Рішення

від 20.01.2008 по справі

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.

Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

20.01.08                                                                                          

Справа№ 19/173

За

позовом: Прокурора Сихівського р-ну м. Львова, м. Львів в інтересах

держави в особі:

Позивача:

Львівської міської ради, м. Львів;

До

Відповідача-1: ПП "Кавказ", м. Львів;

До

Відповідача-2: ПП ОСОБА_1., м. Львів;

Третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні

Позивача-1: Управління природних ресурсів та регулювання земельних

відносин Львівської міської ради, м. Львів;

Третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні

Позивача-2: Управління з контролю за використанням та охороною земель у

Львівській області, м. Львів;

Про:

вилучення самовільно зайнятої ділянки з користування по

АДРЕСА_1 у м. Львові площею 0,003га. з користування приватного підприємства

"Кавказ" та повернути її в розпорядження Львівської міської ради як

представника територіальної громади, в чиїй власності перебуває земельна

ділянка та стягнути з ПП "Кавказ", шкоду, заподіяну внаслідок

самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Львові площею 0,003га.

у розмірі 776,01грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового

засідання: Байко А.Я.

В

судовому засіданні взяли участь представники Сторін та Учасників процесу:

Прокурор:        Мричко Т.Г.- ст. пом.

прокурора;

Позивача:        Поліщук О.С.- спец.

1-ї катег. відділу прав. доп.

                юр. упр. ЛМР (дов. №4-2403-613

від 24.11.2008р.);

Відповідача-1:   не з'явився;

Відповідача-2:   ОСОБА_2.- предст.

                (дов. №034950 13.12.2008р.);

                ОСОБА_3.- предст.

                (дов. №034950 13.12.2008р.);

Третьої

особи-1: Поліщук О.С.- спец. 1-ї катег. відділу прав. доп.

                юр. упр. ЛМР (дов. №4-2403-613

від 24.11.2008р.);

Третьої

особи-2: Санницький М.М.-гол. спец. юр.сектору

               (дов. №18 від 12.01.2008р.);

Представникам Сторін, які взяли участь

у справі, роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22 ГПК

України, в тому числі право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Прокурором

Сихівсього району м.Львова, в інтересах держави в особі Львівської міської ради

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, приватного підприємства

"Кавказ" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

№С-124 від 08.06.04, укладеного між Львівською міською радою та фізичною особою

підприємцем ОСОБА_1.; визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення

від 26.05.08, укладений між ПП ОСОБА_1. та ПП. "Кавказ" та

застосування наслідків недійсності такого правочину; вилучення самовільно

зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Львові площею 0,003га, на якій

встановлено дерев'яні конструкції (під літній майданчик) з користування

приватного підприємства "Кавказ" та повернення її в розпорядження

Львівської міської ради; стягнення з приватного підприємства "Кавказ"

шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1

у м. Львові площею 0,003га, у розмірі 776,01грн.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 17.07. 08 порушено

провадження у справі та справу призначено до розгляду на 28.08.08. Розгляд

справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.

В судовому засіданні Прокурор та

представник Позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній

заяві та в заяві про уточнення позовних вимог від 03.11.08.

Представники Відповідач 1 позовні

вимоги заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових

поясненнях

Представники третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача 1,2 позовні

вимоги підтримали.

Відповідач 2 явки уповноваженого

представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином

повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

          Подане представником відповідача 1

клопотання про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не

заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління комунальної власності

Департаменту економічної політики Львівської міської ради судом відхилене як

безпідставне.

          Подане представником відповідача 1

клопотання про витребування доказів судом відхилене як необґрунтоване.

Дослідивши наявні у матеріалах справи

докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1, третіх осіб

1,2 та Прокурора, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких

ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали

документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено:

Як вбачається із матеріалів справи,

08.06.2004р. між Львівською міською

радою та Фізичною особою-підприємцем (ФОП) ОСОБА_1. укладено Договір № С-127

оренди земельної ділянки прощею 0,0024 і 0,094 га по АДРЕСА_1 у м. Львові для

обслуговування кіоску та літнього майданчика з категорії земель житлової та

громадської забудови.

26.05.2008р. між ФОП ОСОБА_1. та ПП

"Кавказ" укладено Договір оренди нежитлового приміщення. За умовами

цього Договору підприємцем передано підприємству у строкове платне користування

приміщення -малу архітектурну форму загальною площею 30 кв м. та літній

майданчик площею 88 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1.

          Разом з тим, Приватне підприємство

"Кавказ" на підставі даного Договору фактично використовує земельні

ділянки прощею 0,0024 і 0,094 га по АДРЕСА_1 у м. Львові, які до того були

передані в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1., згідно з Договором оренди

№ С-127 від 08.06.04.

Крім того, з 02.10.2007р. приватне

підприємство "Кавказ" самовільно, без документів, що посвідчують

право власності чи користування земельною ділянкою, додатково використовує

земельну ділянку (із земель житлової та громадської забудови) по АДРЕСА_1 у м.

Львові орієнтовною площею 0,003 га шляхом встановлення дерев'яної конструкції

(під літній майданчик)

При вирішенні справи суд виходив з

наступного:

У матеріалах справи відсутні докази,

які свідчать про обставини порушення Відповідачем-1, умов Договору оренди від

08.06.2004р. № С-127 та вимог чинного законодавства, та які дають підстави для

прийняття рішення про визнання цього договору недійсним.

Так, обґрунтовуючи вимогу про визнання

недійсним Договору № С-127 від 08.06.2004р. оренди земельної ділянки прощею

0,0024 і 0,094 га по АДРЕСА_1 у м. Львові, укладеного між Львівською міською

радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1., прокурор посилається на те, що

даний договір не зареєстрований у встановленому законом порядку.

Згідно із вимогами ст. 18 Закону

України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності

після його державної реєстрації. На виконання даної норми Закону України

"Про оренду землі" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №

2073 від 25.12.98 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів

оренди землі" наведеній постанові КМ України встановлено (п.п 1,2

Порядку), що Порядок визначає єдині умови реєстрації договорів оренди та

договорів суборенди земельних ділянок. Державна реєстрація договорів оренди є

офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення

права оренди земельних ділянок. Факт державної реєстрації засвідчується у

10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради,

Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої

ними посадової особи (п. 12 Порядку).

Оспорюваний Договір оренди земельної

ділянки зареєстрований у порядку встановленому Постановою КМ України № 2073 від

25.12.1998р. Дана обставина підтверджується відміткою, зробленою на останній

сторінці Договору, датованою 08.08.2004р. за № С-127, засвідченою  підписом уповноваженої посадової особи -

начальника Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин

Львівської міської ради та відбитком гербової печатки.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 126 ЗК

України,- право оренди землі оформляється договором, який реєструється

відповідно до закону. Вимогами норми закріпленої у ст. 20 Закону України

"Про оренду землі" встановлено, що державна реєстрація договорів

оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Станом на монет

підписання оспорюваного договору оренди земельної ділянки, так і на даний час

Верховною Радою України ще не прийнято закон, який встановлює порядок

реєстрації договорів оренди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК

України підставою недійсності правочину є недодержання е момент вчинення

правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1,3,5,6 ст.

203 ЦК України. Згідно з цими вимогами зміст правочину не може суперечити цьому

Кодексу іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати

його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом,

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що

обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 207 ГК

України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено

з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено

учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської

компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із

сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним

повністю або в частині.

З огляду на викладене, суд приходить до

висновку про те, що посилання Прокурора в обґрунтування вимоги про визнання

недійсним Договору № С-127 від 08.06.2004р. на те, що даний Договір не

зареєстрований у встановленому законом порядку, не можуть були підставою для

визнання Договору № С-127 від 08.06.2004р. недійсним, оскільки дана обставина

не належить до юридичних фактів, з існуванням яких закон пов'язує можливість

визнання правочинну недійсним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 ГПК

України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень.

У матеріалах справи відсутні докази,

які свідчать про існування будь-якого з юридичних фактів, коло яких окреслене

вимогами ст. 207 ГК України, ст. 215 ЦК України та які можуть бути підставою

для визнання недійсним договору № С-127 від 08.06.2004р., від так суд приходить

до висновку про необґрунтованість позовної вимоги про визнання недійсним

вказаного договору.

26.05.2008р. між Фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1. та ПП "Кавказ" укладено Договір оренди

нежитлового приміщення. За умовами цього договору ФОП ОСОБА_1. передано

підприємству у строкове платне користування приміщення - малу архітектурну

форму загальною площею 30 кв м. та літній майданчик площею 88 кв. м., які

знаходяться за адресою м. Львів АДРЕСА_1.

          Разом з тим, ПП "Кавказ" на

підставі даного Договору фактично використовує земельні ділянки прощею 0,0024 і

0,094 га по АДРЕСА_1 у м. Львові, які до того було передано в оренду ФОП

ОСОБА_1. згідно з Договором оренди № С-127 від 08.06.2004р.

Суд не приймає до уваги твердження ФОП

ОСОБА_1. про те, що остання не передавала в користування ПП "Кавказ"

спірної земельної ділянки, оскільки це твердження спростовується наявними в

матеріалах справи доказами.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону

України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина

може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо

це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Вимогами п. 9.3. договору оренди

земельної ділянки № С-127 від 08.06.04 орендар має право за згодою орендодавця

передавати у володіння і користування орендовану земельну ділянку або її

частину іншій особі (суборенда) у випадках та на умовах, передбачених законом.

За згодою на передачу приватному підприємству "Кавказ" в користування

земельної ділянки прощею 0,0024 і 0,094 га по АДРЕСА_1 у м. Львові до

Львівської міської ради - уповноваженого органу власника земельної ділянки

фізична особа-підприємець ОСОБА_1. не зверталась. Таким чином, суд приходить до

висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо визнання недійсним Договору

оренди нежитлового приміщення від 26.05.2008р., укладеного між Фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1. та Приватним підприємством "Кавказ".

          Враховуючи те, що в матеріалах справи

відсутні докази того, що Договір від 26.05.2008р. оренди нежитлового

приміщення, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. та ПП

"Кавказ", вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави

і суспільства, суд вважає необхідним застосувати наслідки визнання цього

господарського зобов'язання недійсним, які передбачені вимогами ч. 2 ст. 208 ГК

України.

          Згідно з вимогами ч. 2 ст. 208 ГК

України,- у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із

сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за

неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима,

якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

          Відповідно до вимог абз 2 ч. 1 ст. 216

ЦК України,- у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути

другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в

разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у

користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість

того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

          За умовами Договору оренди

нежитлового приміщення від 26.05.2008р. за використання об'єкту оренди оренда

плата встановлюється в розмірі 100 грн. (п. 3.2.).

В силу вимог ч. 2 ст. 208 ГК України

Відповідач-1 має повернути Відповідачу-2 отриману станом на момент звернення з

відповідною позовною вимогою оренду плату (03.11.2008р.), а Відповідач-2 має

повернути Відповідачу-1 отримане в оренду майно та відшкодувати вартість

користування цим майном. Таким чином, Відповідачі- 1 і 2 повинні повернути один

одному по 500,00 грн.

          Крім того, з 02.10.2007р. Приватне

підприємство "Кавказ" самовільно, без документів, що посвідчують

право власності чи користування земельною ділянкою, додатково використовує

земельну ділянку (із земель житлової та громадської забудови) по АДРЕСА_1 у м.

Львові орієнтовною площею 0,003 га шляхом встановлення дерев'яної конструкції

(під літній майданчик).

          Відповідно до вимог ст. 125-126

Земельного кодексу України, право власності посвідчується державним актом на

право власності на землю, а право користування - державним актом на право

постійного користування або договором оренди, без наявності яких приступати до

використання земель заборонено.

          Факт самовільного зайняття приватним

підприємством "Кавказ" земельної ділянки площею 0,003 га

підтверджується Актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від

02.10.2007р., 03.12.2007р., 23.01.2008р., Протоколами про адміністративне

правопорушення №3854 від 02.10.2007р. у, №3877 від 03.12.2007р., приписами,

№6261 від 02.10.2007р., постановами про накладення адміністративного стягнення

№67 від 19.10.2007р., №3877 від 03.12. 2007р.

          Відповідно до ст. 212 Земельного

кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за

рішенням суду.

          Таким чином, суд приходить до

висновку про обґрунтованість та підставність позовної вимоги про вилучення

самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Львові площею 0,003 га з

користування приватного підприємства "Кавказ" та повернення її в

розпорядження Львівської міської ради як уповноваженого органу територіальної

громади в чиїй власності перебуває дана земельна ділянка.

Крім того, відповідно до розрахунку,

проведеного управлінням з контролю за використанням та охороною земель у

Львівській області визначено розмір шкоди заподіяної внаслідок самовільного

зайняття ПП "Кавказ" вказаної земельної ділянки, який становить

776,01грн.

Суд вважає даний розрахунок

обґрунтованим.

Суд прийшов до висновку про часткове

задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що спір виник з вини

Відповідачів 1,2 - судові витрати слід покласти на останніх.

Судові витрати покласти на

Відповідачів, пропорційно задоволеним позовим вимогам, керуючись ст. 49 ГПК

України.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43,

49, 82, 83, 84, 85, ГПК України,

суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Визнати недійсним договір оренди

нежитлового приміщення від 26.05.08, укладений між фізичною особою-підприємцем

ОСОБА_1. та приватним підприємством "Кавказ" та застосувати наслідки

недійсності такого правочину:

- зобов'язати приватне підприємство

"Кавказ" (м. Львів, пр. Ч.Калини, 97/10, код за ЄДРПОУ 31074617)

повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1(м.Львів АДРЕСА_2, Ідент.НОМЕР_1)

малу архітектурну форму площею 30 кв.м. та літній майданчик площею 88 кв. м.,

які знаходяться за адресою м. Львів, АДРЕСА_1;

- стягнути з фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1(м.Львів АДРЕСА_2, Ідент.НОМЕР_1) на користь приватного підприємства

"Кавказ" (м. Львів, пр. Ч.Калини, 97/10 код за ЄДРПОУ 31074617)

500,00грн.;

- стягнути з приватного підприємства

"Кавказ" (м. Львів, пр. Ч.Калини, 97/10, код за ЄДРПОУ 31074617) на

користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(м.Львів АДРЕСА_2, Ідент.НОМЕР_1)

500 грн.;

3. Вилучити з користування приватного

підприємства "Кавказ" (м. Львів, пр. Ч.Калини, 97/10, код за ЄДРПОУ

31074617) самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1 у м. Львові площею

0,003га, на якій встановлено дерев'яні конструкції (під літній майданчик) та

повернути її в розпорядження Львівської міської ради;

4. Стягнути з приватного підприємства

"Кавказ" (м. Львів, пр. Ч.Калини, 97/10, код за ЄДРПОУ 31074617) в

доход місцевого бюджету Сихівського району м. Львова ( р/р 33114331700008, банк

ГУДКУ  у Львівській області, МФО 825014,

отримувач Місцевий бюджет Сихівського району м. Львова, код платежу 24062100) 776,01грн.

- шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки;

5. Стягнути з приватного підприємства

"Кавказ" (м. Львів, пр. Ч.Калини, 97/10, код за ЄДРПОУ 31074617) в

дохід державного бюджету України (р/р 31119095700006 Банк УДК у Львівській

області, МФО 825014, отримувач: ВДК Личаківського району м.Львова, код ЄДРПОУ

22389406, код платежу 22090200) 93,50грн. державного мита, 59,00грн. - витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

6. Стягнути з фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1(м.Львів АДРЕСА_2, Ідент.НОМЕР_1) в дохід державного бюджету

України (р/р 31119095700006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014,

отримувач: ВДК Личаківського району м.Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу

22090200) 93,50грн. - державного мита, 59грн. - витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

7. У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в

законну силу, в порядку вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за

вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до

Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом

ХII ГПК України.

Суддя