Рішення

від 30.01.2009 по справі 20/223-08-4784

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2009 р.              

                    Справа  № 20/223-08-4784

За позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Ідея-Ре”

до відповідача:

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про спонукання вчинити певні дії

За зустрічним позовом:

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Ідея-Ре”

про

визнання права власності

   Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

Від Товариства з обмеженою

відповідальністю „Ідея-Ре”: Тарасенко В.С., діюча за дов. б/н

від 11.11.2008 року.

Від Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1: ОСОБА_2., діюча за дов. № 1793, 1794 від 10.05.2007

року.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ідея-Ре” звернулось до господарського

суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

в якій просить зобов'язати СПД -фізичну особу ОСОБА_1 передати житлове

приміщення -квартиру АДРЕСА_1, у м. Одесі у платне строкове користування

Товариству з обмеженою відповідальністю „Ідея-Ре” згідно із договором оренди

від 01.10.2008р.

В обґрунтування зазначених вимог

позивач посилається на те, що 01.10.2008р. між ним та відповідачем -СПД ОСОБА_1

був укладений договір оренди житлового приміщення (квартири), що розташоване за

адресою:  м. Одеса, АДРЕСА_1, однак з

моменту підписання договору оренди, орендодавець так й не передав майно

орендарю для користування, як того вимагає договір оренди та чинне українське

законодавство. 

26.12.2008р. до господарського суду

Одеської області від Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Ідея-Ре”, в якій він просить визнати за Суб'єктом підприємницької

діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

У зустрічному позові СПД -фізична

особа ОСОБА_1 зазначає  про  відсутність 

необхідного  пакету  правовстановлюючих документів, на підставі

яких власник має право укладати угоди у відповідності до чинного законодавства

України, зокрема, укладати договори оренди, тощо. В обґрунтування зустрічних

позовних вимог СПД -фізична особа ОСОБА_1 посилається на те, що приміщення, яке

є предметом договору оренди від 01.10.2008р., належить йому на підставі рішення

Приморського районного суду м. Одеси від 06.07.2006 року по справі №

2-6829/06р., право власності на нього зареєстроване КП „ОМБТІ та РОН”

30.08.2006 року за № 835 в книзі 56неж-101. Зазначене приміщення було

переобладнане ним за відповідним дозволом у квартиру № 48/1, але доказів права

власності отримано не було.

У судовому засіданні 30.01.2009

року представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Ідея-Ре” позовні

вимоги, викладені у первісному позові, підтримав у повному обсязі, а зустрічний

позов щодо визнання права власності визнав.

У судовому засіданні 30.01.2009

року представник СПД - фізичної особи ОСОБА_1 позовні вимоги, викладені у

зустрічному позові, підтримав у повному обсязі, а первісний позов щодо передачі

зазначеного приміщення на виконання умов договору визнав. 

Розглянувши матеріали справи та

заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.10.2008р. між позивачем

-Товариством з обмеженою відповідальністю „Ідея-Ре” (Орендар) та відповідачем-Суб'єктом

підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (Орендодавець) був укладений

договір оренди квартири -АДРЕСА_1. Метою оренди був найом квартири для

проживання працівників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ідея-Ре”.

Відповідно до п.2.1. договору

оренди приміщення передається в оренду на строк                    11 місяців з моменту

підписання договору. Однак, з моменту підписання договору орендодавець, в

порушення його умов, так й не передав майно орендарю для користування.

Як вбачається із матеріалів справи,

СПД -фізична особа ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення горища над АДРЕСА_1,

на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.07.2006

року по справі № 2-6829/06р. Право власності позивача на зазначене приміщення

зареєстровано КП „ОМБТІ і РОН” належним чином. На момент подання позову була

проведена реконструкція вказаного об'єкту нерухомості під квартиру, але доказів

права власності отримано не було.

Оскільки основним видом діяльності

СПД ОСОБА_1 є здавання під найом власного нерухомого майна (70.20.0), а також

організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду

(70.11.0), що підтверджується наявним у справі свідоцтвом про сплату єдиного

податку, яке видано ДПІ у Приморському районі м. Одеси 01.01.2009р., та він

намагається використовувати своє майно у господарській діяльності, зазначені

обставини зумовили звернення СПД-фізичної особи ОСОБА_1 до господарського суду

із зустрічною позовною заявою про визнання права власності.

Дослідивши надані сторонами докази

у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних

висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України

майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що

виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні

господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна

вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися

від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної

сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між

учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності із ст. 759 ЦК

України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується

передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ст. 810 ЦК України за

договором найму (оренди) житла одна сторона -власник житла (наймодавець)

передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для

проживання у ньому на певний строк за плату.

Статтею 812 ЦК України передбачено,

що предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або

її частина, житловий будинок або його частина.

Сторонами у договорі найму житла

можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона

може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб (ст. 813

ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що

метою оренди квартири -АДРЕСА_1, був найом цієї квартири для проживання

працівників Товариства з обмеженою відповідальністю „Ідея-Ре”.

