Ухвала

від 11.06.2015 по справі 804/20459/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2015 рокусправа № 804/20459/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі № 804/20459/14 за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість -

встановив:

В грудні 2014 року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія" (далі - Відповідач), в якому просило стягнути з рахунків Відповідача на користь держави в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1627,71 грн.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовували тим, що за Відповідачем рахується угоджене податкове зобов'язання, яке ним у добровільному порядку сплачено не було, у зв'язку з чим податковий орган, у порядку п.п.95.4 ст.95 ПК України, звертається до суду із вимогою про стягнення відповідних сум у судовому порядку(а.с.2-4)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що підприємством самостійно було сплачено суму узгодженого грошового зобов'язання відповідно до податкових декларацій, що підтверджено належними доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги податкового органу є безпідставними. (а.с.35-37)

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просили скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що станом на 27.11.2014 р. за Відповідачем, згідно зворотнього боку облікової картки платника податку на додану вартість, рахується податковий борг у сумі 1627,71, який підприємством в добровільному порядку сплачено не було, у зв'язку з чим вимоги податкового органу є правомірними та узгоджуються з приписами ст.. 95 ПК України. (а.с.42-44)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Технологія» зареєстроване як юридична особа 05.06.2001 р.. (а.с.6)

Відповідачем подавалися податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, якою визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 1016 грн., та за вересень 2014 року із сумою грошового зобов'язання у розмірі 1010 грн.(а.с.12-15)

Відповідно до даних облікової картки платника податків з огляду на переплату, часткову сплату Відповідачем грошового зобов'язання та нарахування пені за несвоєчасну плату за ТОВ «Технологія» рахується податковий борг у розмірі 1627,71 грн. (а.с.10-11)

Відповідачу направлялись податкова вимога форми «Ю» № 2447-25 від 03.09.2014 р. на суму 2846,72 грн., конверт з якою повернувся на адресу відправника у зв'язку зі спливом строку зберігання. (а.с.16,17).

Податковий борг за податковою вимогою у встановленому законом порядку погашений не був.

Стягнення вказаного податкового боргу і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, суд першої інстанції виходив з того, що підприємством самостійно було сплачено суму узгодженого грошового зобов'язання відповідно до податкових декларацій, що підтверджено належними доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги податкового органу є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що стягнення податкового боргу можливе лише у разі підтвердження наявності такого податкового боргу відповідними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення № 110 від 22.08.2014 р., ТОВ «Технологія» було сплачено борг зі сплату податку на додану вартість у розмірі 2919 грн. (а.с.30)

Відповідно до листа № 54/2/463/649 від 23.12.2014 р. начальником відділення № 463 АТ «УкрСиббанк» Метельова О.В. було повідомлено начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про допущення помилки при опрацюванні платіжного доручення № 110 від 22.08.2014 р. та зараховано сплачені кошти на інший рахунок, ніж той, що було зазначено у призначенні платежу, у зв'язку з чим просили зарахувати суму 2219 грн. на вірний рахунок, а саме 31117029700005. (а.с.31)

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у ТОВ «Технологія» станом на час розгляду справи податковий боргу, що підтверджено належними доказами.

У межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст.. 205 ,206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі № 804/20459/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко