвитку, а також сум, що не перевищують відповідні статті витрат затвердженого кошторису (програми розвитку) філіалу (дирекції); господарські (цивільно-правові) договори з юридичними і фізичними особами про надання усіх видів послуг та робіт, договори оренди майна, що знаходяться на балансі філії (дирекції), відповідно до діючого законодавства (т.5, а.с.61-62).

Однак, на думку колегії суддів, вказана довіреність не може бути належним доказом наявності права у особи, яка підписала договір комісії від 03.08.2012р. №п398-1/319, тобто - директора Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Кільчинської І.М. на підписання такого договору від імені Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Як було зазначено вище за вказаним договором комісіонер від свого імені та за рахунок і за дорученням комітента зобов'язався за винагороду здійснити в інтересах останнього реалізацію шаф поштових з абонентським скриньками через безбалансові виробничі підрозділи комісіонера.

Разом з тим, матеріали справи не містять письмових доказів щодо затверджених Дніпропетровською дирекцією українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" як комісіонером по зазначеному договору комісії узгоджених з Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" планів програм розвитку.

Також, відсутні дані щодо розміру сум, які не повинні перевищувати відповідні статті витрат затвердженого кошторису ( програми розвитку ) Дніпропетровською дирекцією українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" узгоджених з Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта", які повинні були б дотримані при укладенні зазначеного договору комісії.

Довіреність не містить надання повноважень Українським державним підприємством УДППЗ "Укрпошта" - Дніпропетровській дирекції українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на вчинення комісіонеру за вказаним договором дій щодо фактичного розпорядження коштами, що знаходяться на без балансових виробничих підрозділах комісіонера та фінансуються з державного бюджету.

Вказані обставини свідчать про те, що договір комісії № п398-1/319 від 03. 08.2012р. укладений поза межами повноважень, наданих керівнику Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" , які визначені у довіреності від 26.12.2011р.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, не здійснення Комунальними житлово-експлуатаційними підприємствами оплати вартості поштових шаф, з якими відповідачем-1 укладено договори щодо придбання шаф поштових, мотивовано цими підприємствами - третіми особами у справі, відсутністю бюджетного фінансування.

У цьому зв'язку, на думку колегії суддів, комісіонер не може нести майнову відповідальність перед комітентом за невиконання зобов'язань за договором комісії поза межами сум, які отримав від покупців - контрагентів відповідача-1).

Відповідачем-1 до суду були надані платіжні доручення на підтвердження здійснення оплати заборгованості за договором комісії в розмірі 565 985,86 грн., вказаний факт також не заперечується і сторонами по справі.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони комітенту за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно зі ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п.3.2 договору комісії від 03.08.2012р. між сторонами складені звіти комісіонера від 30.09.2012р., 31.10.2012р., 30.11.2012р., 31.12.2012р., якими підтверджується факт реалізації товару на загальну суму 1279769,05грн. Дані звіти підписані уповноваженими представниками сторін та в них відсутні відомості про неотримання коштів від третіх осіб, яким реалізовано товар.

Таким чином, враховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити повністю, за таких обставин не підлягає і до задоволення клопотання 1-го відповідача про зменшення розміру пені.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2015 року у справі №922/3974/13 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком".

Керуючись ст. 101, ч.2 ст. 103, п.1,3 ч.1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2015р. у справі № 922/3974/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго Телеком", м. Харків (вул. Отакара Яроша, 9-А, 61045, р/р 26006210181432 ПАТ «Прокредит Банк» МФО 320984, код за ЄДРПОУ 36989226, Свідоцтво платника податку №100281972, ІНП №369892220300) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м. Київ (вул. Привокзальна, 11, м. Дніпропетровськ, 49999, п/р 26001310015177 у Філії - ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк» МФО 305482, код №25771603 Свідоцтво платника податку №35479574, ІПН №215600426655) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 913,50 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18.06.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Ільїн О.В.