Ухвала

від 04.06.2015 по справі 804/6679/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 року м. Київ К/800/8802/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеал-А» (далі ТОВ «Ідеал-А», позивач) пред'явив позов до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2014: № 0000742204 (форма «В4»), за яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 199 452,00 грн. та № 0000752204, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 14 324,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7 162,00 грн., всього на суму 21 486,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги обґрунтовує порушенням судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, абз. 4 п. 56.18 ст. 56, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), п.п. 4.6.7 п. 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, ст. ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Ідеал-А» (код ЄДРПОУ 36640282) за листопад 2013 року, складено Акт № 202/22-04/36640282 від 27.12.2013 року.

Відповідно до висновку зазначеного Акту встановлено порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 199 452,00 грн., занижено податок на додану вартість у сумі 14 324,00 грн. та прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.01.2014 року № 0000742204 (форма «В4»), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 199 452,00 грн., № 0000752204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 14 324,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7 162,00 грн., всього на суму 21 486,00 грн.

Висновки Акту перевірки № 202/22-04/36640282 від 27.12.2013 року щодо безпідставного включення до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року по рядкам «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (рядок 21.2 значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду) - залишок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року у сумі 213 776,00 грн. без врахування значення рядка 21.3 при визначенні рядка 21, та не заповнення рядок 21.3 декларації з ПДВ за листопад 2013 р., у якому передбачено відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби - у розмірі 213 776,00 грн. ґрунтуються на висновках Акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 02.01.2013 року №1/15-3/36640282, на підставі якого відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.01.2013 року №0000021503, яким зменшено суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 440 080,00 грн. та №0000031503, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - 15 529,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 3 882,25 грн.

Позивачем зазначені податкові-повідомлення - рішення були оскаржені в судовому порядку та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013р. у справі №804/4714/13-а визнані протиправними та скасовані. Зазначена постанова суду першої інстанції на момент винесення оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень - рішень не набрала законної сили у зв'язку з її оскарженням відповідачем в апеляційному порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що чинні норми податкового законодавства не містять заборони платнику податків декларувати суми у складі від'ємного значення з ПДВ, у випадку, якщо винесене податковим органом податкове повідомлення - рішення про зменшення таких сум від'ємного значення оскаржується таким платником.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.

Так, згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ст.16.1.8 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.

Згідно абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, права та обов'язки як платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, так і податкового органу щодо примусового стягнення виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідно до норм ст. 56 ПК України станом на дату проведення перевірки, за результатами якої складено Акт № 202/22-04/36640282 від 27.12.2013 року та прийнято оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення від 21.01.2014 року № 0000742204 (форма «В4») та № 0000752204, контролюючий орган був обізнаний про те, що сума податкового зобов'язання, яка визначена позивачу згідно з висновками попереднього Акту №1/15-3/36640282 від 02.01.2013 року , є неузгодженою.

Оскільки, норми чинного податкового законодавства не містять заборони декларування від'ємного значення з ПДВ без урахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до їх узгодження в установленому законом порядку, тому обов'язок платника податків врахувати суми зменшення ПДВ у наступних податкових періодах виникає лише після узгодження таких, зокрема шляхом набрання законної сили судовим рішенням, яким би було встановлено правомірність рішення контролюючого органу про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ.

Відтак, позивач мав право відображати у податковій звітності суму залишку від'ємного значення у наступних податкових періодах у період оскарження ним рішення контролюючого органу про зменшення суми залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Крім того, на час розгляду справи ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року у справі №804/4714/13-а, якою були скасовані податкові повідомлення - рішення від 15.01.2013 року №0000021503 та №0000031503 на підставі яких були прийняті оскаржувані у даній справі податкові повідомлення - рішення.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновків, що стали підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року у справі № 804/6679/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст 235-244-2 КАС України.

Судді І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко