Рішення

від 13.02.2009 по справі 14/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.

Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

13.02.09                                                                                          

Справа№ 14/12

За позовом: ОСОБА_1, м. Радехів, Львівська

область

До відповідача: Товариства

з обмеженою відповідальністю “Сенс”, м. Радехів, Львівська область

Про стягнення частки в статутному

капіталі та майні на суму 2507,62 грн.

                                 Суддя  Кітаєва С.Б.

Секретар Хороз І.Б.

Представники 

сторін:

від  позивача - не

з”явився.

від  відповідача

-  не з”явився

Суть спору: Позовну

заяву подано ОСОБА_1, м. Радехів, Львівська область, до товариства з обмеженою

відповідальністю “Сенс”, м. Радехів, Львівська область, про стягнення частки в

статутному капіталі та майні на суму 2507,62 грн.

          Ухвалою господарського суду

Львівської області від 18.01.2008 р. порушено провадження у справі та

призначено розгляд справи на 19.02.2008 р.. Розгляд справи неодноразово

відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 19.02.2008 р., 18.03.2008

р., 03.04.2008 р, 17.06.2008 р, 05.08.2008 р; строки вирішення спору

продовжувались за спільним клопотанням сторін. Ухвалою від 19.09.2008 року  суд частково задоволив клопотання позивача

про проведення судової експертизи: призначив по справі судову бухгалтерську

експертизу, проведення якої доручив кваліфікованим експертам Львівського

науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України,

м.Львів; провадження у справі зупинив. Ухвалою від 26.12.08 року провадження у

справі поновлено , оскільки обставини які зумовили її зупинення були усунені ;

розгляд справи призначено на 27.01.2009 року. В засіданні 27.01.2009 року

представників сторін ознайомлено з 

висновком експертизи, що останні засвідчили своїми підписами; в

засіданні оголошено перерву до 05.02.2009 року, про  що представники сторін були повідомлені під

розписку. 04.02.2009 року від позивача в канцелярію суду поступило клопотання

про відкладення розгляду справи через хворобу. В засіданні 05.02.09 р, розглянувши  зазначене клопотання та  заслухавши думку представника відповідача ,

суд вбачав за доцільне  задоволити

клопотання позивача, зважаючи на поважність причин вказаних позивачем,  і відкласти розгляд справи. Ухвалою від

05.02.2009 року розгляд справи відкладено на 13.02.2009 року.

       В засідання  13.02.2009 року сторони не забезпечили явку

повноважних представників; клопотання, додаткові пояснення ( зокрема, пов”язані

із встановленими експертизою висновками ), 

додаткові документи,  від сторін

до суду не надходили

       Повідомлення  Радехівського районного суду Львівської

області від 12.02.09 р за № 1-7/09 судом не приймається до уваги, оскільки дана

справа не пов”язана із кримінальною справою, про яку йдеться у повідомленні.;

клопотання від позивача по справі станом на 13.02.09 р  не поступали; 

сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних

законом інтересів, а тому суд не вбачає підстав для чергового відкладення

розгляду справи.

       У відповідності до ст. 75 ГПК України

справа слухається за наявними у ній матеріалами.

      Представникам сторін роз'яснювались їх

права і обов”язки , передбачені ст. ст.20, 

22 ГПК України.

       У судових засіданнях позивач позов

підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, доповненні до позовної заяви,

поясненні на відзив. Ствердив, що був одним із засновників відповідача, частка

якого у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Сенс”

становила 8%, що на дату утворення в грошовому виразі становило 2507,62 грн..

27.11.2006 р. позивач подав заяву про вихід з числа учасників товариства та

виплату належної частки в статутному капіталі та майні. Однак, збори для

розгляду цієї заяви не проводились, кошти позивачу не виплачувались.

Посилається на належність відповідачу об'єктів нерухомого майна, яке він особисто

оцінює в 200000 грн., з урахуванням чого розмір належної йому суми оцінює в

18507 грн.. Просить позов задовольнити.

      У судових засіданнях представник

відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві та доповненні до

відзиву. Повідомив, що відповідач був утворений шляхом викупу державного майна

товариством покупців. Позивач вніс свій внесок до статутного фонду не повністю,

а лише в сумі 500 грн.. Розмір статутного капіталу товариства не мінявся і

становить 31345,22 грн., за 2006 р. збиток товариства склав 69,6 тис. грн..

Повідомив, що розглянути заяву позивача про вихід не було можливості у зв'язку

із відсутністю кворуму на зборах учасників 14.04.2006 р.. Просить у позові

відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст. 38 ГПК

України судом з власної ініціативи витребувались документи та матеріали,

необхідні для вирішення спору.

Розглянувши подані докази в їх

сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши сторонам у

відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України необхідні умови для встановлення

фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд

встановив наступне.

ОСОБА_1 виступав засновником

товариства з обмеженою відповідальністю “Сенс”, що підтверджується, зокрема,

установчим договором про створення і діяльність товариства з обмеженою

відповідальністю “Сенс” від 18.09.1996 р.. З ст. ст. 5, 6 установчого договору

випливає, що для забезпечення діяльності підприємства за рахунок майнових,

грошових вкладів учасників, шляхом викупу майна державного підприємства створюється

статутний фонд у розмірі 31345,22 грн., при цьому, вклад позивача складає

2507,62 грн., що становить 8%.

Статут ТзОВ “Сенс” зареєстрований

розпорядженням голови Радехівської районної ради, Райдержадміністрації № 615

від 03.12.1996 р. та містить аналогічні положення.

Посилання  відповідача на неповну сплату позивачем свого

внеску до статутного фонду  не доведено

ним у встановленому порядку належними доказами та спростовується, зокрема,  записом про розмір статутного капіталу у

фінансовому звіті ТзОВ “Сенс” за 2006 рік. Крім того, у відповідності до ст..52

Закону України “Про господарські товариства” в редакції, яка діяла на час

існування відповідних відносин, до моменту реєстрації товариства з обмеженою

відповідальністю кожен з учасників зобов”язаний внести до статутного фонду не

менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. ТзОВ “Сенс” було

зареєстровано 03.12.1996 року. Крім того, доказів звернення до позивача із

вимогою внести належну з нього частину внеску до статутного фонду  суду не надано.

З пояснень сторін вбачається, що

зміни до статуту та установчого договору не вносились.

27.02.2006 р. позивач звернувся до

відповідача із заявою, посвідченою нотаріально приватним нотаріусом

Радехівського районного нотаріального округу Комарницькою Н.І., про вихід зі

складу засновників ТзОВ “Сенс” та вимогою провести всі необхідні розрахунки з

позивачем. Заява отримана  відповідачем

27.02.2006 р., що підтверджується розпискою про її отримання.

Посилання відповідача на

неприйняття рішення товариством відносно заяви позивача, оскільки збори

учасників, призначені на 14.04.2006 р. не відбулись, так як на них з'явились

учасники, які володіють в сукупності лише 50,4% голосів (що підтверджується

протоколом №2 від 14.04.2006 р.), не впливають на факт виходу учасника із

товариства.

Процедура виходу учасника з  товариства з обмеженою відповідальністю

регулюється статтями  126,148 ЦК України

, ст..54 Закону України “Про господарські товариства”. Учасник ТОВ вправі у

будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого

товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов”язується ні з рішенням

зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У

зв”язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про

вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам

органами зв”язку.  Положення установчих

документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства,

є незаконними.

Як встановлено, відповідач не заперечує

подання позивачем у встановленому порядку 

і отримання  відповідачем

заяви  від 27.02.2006 р.

У відповідності до ст. 54 Закону

України “Про господарські товариства”, при виході учасника з товариства з

обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини

майна товариства, пропорційна його частці у статутному

(складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження

звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців

з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства

вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній

формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку,

одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Майно, передане учасником товариству тільки в користування,

повертається в натуральній формі без винагороди.

Посилання відповідача на ч. 1 ст. 148

ЦК України згідно із якою учасник товариства з обмеженою відповідальністю має

право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж

за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом, не

стосується суті спору, оскільки у будь-якому випадку виплата підлягає

проведенню після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов із

товариства.

Разом з тим, встановлення вартості частки

позивача у майні товариства суд вважав неможливим без визначення вартості майна

товариства, що потребувало спеціальних знань , у зв”язку з чим було призначено

судову експертизу.

За результатами проведеної експертизи

вартість майна відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю “Сенс” (

м.Радехів Львівської області, вул..Б.Хмельницького, 9 А , код ЄДРПОУ 23957479)

станом на дату виходу позивача з учасників товариства має від”ємне значення.

          Таким чином, при вирішенні даного

спору судом встановлено, що на момент виходу учасника ( позивача) у товариства

( відповідача) відсутні чисті активи,  а

відтак,  господарський суд приходить до

висновку про відмову у даному позові у зв”язку з відсутністю в товариства

майна, що підлягає виплаті.             

Належних доказів зворотнього суду

не надано. Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна

особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,

невизнання або оспорювання.

Щодо твердження позивача про злісне

ухилення відповідача  від надання

позивачу  документів про господарську

діяльність товариства “Сенс” та 

приблизне визначення  позивачем у

зв”язку з цим ,  вартості майна, то  належить звернути увагу, що способом захисту

права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність

товариства ( пункт “г” частини першої статті 10 Закону про господарські

товариства , статті 116 ЦК України, частина перша статті 88 ГК України) є

спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій -надання відповідної

інформації. При цьому, господарське товариство зобов”язане надавати

учаснику  на його вимогу лише документи

звітного характеру ( річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність

товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а

не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не

передбачено установчими документами товариства. Зі змісту статті 9 Закону

України від 2 жовтня 1992 р № 2657-Х11 

“Про інформацію” суди не вправі зобов”язувати товариство надати інші

документи про діяльність товариства, оскільки це є незаконним втручанням у внутрішню

господарську діяльність товариства.

Однак , належних і допустимих доказів

звернення до відповідача з вимогою 

надати документи звітного характеру, доказів відмови відповідача у

задоволенні такої вимоги, чи рішення суду по вирішенню такого спору,  позивач в ході розгляду даної справи суду не

надав.

Враховуючи вищенаведене, суд

прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити. Судові витрати по

справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. 1,4-3, 12, 32, 33,

34,36,38,43, 75, 82, 84 ГПК України, суд,-

В и р і ш и

в:

            У позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                            

Кітаєва С.Б.