Рішення

від 17.02.2009 по справі 2/177-3525

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2009 р.

Справа № 2/177-3525

Господарський суд Тернопільської

області

у складі   судді Колубаєвої

В.О.            

Розглянув справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ" вул. Богунська,

26В, м. Бровари, Броварський район, Київська область.          

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

про

cтягнення

заборгованості та штрафу в сумі 5 129 грн. 

14 коп.

За участю представників сторін:

позивача:

відповідача:

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 5 129

грн. 14 коп. із них 3 205 грн. 71 коп. - заборгованість за автомобільні товари

в асортименті, поставлені відповідачеві у виконання умов договору №2160/2008К

від 18.01.2008р., по накладних №EXM01170013 від 18.01.2008р.; №EXM02150010 від

03.03.2008р., 1 923 грн. 43 коп. - штраф за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не

представив. Справа розглядається згідно ст. 75 Господарського процесуального

кодексу України по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:

1) У виконання умов договору №2160/2008К від 18.01.2008р.

відповідач одержав від позивача автозапчастини на суму  15 652 грн. Що підтверджено підписаними

представниками сторін накладними №EXM01170013 від 18.01.2008р. та №EXM02150010

від 03.03.2008р. (підпис відповідача скріплений печаткою).

Позивач стверджує, що на час звернення з позовом відповідач

недоплатив йому 3 205 грн. 71 коп.

Відповідач не представив доказів виконання ним п. 3.1. договору

№2160/2008К від 18.01.2008р.

Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу

України слід вважати, що за відповідачем перед позивачем рахується борг в сумі

3 205 грн. 71 коп. Що є порушенням ст. 526 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з цим, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 205

грн. 71 коп. слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

2) Штрафні санкції -це господарські санкції у вигляді грошової

суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний

сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230

Господарського кодексу України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у

відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку

України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків

не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу

України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначений, санкції

застосовуються в розмірі, передбаченому договором (п. 4 ст. 231 Господарського

кодексу України).

Отже, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлює

верховенство Закону перед договором, що відповідає ст.ст. 8, 68 Конституції

України та ст. 4 Цивільного кодексу України.

Таким чином, штрафними санкціями за порушення грошових зобов'язань

є пеня і стягується вона у відповідності до Закону України "Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96 ВР

від 22.11.1996р., який тлумачить, що розмір пені за несвоєчасне виконання

грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки

Національного банку України.

Тобто, незважаючи на те, що сторони в договорі (п. 10.2. та 10.3.

договору) передбачили за затримку платежів штраф у розмірі 60% від несплаченої

суми, суд повинен не приймати дану домовленість, а стягнути штрафні санкції

згідно діючого закону.

Стягнути пеню із врахуванням п. 6 ст. 232 Господарського кодексу

України, за період з 23.06.2008р. по 23.12.2008р. в сумі 387 грн. 85 коп.

3) Ухвалами господарського суду Тернопільської області від

25.12.2008р., від 20.01.2009р. та від 02.02.2009р. у сторін витребувані

необхідні для розгляду справи документи.

Сторони не виконали вимоги суду, не вчинили дій, покладених на них

судом, за що згідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд стягує з позивача та відповідача в доход Державного бюджету

України штрафи в розмірі по 300 грн.

4) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,

видатки по державному миту слід покласти на відповідача.

5) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального

кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р.,

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язані з

розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на відповідача.

Керуючись вищезазначеним, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1)     Позов задовольнити

частково.

2) Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1(ідент.

код НОМЕР_1):

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа

сервісних станцій "ТІДІСІ - ДАЛЬНОБОЙ" вул. Богунська, 26В, м.

Бровари, Броварського району, Київської області (ідент. код 33212540) суму 3

205 грн. 71 коп. -за матеріальні цінності; 387 грн. 85 коп. -пені; 102 грн. - в

повернення сплаченого державного мита та 118 грн. -витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3)   Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "ТІДІСІ -

ДАЛЬНОБОЙ" вул. Богунська, 26В, м. Бровари, Броварського району, Київської

області (ідент. код 33212540) - в дохід Державного бюджету України 300 грн.

штрафу.

4) Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1(ідент.

код НОМЕР_1) - в дохід Державного бюджету України 300 грн. штрафу.

5)    В решті частині позову

відмовити.

Видати накази.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили,

сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання

протягом десяти днів з дня підписання рішення «18»лютого 2009 року

через місцевий господарський суд.

          Суддя                                                     

                                    В.О.

Колубаєва