Рішення

від 28.05.2015 по справі 520/14881/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 520/14881/13-ц

Провадження № 2/520/2135/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2015 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

при секретарі - Гарнаженко Н.С., Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ»

до ОСОБА_2, Державної реєстраційної служби України

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність та усунення перешкод у здійсненні права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ«Дельта-Банк» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом доОСОБА_2, Державної реєстраційної служби України, в якому просить суд в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 134 720,91 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 1 076 824,24грн. за договором про надання споживчого кредиту №11075494002 від 04.02.2009року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею 66,2кв.м., житловою площею 39,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству «Дельта банк» вказаного предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» на підставі іпотечного договору №б/н від 10.11.2006року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, зобов'язати Державну реєстраційну службу України здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру, загальною площею 66,2кв.м., житловою площею 39,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк», припинити право власності іпотекодавця - ОСОБА_2, в тому числі право володіння, користування та розпорядження квартирою, загальною площею 66,2кв.м., житловою площею 39,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, припинити право користування житловим приміщенням усіх мешканців, які проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, виселити з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, іпотекодавця - ОСОБА_2 та усіх мешканців, які проживають та зареєстровані за вказаною адресою, а також стягнути з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що 10.11.2006року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачкою - ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11075494000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 104 000,00доларів США зі сплатою 10,3% річних на строк до 10.11.2032року.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 10.11.2006року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, в забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань відповідача за договором про надання споживчого кредиту №11075494000 від 10.11.2006року, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності.

Крім того, позивач зазначає, що 08.12.2011року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта-Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого, в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта-Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта-Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта-Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта-Банк» переходить право вимоги від боржників повного, належного, та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Невиконання відповідачкою - ОСОБА_2 зобов'язань по укладеному договору зумовило звернення ПАТ «Дельта Банк» до суду із відповідним позовом.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.05.2015року провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» про зобов'язання відповідача - Державну реєстраційну службу України здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру, загальною площею 66,2кв.м., житловою площею 39,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» було закрито, на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, продовжено розгляд справи в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, припинення права власності, припинення права користування житловим приміщенням та виселення.

У судове засіданні 28.05.2015року представник позивача не з'явився, однак надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка - ОСОБА_2 про час та місце судових засідань повідомлялася належним чином шляхом надсилання судової ухвали та повісток на адресу, зазначену у довідці з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, у судові засідання не з'явилась, про поважність причин відсутності не повідомила, заперечення на позовну заяву не надала.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «за закінченням терміну зберігання», суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідачки за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача - Державної реєстраційної служби України у судові засідання не з'явився, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлення, які наявні у матеріалах справи, про поважність причин відсутності не повідомив, надіслав на адресу суду заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ В«Дельта БанкВ» заявлених до Державної реєстраційної служби України.

Відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 10.11.2006року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачкою - ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11075494000, згідно до умов якого, банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 104 000,00 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 525 200грн.00коп. за курсом НБУ на день укладення цього договору.

Згідно до п.п. 1.2.1., 1.2.2. договору про надання споживчого кредиту №11075494000 від 10.11.2006року надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 10 листопада 2006року по 10 листопада 2027року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 10 листопада 2027року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. договору.

Відповідно до п. 1.3.1. договору про надання споживчого кредиту №11075494000 від 10.11.2006року за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 10,3% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процента ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2. даного договору.

Згідно п. 1.4. договору про надання споживчого кредиту №11075494000 від 10.11.2006року кредит надається позичальнику для його особистих потреб (безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника), а саме на придбання нерухомості.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. вищезазначеного договору, позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані баком проценти, комісій та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором. Погашати кредит, сплачувати проценти, комісії та інші платежі на рахунок, вказаний в першому розділі цього договору.

П.п. 5.5., 5.7. зазначеного договору передбачає, що у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього Договору. У випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та/або сплати процентів та/або комісій банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, зазначений в п.2.1. договору, та інше майно.

Згідно п. 7.1. договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого плату, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті; пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом «факт/360», але в будь-якому випадку таких розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

04.02.2009року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачкою - ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту №11075494000 від 10.11.2006року.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 10.11.2006року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачкою - ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, у забезпечення виконання у повному обсязі усіх грошових зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №11075494000 від 10.11.2006року, іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 10.11.2006року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А. за реєстровим №3141. Загальна площа предмета іпотеки становить 66,2кв.м., житлова площа 39,2кв.м.

Відповідно до п. 2.1.1. договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

27.02.2009року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачкою - ОСОБА_2 було укладено договір про зміну іпотечного договору від 10 листопада 2006року.

Грошові кошти у розмірі 104 000,00доларів США, що дорівнює еквіваленту 525 200грн.00коп. за курсом НБУ на день укладення кредитного договору,були отримані відповідачкою - ОСОБА_2, що підтверджується заявкою на видачу готівки №29 від 10.11.2006року (а.с. 54).

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2011року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого, в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта-Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта-Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта-Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта-Банк» переходить право вимоги від боржників повного, належного, та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

18.01.2012року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено акт приймання - передачі, згідно з яким, ПАТ «УкрСиббанк» передав, а ПАТ «Дельта Банк» прийняв права вимоги за кредитами, зокрема, щодо договору про надання споживчого кредиту №11075494000 від 10.11.2006року.

Враховуючи порушення відповідачем строків повернення кредиту, 25.01.2013року ПАТ «Дельта Банк» звернулось на адресу відповідачки з повідомленням про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, в якому вимагало погасити наявну заборгованість у повному обсязі зі сплатою процентів за користування кредитом з урахуванням усіх штрафних санкцій або передати предмет застави кредитору для можливості здійснити реалізацію у добровільному порядку, яке було надіслано на адресу відповідачки, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень (а.с. 72-76).