Отже, договір оренди від

01.10.2008р. був укладений між сторонами по справі у відповідності до вимог

діючого законодавства.

Згідно зі ст. 193 ГК України, яка

цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України,

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння

зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 20 Господарського

кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист

своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів

захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Так, у відповідності до ст. 766 ЦК

України, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм

вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків,

завданих затримкою; 2) відмовитись від договору найму і вимагати відшкодування

завданих йому збитків.

Оскільки судом встановлено, що

договір оренди майна був укладений з дотриманням чинного законодавства, дії

відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних

законом інтересів інших осіб, суд вважає, що первісні позовні вимоги Товариства

з обмеженою відповідальністю „Ідея-Ре” підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову СПД

-фізичної особи ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, суд

зазначає про наступне.

Відповідно з п. 1 ст. 321

Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути

протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до п.п. 1, 2 ст.

319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається

своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які

дії, які не суперечать закону. Зокрема, статтею 320 Цивільного кодексу України

передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення

підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно до ч. 1 ст. 134 Господарського

кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність

на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими

суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, у тому

числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві

власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або

на основі інших форм правового режиму майна, в тому числі і здавати приміщення

в оренду, отримуючи в результаті цього прибуток.

У відповідності до ст. 383 ЦК

України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у

квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці

зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному

житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил

експлуатації будинку, а також, згідно до ст. 320 ЦК України, має право

використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім

використання для промислових потреб.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 331 ЦК

України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою,

набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.  Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх

матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на

новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з

моменту завершення будівництва (створення майна).

Як вбачається із матеріалів справи,

СПД -фізична особа ОСОБА_1 здійснив реконструкцію нежитлового приміщення горища

над квартироюАДРЕСА_1, яке належить йому на праві власності на підставі рішення

Приморського районного суду м. Одеси від 06.07.2006 року по справі №

2-6829/06р., зареєстрованого КП „ОМБТІ та РОН” 30.08.2006 року за № 835

в книзі 56неж-101, про що ним 19.12.2008р. у КП „ОМБТІ і РОН” було отримано

відповідний технічний паспорт.

У відповідності до ст. 382 ЦК

України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та

придатне для постійного у ньому проживання.

Відповідно до наданого позивачем

технічного висновку про можливість збереження та вводу в експлуатацію

реконструйованого нежитлового приміщення, розташованого над квартирою АДРЕСА_1,

складеного ліцензованою організацією ПП „СТРОЙ-СИСТЕМ”(держліцензія АВ

№369574), несучі конструкції приміщень знаходяться у задовільному технічному

стані, що забезпечує надійну експлуатацію об'єктів. Об'ємно-планувальне і

конструктивне рішення приміщень відповідає їх цільовому призначенню і не

суперечить пожежним (ДБН В.1.1-7-2002) та санітарним нормам України. Таким

чином, реконструйовані нежилі приміщення горища (кв.№48/1) можуть бути

збережені та введені в експлуатацію в якості жилих приміщень (квартири).

З урахуванням зазначеного, оскільки

зміни у майні позивача не призвели до порушення прав та законних інтересів

інших осіб, не порушують будівельних норм, та позивач намагається

використовувати своє майно у господарській діяльності, суд вважає за можливе

задовольнити зустрічні позовні вимоги та визнати за Суб'єктом підприємницької

діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, у

відповідності із технічним паспортом від 19.12.2008 року.

Приймаючи до уваги, що позивачем по

первісному позову та позивачем по зустрічному позову не заявлені вимоги про відшкодування

державного мита та ІТЗ судового процесу, у суду відсутні підстави для

покладення судових витрат на відповідачів по первісному та по зустрічному

позовам, разом з тим суд зазначає, що позивач по первісному позову та позивач

по зустрічному позову не позбавлені права звернутися в подальшому з заявою для

вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись

ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний

позов задовольнити.

2. Зобов'язати

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 (м. Одеса, АДРЕСА_2,

свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1, код НОМЕР_2) передати у платне

строкове користування Товариству з обмеженою відповідальністю „Ідея-Ре” (м.

Одеса, вул. Дерибасівська, 19, кв. 8, код ЄДРПОУ 3431195) житлове приміщення

-квартиру АДРЕСА_1, у м. Одесі.

3. Зустрічний

позов задовольнити.

4.

Визнати за Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (м.

Одеса, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) право власності на квартиру АДРЕСА_1, у м. Одесі,

загальною площею 290, 3 кв. м, корисною площею 248, 9 кв.м., жилою площею 47

кв. м, у відповідності із технічним паспортом від 19 грудня 2008 року.

Рішення суду

набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Зазначене рішення є підставою для

реєстрації КП "ОМБТІ та РОН" права власності за суб'єктом

підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 на приміщення квартири

АДРЕСА_1, у м. Одесі, загальною площею 290, 3 кв. м.

Суддя                                                            

                          Щавинська Ю.М.

рішення

підписано 4.02.2009р.