Постанова

від 12.02.2009 по справі 05/213-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2009

р.                                                          

Справа № 05/213-08 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,

судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Байбак О.І.

за

участю представників сторін:

позивача - Міносян Ю.Р.

відповідача -  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх.

№ 55Х/3-7 на рішення господарського суду Харківської області від 10.12.08

по справі № 05/213-08

за позовом ТОВ "БМЗ

Буд-Проект", м. Харків

до  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 49253,00 грн. -

встановила:

В жовтні 2008 р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю

"БМЗ Буд-Проект", м. Харків звернувся до господарського суду з

позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень, просив суд стягнути з

відповідача -ФОП ОСОБА_1, м. Харків 49140,00 грн. заборгованості за укладеним

між сторонами договором № 018/8ПР від 01.08.08 р., 113 грн. річних за

прострочення виконання зобов'язання з оплати, та судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.12.08 р.

(суддя Ольшанченко В.І.) по справі № 05/213-08 позов задоволено частково. З

відповідача на користь позивача стягнуто 24570 грн. передоплати за договором,

113 грн. річних, 246,83 грн. держмита та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване з тих підстав, що умовами укладеного між

сторонами договору № 018/8ПР від 01.08.08 р. передбачено обов'язок відповідача

до початку проведення позивачем робіт здійснити передоплату в розмірі 50 % від

суми договору, тобто 24570 грн., і лише після здійснення передоплати позивач

був зобов'язаний розпочати роботи, в зв'язку з чим, останній в даному випадку

має право вимагати лише сплати від відповідача вказаної попередньої оплати.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає

його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу в якій просить

рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні

позову та визнати укладений між сторонами договір № 018/8ПР від 01.08.08 р.

недійсним господарським зобов'язанням. В обґрунтування своїх вимог відповідач

посилається на те, що суд першої інстанції виніс рішення за відсутності його

представника, якого не було належним чином повідомлено про час та місце

проведення судового засідання, чим зокрема грубо порушив процесуальні права

відповідача. Крім того, відповідач також зазначає, що позивач укладаючи спірний

договір не надав відповідачу відповідну ліцензію на право виконання проектних

робіт, які замовляв відповідач. Разом з тим, відповідач також зазначає, що між

сторонами всупереч вимогам п.п. 2.2, 3.1 договору та додатку Д ДБН А.2.2-3-2004

не було узгоджено завдання на виконання робіт, в зв'язку з чим, позивач

фактично не мав права на виконання робіт за спірним договором. Вказане, на

думку відповідача, зумовлює недійсність вказаного договору та ін.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить суд рішення

господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення,

посилаючись на те, що за умов п. 2.3 спірного договору відповідач до початку

виконання робіт зобов'язався сплати на користь позивача 50% вартості робіт за

договором, проте відповідної оплати не провів; що позивач має ліцензію на

проведення робіт виконання яких сторони обумовили спірним договором, надання

якої відповідач ніколи не вимагав від позивача; що під час виконання робіт

відповідач жодного разу не звертався з претензіями щодо якості виконання робіт

та безпідставно жодного разу не отримувала надіслані позивачем листи з приводу

виконання умов договору; що доказами надання відповідачем позивачу відповідного

завдання на проектування є виконана позивачем проектна документація та ін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та

доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 01.08.08 р. між сторонами укладено

договір на виконання проектних робіт № 018/8 ПР, відповідно до умов якого

замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе

зобов'язання по розробці ескізного проекту і робочої документації в частині

„АБ" (архітектурно-будівельної) на будівництво офісу з допоміжними

приміщеннями для організації діяльності по бджоловодству по АДРЕСА_1.

П. 1.2 договору встановлено, що роботи виконуються по завданню

замовника в строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 1.3 договору, замовник передає виконавцю завдання

на проектування, а також вихідні данні, необхідні для розробки проектної

документації не пізніше 3-х днів з моменту підписання даного договору. Список

вихідних даних прийняти відповідно до Додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 1.4 спірного договору строк виконання робіт становить

60 днів з моменту отримання від замовника попередньої оплати, зазначеної в

пунктах 2.2, 2.3 даного договору, при умові направлення виконавцю завдання на

проектування і вихідних даних. Перелік робіт і терміни виконання сторони обумовили

прийняти відповідно до Додатку № 2 до договору.