Відсутність відповіді на надіслане повідомлення, а також невиконання відповідачкою своїх зобов'язань по вищезазначеним договорам, зумовило звернення ПАТ «Дельта Банк» до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 , ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із наданої представником довідки розрахунку заборгованості за договором кредиту станом на 26.06.2013року (а.с. 57), у відповідачки - ОСОБА_2 наявна заборгованість за кредитним договором, яка дорівнює 134 720,91доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 076 824,24грн., та складається з: 94 255,37 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює 753 383,17грн. - заборгованість за тілом кредиту; 40 465,54доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ дорівнює 323 441,07грн. - заборгованість за відсотками.

Доказів сплати зазначеної суми відповідачкою - ОСОБА_2, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, суду не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 33 та Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на

предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 2.1.1. договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

На вимогу вказаного закону, судом була витребувана інформація, та відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна індексний номер 37749403 від 19 травня 2015року, у відповідачки - ОСОБА_2 у власності є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 66,2кв.м., житловою площею 39,2кв.м., що є предметом іпотеки.

Судом було перевірено та з'ясовано, що у відповідачки у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно, окрім майна, яке перебуває в іпотеці, що підтверджується інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Таким чином, суд зазначає, що норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» розповсюджуються на правовідносини, що виникли по даній справі.

При цьому, суд вказує на те, що з набранням чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та на період його дії, ПАТ «Дельта Банк» позбавлено можливості здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки.

Приймаючи до уваги, що звернення стягнення на предмет іпотеки пов`язане з передачею ПАТ «Дельта Банк» права власності на майно, визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності, то реалізація даного способу звернення стягнення не вимагає від Банку отримання виконавчого листа, і примусового виконання через відкриття виконавчого провадження, як наприклад, у випадку продажу через прилюдні торги.

Тому фактичне звернення стягнення на предмет іпотеки не пов`язується зі строком примусового виконання рішення суду передбаченого ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» і може бути здійснено після закінчення строку дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 109 ЖК УРСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

З урахування викладеного, суд вважає за можливим задовольнити вимоги ПАТ «Дельта Банк» в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання за позивачем права власності на квартиру, яка знаходиться: АДРЕСА_1, загальною площею 66,2кв.м., житловою площею 39,2кв.м., та виселення з вказаної квартири ОСОБА_2.

Разом з тим, суд зазначає, що у зв`язку з наявністю загальних правових підстав для примусового стягнення на належне відповідачу майно таке стягнення на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути здійснене і у передбачених випадках підлягає зупиненню в порядку, визначеному ст. 217 ЦПК України.

Приймаючи до уваги викладене, а також наявність загальних правових підстав для примусового виселення, таке виселення на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» підлягає зупиненню в порядку, визначеному ст. 217 ЦПК України.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відстрочити виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, яка знаходиться: АДРЕСА_1, загальною площею 66,2кв.м., житловою площею 39,2кв.м., та в частині виселення з вказаної квартири ОСОБА_2, на строк дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» в частині виселення з квартири, яка знаходиться: АДРЕСА_1, та в частині припинення права користування житловим приміщенням усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою, задоволенню не підлягають, оскільки вони у цій частині є неконкретизованими та абстрактними, а суд не може вирішувати питання про виселення з квартири інших не встановлених осіб, які не приймали участі у справі в якості відповідачів.

Відповідно до п.п. 8, 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким. Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення.

Позовні вимоги ПАТ «Дельта банк» в частині припинення права власності іпотекодавця - ОСОБА_2 на квартиру, яка знаходиться: АДРЕСА_1, в тому числі право володіння, користування та розпорядження вказаною квартирою, також не підлягають задоволенню, оскільки реєстрація права власності на вказану квартиру за ПАТ «Дельта банк» автоматично припиняє право власності попереднього власника.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачки - ОСОБА_2 на користь позивача - ПАТ «Дельта Банк» пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215, 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» до ОСОБА_2, Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність та усунення перешкод у здійсненні права власності - задовольнити частково.

В рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 134 720 (сто тридцять чотири тисячі сімсот двадцять) доларів США 91 цент, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ дорівнює 1 076 824 (один мільйон сімдесят шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 24 коп. за договором про надання споживчого кредиту №11075494002 від 04.02.2009року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 66,2 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м. (на підставі іпотечного договору № б/н від 10.11.2006року), шляхом передачі іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству «Дельта банк» (ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київська область, 01001) права власності на вказане майно.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Щорса, 36, корп. Б, код ЄДРПОУ 34047020) право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 66,2 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., яка є предметом іпотеки за іпотечним договором № б/н від 10.11.2006року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А., зареєстрованого в реєстрі за №3142, який укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2.

Виселити з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 66,2 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_1).

Відстрочити виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 66,2 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м. (на підставі іпотечного договору № б/н від 10.11.2006року), шляхом передачі іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству «Дельта банк» (ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: вул. Щорса, буд. 36, корп. Б, м. Київ, Київська область, 01001) права власності на вказане майно, на строк дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відстрочити виконання рішення суду в частині визнання за Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Щорса, 36, корп. Б, код ЄДРПОУ 34047020) право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 66,2 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., яка є предметом іпотеки за іпотечним договором № б/н від 10.11.2006року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В.А., зареєстрованого в реєстрі за №3142, який укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, на строк дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відстрочити виконання рішення суду в частині виселення з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 66,2 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_1), на строк дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Щорса, 36, корп. Б, код ЄДРПОУ 34047020) 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем та третьою особою до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Суддя Петренко В. С.