Ухвала

від 18.06.2015 по справі 342/1447/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 Справа № 342/1447/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1393/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Корюкіна М.П. М. П.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Пнівчук О.В., Ясеновенко Л.В.

секретаря Мельник О.В.,

з участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ "Дельта Банк" про визнання договору поруки припиненим за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на рішення Городенківського районного суду від 28 квітня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

у листопаді 2014 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 16.08.2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 35 000 доларів США зі сплатою 12% річних за користування кредитом на строк по 15.08.2032 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 16.08.2007 року ТОВ "Укрпромбанк" уклав з ОСОБА_5 договір поруки, за умовами якого він відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. 30.06.2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", АТ "Дельта Банк" та Національним Банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь АТ "Дельта Банк", за яким останній набув право вимоги за кредитним договором №252/ФКВ-07 від 16.08.2007 року. У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, станом на 23.02.2015 року складає 1 158 255,09 грн, з них: тіло кредиту 84 8589,23 грн; відсотки 29 9911,73 грн; комісія 9 754,13 грн. Зазначену суму заборгованості позивач просив стягнути солідарно з відповідачів та пропорційно - судові витрати.

В грудні 2014 року ОСОБА_5 подав зустрічний позов, мотивуючи його тим, що ТОВ "Укрпромбанк" (кредитор) відмовився отримувати кошти і не надав позичальнику належних доказів переходу права вимоги за кредитним договором до ПАТ "Дельта Банк". Ним не отримано двохсторонньої чи нотаріально посвідченої копії витягу з акту передачі активів за договором від 30.06.2010 року. Вказані фінансові установи не повідомили боржника про передачу активів, що свідчить про прострочку кредитора. У 2012 році банк пред'явив йому письмову вимогу як до поручителя про дострокове повернення кредиту та процентів у 30-денний термін, однак з позовом про стягнення в солідарному порядку з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором банк звернувся 20.11.2014 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду щодо поручителя, тому просив визнати договір поруки від 16.08.2007 року припиненим.

Рішенням Городенківського районного суду від 28 квітня 2015 року позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 252/ФКВ-07 від 16.08.2007 року в розмірі 32467,07 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день ухвалення рішення (22,9 грн.) складає 743494,30 грн, з яких: тіло кредиту 29033 долара США (664855,70 грн); відсотки - 3434,07 доларів США (78640,20 грн). Вирішено питання судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано припиненим договір поруки № 252/П-07 від 06.08.2007 року, укладений між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_5, як поручителем, ОСОБА_4, як позичальником. Стягнуто з ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_5 витрати по оплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Дельта Банк» посилається на необґрунтованість ухваленого рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції невірно досліджено досудові вимоги та невірно розраховано суму заборгованості до стягнення. Суд вийшов за межі своїх повноважень, обчислюючи відсотки і суми, не маючи на те відповідних знань, оскільки для таких обчислень повинні залучатись відповідні спеціалісти чи призначатись судово-економічна експертиза, однак відповідачі про призначення такої експертизи з відповідними клопотаннями не зверталися. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення,яким позовні вимоги банку задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позові ОСОБА_5 відмовити.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ "Дельта Банк" апеляційну скаргу підтримала, представник ОСОБА_5, ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.08.2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №252/ФКВ-07, згідно якого банк надав останній кредитні кошти у розмірі 35 000 доларів США з розрахунку 12% річних за час користування кредитом на строк з 16.08.2007 року по 15.08.2032 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 16.08.2007 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_5 укладено договір поруки №252/П-07, за умовами якого він відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. 30.06.2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", ПАТ "Дельта Банк" та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк", в тому числі права вимоги за кредитним договором №252/ФКВ-07 від 16.08.2007 року. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка станом на 23.02.2015 року склала 1 158 255,09 грн, з них: тіло кредиту 84 8589,23 грн; відсотки 29 9911,73 грн; комісія 9 754,13 грн.

Задовольняючи частково позов ПАТ "Дельта Банк" та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_5, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_6" звернувся з позовом до суду 20.11.2014 року, тому позов може бути задоволений в частині вимог про стягнення кредитної заборгованості по строкових платежах, що виникла з 20.11.2011 року в межах передбаченого законом трирічного строку позовної давності, про застосування якої було заявлено ОСОБА_5 та представником відповідача.

Що стосується відсотків, то вони підлягають стягненню за період з 01.02.2012 по 08.02.2013 року, ураховуючи дату повідомлення боржника про зміну кредитора - направлення 19.01.2012 року ПАТ "Дельта Банк" досудової вимоги про дострокове повне виконання зобов'язань позичальником і поручителем за кредитним договором, а також припинення банком з 08.02.2013 року нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Оскільки позов до поручителя ОСОБА_5 про виконання ним солідарно з боржником зобов'язання банк заявив 20.11.2014 року, тобто за спливом шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання, порука вважається такою, що припинена.