Відповідно до п. 2.2 спірного договору вартість робіт становить

49149,00 грн.

Згідно з п. 2.3 спірного договору замовник в 14-ти денний строк

від дня укладання даного договору оплачує 50% від загальної суми робіт,

вказаної в п. 2.2 даного договору.

Відповідно до п. 2.4 спірного договору замовник протягом 3-х

банківських днів від дня підписання акту прийому-передачі виконаних робіт

зобов'язаний оплатити залишок 50% від суми, вказаної в п. 2.2 даного договору.

Згідно з п. 3.1 спірного договору по кожному завданню виконавець

особисто вручає замовнику робочу документацію та акт здачі-приймання виконаних

робіт.

Відповідно до п. 3.2 спірного договору робота по завданню

вважається виконаною, якщо вона погоджена відповідною контролюючою

організацією, куди подається на узгодження, і прийнята замовником.

Як зазначає позивач, він не отримавши від відповідача обумовлену

договором передоплату, розпочав виконання робіт, та виконав розробку проекту та

документації на будівництво офісу з допоміжними приміщеннями для організації

діяльності по бджоловодству по АДРЕСА_1.

Після виконання, 16.09.08 р. позивач направив відповідачу лист №

55 від 15.09.08 р., в якому просив останнього протягом 3-х днів з моменту

отримання даного листа оплатити 50% авансу від загальної суми договору,

підписати акт виконаних робіт, після чого повністю погасити свої грошові

зобов'язання перед позивачем. Відповідач при цьому відповіді на лист позивача

не дав, роботу не прийняв і грошові кошти не перерахував.

Як зазначає в обґрунтування своїх заперечень відповідач, жодного

завдання на проектування вона виконавцю не надавала, оскільки останній

відмовився від їх прийняття, в зв'язку з чим, йому не зрозуміло, на підставі

чого позивач виконав роботи за спірним договором.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідне

завдання на проектування він від позивача отримував, належних доказів отримання

не має, проте вважає таким доказом факт виконання ним робіт за договором.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд

приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що умовами укладеного

між сторонами договору № 018/8ПР від 01.08.08 р. передбачено обов'язок

відповідача до початку проведення позивачем робіт здійснити передоплату в

розмірі 50 % від суми договору, тобто 24570 грн., і лише після здійснення

передоплати позивач був зобов'язаний розпочати роботи, в зв'язку з чим,

останній в даному випадку має право вимагати лише сплати від відповідача

вказаної попередньої оплати.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку

колегії суддів,  не відповідають

фактичним обставинам спору та матеріалам справи, суд прийшов до них передчасно,

не з'ясувавши при цьому обставини щодо виконання сторонами умов договору щодо

узгодження його предмету (додатків), та можливості виконання спірного договору

без вказаного узгодження, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення

апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести

ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює 

докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді  в  судовому 

процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, Доказами у справі є

будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному

законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які

відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох

або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних

прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 638 ЦК України, Договір є укладеним, якщо

сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними

умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як

істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо

яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, За договором підряду одна

сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за

завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та

оплатити виконану роботу.

Відповідно до вимог п.п. 2.2, 2.3 ДБН А.2.2-3-2004 „Склад, порядок

розробки, узгодження та затвердження проектної документації для будівництва”,

затверджених наказом Держбуду України від 20.01.2004 р. № 8 Проектування

об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних

даних.

Вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії

замовник   зобов'язаний надати до  початку виконання проектно-вишукувальних

робіт.

    До складу вихідних даних

належать:

    -

архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);

    - технічні умови щодо

інженерного забезпечення об'єкта (ТУ);

    - завдання на

проектування згідно з додатком Д;

    - інші вихідні дані

згідно з додатком Г.

Замовлення на проектування об'єкта проектувальник одержує

через  замовника або за  підсумками 

архітектурного  конкурсу чи

торгів   (тендерів),   порядок  

проведення   яких    встановлений законодавством.

При цьому, додатком Д ДБН А.2.2-3-2004 також передбачено форму та

перелік необхідних відомостей, які повинні міститися в завданні на

проектування.

Як вже зазначалося вище, п. 1.2 договору сторонами обумовлено, що

роботи виконуються за завданням замовника в строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 1.3 договору, замовник передає виконавцю завдання

на проектування, а також вихідні данні, необхідні для розробки проектної

документації не пізніше 3-х днів з моменту підписання даного договору. Список

вихідних даних прийняти відповідно до Додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 1.4 спірного договору строк виконання робіт становить

60 днів з моменту отримання від замовника попередньої оплати, зазначеної в

пунктах 2.2, 2.3 даного договору, при умові направленню виконавцю завдання на

проектування і вихідних даних. Перелік робіт і терміни виконання сторони

обумовили прийняти відповідно до Додатку № 2 до договору.

Таким чином, проектне завдання, яке зобов'язався надати замовник,

має відповідати вимогам ДБН А.2.2-3-2004, тобто повинно бути виконано в формі

технічної документації, яка відображає технічну характеристику об'єкту підряду,

додаються до договору в якості додатків, та є його невід'ємною частиною. Тобто

вказане завдання на проектування з урахуванням вимог ст. ст. 638, 837 ЦК

України є істотною умовою договору, без якої сам договір в цій частині не може

вважатися укладеним, а роботи -виконаними виконавцем відповідно до таких умов.

Як свідчать матеріали справи, докази укладання між сторонами

додатків № 1 та № 2 до договору, а так само докази надання замовником

(відповідачем) виконавцю проектного завдання в них відсутні, та позивачем в

обґрунтування своїх вимог не надані. Вказане дає підстави вважати, що питання

щодо однієї з істотних умов договору № 018/8 ПР від 01.08.08 р., а саме в

частині щодо його предмету (об'єкту підряду) між сторонами належним чином та в

належній формі узгоджене не було, в зв'язку з чим даний договір з урахуванням

вимог п. 1 ст. 638 ЦК України не може в зазначеній частині вважатися укладеним,

та, як наслідок, не може породжувати для сторін будь-яких юридичних наслідків,

в т.ч. обов'язок відповідача щодо сплати на користь позивача передоплати на

підставі п. п. 2.2, 2.3 договору.

При цьому, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи позивача

про те, що доказом надання відповідачем завдання на проектування та узгодження

всіх технічних характеристик об'єкту є факт виконання позивачем робіт за

договором, оскільки відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які

відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. При цьому

позивач не надав жодного належного та допустимого доказу підписання надання

замовником (відповідачем) виконавцю проектного завдання, а так само укладання

відповідних додатків до договору. Тим більше, відповідач наполягає на тому, що

завдання на проектування він позивачу не надавав.

Враховуючи викладене, прийняте по справі рішення про стягнення з

відповідача на користь позивача передоплати підлягає скасуванню, а позов не

підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 49 ГПК України, з позивача на користь

відповідача підлягає стягненню 123,42 грн. держмита за подання апеляційної

скарги.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не

відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а

мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його

скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, п. 2 ст. 104,  ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.12.08 р. по

справі № 05/213-08 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю "БМЗ Буд-Проект" (61157 м. Харків, вул. Жовтневої

Революції, 108, к. 201.; Код ЄДРПОУ 34329625; п/р № 26002001515001 в 1-му

відділенні філії ХД АТ „Індекс-Банк" м. Харкова; МФО 350619) на користь

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідент. код НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 в ХФ ТОВ „Укрпромбанк"

м. Харкова; МФО НОМЕР_3) 123,42 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Повний текст постанови підписано 12.02.09 р.

         Головуючий суддя                                                                   

Могилєвкін Ю.О. 

                                 Судді                                                                   

Пушай В.І. 

Плужник О.В.