Рішення

від 21.01.2009 по справі 15/177-3531

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2009 р.

Справа № 15/177-3531

Господарський

суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу:

за позовом Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучач-Цукор", вул. Тичини,

3, м. Бучач

про

стягнення заборгованості в сумі 10.221,46 грн., в тому числі 7846,60 грн.

боргу, 2096,13 грн. інфляційних нарахувань та 278,73 грн. 3 % річних

За участю представників сторін:

позивача:           ОСОБА_1

-підприємець;

відповідача: представник Пустовійт Микола

Миколайович - доручення № 1 від 18.04.08р..

Суть справи:

Суб'єкт підприємницької діяльності

-фізична особа ОСОБА_1 АДРЕСА_1, звернувся до господарського суду з позовом до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучач-Цукор", вул. Тичини,

3, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, про стягнення

заборгованості в сумі 10.221,46 грн., в тому числі 7846,60 грн. боргу, 2.096,13

грн. інфляційних нарахувань та 278,73 грн. 3 % річних.

У розпочатому судовому засіданні

учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки,

передбачені ст. ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального

кодексу України (далі ГПК України).

За відсутності клопотання

представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому

засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Відповідач у відзиві на позовну

заяву, поданому 21.01.2009р. та його представник в судовому засіданні позовні

вимоги в частині 7.846,60 грн. основного боргу за виконані роботи визнав, проте

в частині стягнення 2.096,13 грн. інфляційних нарахувань та 278,73 грн. 3 %

річних заперечив, посилаючись на те, що договором, укладеним між сторонами по

справі та актами виконаних робіт строки (терміни) проведення розрахунків не

встановлені, а тому, оскільки боржник не звертався до товариства з вимогою в

порядку ст. 530 ЦК України, в задоволенні позовних вимог в цій частині просить

відмовити.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх

сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено,

що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право

звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю

господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і

охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України

господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств

і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних

законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм,

правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні

та фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі

здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або

оспорюються.

Пунктом 2 статті 20 Господарського

кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має

право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач - Суб'єкт підприємницької

діяльності -фізична особа ОСОБА_1 АДРЕСА_1, зареєстрований виконавчим комітетом

Львівської міської ради 21.03.2006р., що підтверджується свідоцтвом про

державну реєстрацію фізичної особи -підприємця (ідентифікаційний код НОМЕР_1),

а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається із матеріалів справи,

06.06.2007р. між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1

АДРЕСА_1 (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю

"Бучач-Цукор", вул. Тичини, 3, м. Бучач, Бучацький район,

Тернопільська область (Замовник) укладено договір № 1, відповідно до умов якого

сторони зобов'язалися:

- Замовник надає для виконання

Підрядником наступні види робіт: обстеження дифапарата ДС-12 з метою розробки

заходів по його відновленню та ремонту, технічна допомога при ремонті приводів,

центровка привідних станцій дифапарату ДС-12, режимно експлуатаційна наладка

дифапарату.

Відповідно до п. 4 договору

сторонами в міру виконання робіт по договору складається акт про здачу та

приймання частково або повністю виконаних робіт на основі яких Замовником

проводиться оплата фактично виконаних робіт. Вартість робіт сторони визначили в

сумі 15.746 грн. (п. 2 договору).

До виконання господарських договорів,

згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні

положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених

Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського

кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями,

громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі

договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні

зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству

України.

У відповідності до ст. 509

Цивільного Кодексу України, в силу зобов'язання, яке виникає між сторонами,

одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити

певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші

тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від

боржника виконання його обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,

що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.

193 Господарського кодексу України).

Як свідчать матеріали справи,

позивач виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується актами № 01

від 02.08.2007р. та № 02 від 13.10.2007р. підписаних сторонами без заперечень,

відповідно до яких вартість виконаних робіт складає 15.746,20 грн.. Товариство

з обмеженою відповідальністю "Бучач-Цукор", вул. Тичини, 3, м. Бучач,

Бучацький район, Тернопільська область, здійснило авансову оплату виконаних

робіт на суму 7.900,00 грн., у зв'язку з чим, станом на момент порушення

провадження у справі за ним рахувалася заборгованість в сумі 7.846,60 грн..

Також, згідно вимог ст. 625

Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло

підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих

на себе зобов'язань в частині своєчасної оплати виконаних робіт, таким чином

допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає

правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність,

передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає

позовні вимоги позивача щодо стягнення 278,73 грн. 3 % річних та 2.096,13 грн.

інфляційних нарахувань за період з 03.08.2007р. по 30.11.2008р. правомірними.

У відповідності до ст. ст. 32, 33

Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які

фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини,

на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач станом на

день розгляду спору не сплатив заявлену до стягнення суму заборгованості, суд

вважає, що позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, про стягнення з Товариства з обмеженою

відповідальністю "Бучач-Цукор", вул. Тичини, 3, м. Бучач, 7846,60

грн. боргу, 2.096,13 грн. індексації та 278,73 грн. 3 % річних, підлягають до

задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально.

Заперечення відповідача щодо не

направлення йому позивачем в порядку ст. 530 ЦК України вимоги про сплату боргу

та безпідставності стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних, судом до

уваги не беруться, оскільки відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором

підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів,

замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної

здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк

або, за згодою замовника, - достроково.

Державне мито в сумі 102 грн. та

витрати на інформаційне -технічне забезпечення процесу в сумі 118 грн.

покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись

ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю "Бучач-Цукор", вул. Тичини, 3, м. Бучач, Бучацький

район, Тернопільська область, код 31274406 на користь Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1- 7.846,60 грн. боргу,

2.096,13 грн. інфляційних нарахувань, 278,73 грн. 3 % річних, 102 грн.

державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

3.Рішення господарського суду

набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання

рішення).

4.Накази видати стягувачу після

набрання судовим рішенням законної сили.

5.На рішення господарського суду,

яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а

прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання)

рішення "___" січня 2009р. через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                         

Г.Б. Бучинська