При цьому суд першої інстанції правильно керувався нормами матеріального права, зокрема положеннями ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України щодо умов і строків виконання та порушення зобов'язань; ст. ст. 1050, 1054 ЦК України щодо обов'язку позичальника повернути кредит та сплатити проценти, а в разі прострочення повернення чергової частини позики права позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Також, судом першої інстанції вірно застосовано норми статей глав 18, 19 розділу У Цивільного кодексу України щодо визначення та обчислення строків позовної давності при вирішенні даного спору, зокрема про початок перебігу позовної давності, який пов'язується не стільки зі строком дії договору, як з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як вбачається з матеріалів справи, кожен місяць банком нараховувалась сума, яку ОСОБА_4 повинна була сплачувати за кредитним договором №252/ФКВ-07, що включає черговий платіж (прострочену заборгованість), відсотки за користування кредитними коштами, комісію. Відповідач здійснила останній платіж до 30.06.2010 року, в подальшому платежі нею не здійснювались.

Якщо умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення (постанова Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13).

Суд першої інстанції правильно вирахував початок перебігу позовної давності для стягнення платежів, який необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником кожного із щомісячних зобов'язань.

ПАТ "Дельтабанк" звернулось з позовом до суду за захистом своїх прав 20.11.2014 року. Тому суд прийшов до вірного висновку щодо задоволення позову в частині вимог про стягнення кредитної заборгованості по строкових платежах, що виникла з 20.11.2011 року, в межах передбаченого законом трирічного строку позовної давності та виключив із заявленої суми заборгованості частину платежів до 20.11.2011 року, строк позовної давності на звернення до суду за якими вже минув.

Ураховуючи положення ст. ст. 512-514 ЦК України про заміну кредитора у зобов'язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав (відступлення права вимоги) шляхом укладення у письмовій формі договору від 30.06.2010 року про передачу активів та зобов'язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк", суд узяв до уваги, що сторони не повідомили письмово боржників про передачу ТОВ "Укрпромбанк" прав ПАТ "Дельта Банк" протягом 5 робочих днів з дати укладення договору та відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України права боржника не виконувати свого обов'язку новому кредитору до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, а також норму ч. 4 ст.613 ЦК України про право боржника за грошовим зобов'язанням не сплачувати проценти за час прострочення кредитора.

Даних про те, що позивач виконав п. п. 4.8.1 та 4.8.2. договору від 30.06.2010 року про передачу активів та зобов'язань щодо своєчасного повідомлення боржника, матеріали справи не містять.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_5, суд першої інстанції правильно виходив із того, що за положеннями ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" згідно ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що в договорі поруки зазначено, що він діє до повного виконання зобов'язань по кредитному договору боржником та поручителем. Тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Так як 19.01.2012 року ПАТ "Дельта Банк" на адресу ОСОБА_5 була направлена письмова вимога про дострокове повне виконання зобов'язань за кредитним договором не пізніше 5-ти днів з моменту отримання цієї вимоги, то банком встановлений новий граничний строк для дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором - 24.01.2012 року, тому строк виконання основного зобов'язання вважається таким, що настав саме з 24.01.2012 року.

Оскільки ПАТ "Дельта Банк" позовні вимоги до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання заявив 20.11.2014 року, тобто за спливом шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання, порука вважається такою, що припинена.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-190 цс14, а посилання в апеляційній скарзі на правову позицію, зроблену Верховним Судом України у постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс 14 ґрунтуються на неправильному тлумаченні та розумінні скаржником зазначеної постанови і не можуть братися судом апеляційної інстанції до уваги.

Судом першої інстанції правильно визначено розмір заборгованості ОСОБА_4 перед банком за період з 31.12.2011 року по 30.11.2014 року, з урахуванням звільнення від сплати відсотків за період з 30.06.2010 року по 01.02.2012 року, за кредитним договором № 252/ФКВ-07 в розмірі 32467,07 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день ухвалення рішення складає 743494,30 грн, з яких: тіло кредиту 29033 долара США (664855,70 грн); відсотки - 3434,07 доларів США (78640,20 грн), тому доводи апеляційної скарги про неправильний розрахунок судом розміру заборгованості колегія суддів відхиляє з огляду на роз'яснення згідно ст. 10 ЦПК України представнику ПАТ "Дельта Банк" його права звернутись з клопотанням про призначення судово-економічної експертизи, яким в засіданні апеляційного суду представник апелянта не скористався.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Городенківського районного суду від 28 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Пнівчук О.В.

ОСОБА_7