ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ЛЬВІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Львів, вул. Чоловського, 2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-8329/08-1370
10
квітня 2009 року
м. Львів
Львівський
окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Сакалоша В.М.
при секретарі - Керницькій І.В.
За
участю представників сторін:
від
позивача: ОСОБА_1., ОСОБА_2,
від
відповідача: ОСОБА_3,
свідок:
ОСОБА_4,
розглянувши
в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ «Лізингова компанія
«Універсальна» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.
Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и в :
Позов заявлено ТОВ «Лізингова
компанія «Універсальна» до Державної податкової інспекції у Франківському
районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від
26.08.2008 року № 20045/10/23-410.
Ухвалою суду від 28 листопада 2008
року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє
судове засідання. Ухвалою суду від 22.12.2008 року закінчено підготовче
провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Представники позивача в судовому
засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених
у позовній заяві та поясненні по справі № 53 від 21.01.09 року. Позовні вимоги
обґрунтовує тим, що Акт перевірки від 14.08.2008 р. № 2687/23-2/33951781
міститься підтвердження всіх необхідних складових для визнання суми ПДВ в
розмірі 99000,00 грн. і ця сума є такою, що підлягає бюджетному відшкодуванню
за квітень 2008 року, а тому висновки Акту щодо завищення суми бюджетного
відшкодування податку на додану вартість в сумі 99000,00 грн. за квітень 2008
року є безпідставними та нормативно необґрунтованими.
Відповідач проти заявлених позовних
вимог заперечив з підстав, викладених у Відзиві позовну заяву. Свої заперечення
мотивує тим, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на
додану вартість, заявленого в звітній декларації бюджетне відшкодування в розмірі 99000,00
грн. чим порушено п.п. 7.7.1, п. 7.7.2 п. 7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР «Про податок на
прибуток».
В судовому засіданні 06.03.09 року
проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанову в цілому
складено та підписано 06.03.2009 року.
В судовому засіданні було досліджено
письмові докази, які наявні в матеріалах справи (копію Податкової декларації з
податку на додану вартість (ПДВ) за квітень 2008 року (Вх. № 41739 від 20.05.08
року), копію Податкової накладної № 12 від 11.03.2008 року, копію Податкової
накладної № 17 від 19.03.08 року, копію Акту № 2687/23-2/33951781 від 14.08.08
року про результати позапланової перевірки ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна»,
копію податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від
26.08.08 року № 20045/10/23-410).
В судових засіданнях заслухано
показання свідка ОСОБА_4. про відомі йому обставини у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши
пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши та оцінивши
докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.
ТОВ «Лізингова компанія
«Універсальна» 30.11.2005 року зареєстроване виконавчим комітетом Львівської
міської ради.
ДПІ у Франківському районі м. Львова
проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна»
ЄДРПОУ 33951781 з питань правильності визначення суми повернення бюджетного
відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень
2008 року. За наслідками перевірки складено Акт
від 14.08.2008 року № 2687/23-2/33951781. На підставі вказаного Акту
перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова встановлено порушення п.п. 7.7.2
п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від
03.04.1997 року та винесено податкове повідомлення-рішення від 26 серпня 2008
року № 20045/10/23-410, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку
на додану вартість у розмірі 99000,00 грн.
В Акті перевірки, в п. 3.1.2 розділу
3 вказано, що одним із основних постачальників для ТзОВ «Лізингова компанія
«Універсальна» у березні 2008 року було ТОВ «Т-34» код ЄДРПОУ 35503926 м.
Одеса. Сума податкового кредиту за березень 2008 року, який є базовим для
формування бюджетного відшкодування за квітень 2008 року для ТзОВ «Лізингова
компанія «Універсальна» фактично на 33,89% була сформована з сум податкових
накладних виписаних ТОВ «Т-34» згідно договору купівлі-продажу № 111/02/08 від
26.02.2008 року укладеного ТзОВ «Т-34», ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна»
(покупець) та ТОВ «Разом-плюс» (лізингоодержувач) на поставку платіжних
терміналів на загальну суму 439350 грн., в тому числі ПДВ - 73225 грн. та
договору купівлі-продажу № 114/03/08 від 17.03.2008 року укладеного ТзОВ «Т-34»
(продавець), ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна» (покупець) та ФОП ОСОБА_5
(лізингоодержувач) на поставку платіжних терміналів на загальну суму 317889,00
грн. в тому числі ПДВ 52981,50 грн. Розрахунки ТзОВ «Лізингова компанія
«Універсальна» з постачальником, а саме ТОВ «Т-34» за поставку вищезазначеного
товару згідно договору № 111/02/08 від 26.02.2008 року в березні 2008 року було
проведено оплату в сумі 439350 грн., в тому числі ПДВ 73225 грн. та згідно
договору № 114/03/08 від 17.03.2008 року було проведено оплату в сумі 317889,00
грн., в тому числі ПДВ 52981,50 грн.
Також відповідачем при проведенні
перевірки досліджено господарську операцію по придбанню платіжних терміналів та
встановлено, що придбані в ТОВ «Т-34» платіжні термінали на загальну суму
439350 грн. передані у фінансовий лізинг ТОВ «Разом-Плюс» на загальну суму
439350 грн.; платіжні термінали на загальну суму 317889 грн. Отже, платіжні
термінали придбані ТзОВ «Лізингова компанія Універсальна (покупець) в «Т-34»
(продавець) та передані лізингоодержувачам по ціні придбання, тому бюджетне
відшкодування по даній операції не виникає.
Крім того, ТзОВ «Лізингова компанія
Універсальна» при визначенні суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 року
не врахована кредиторська заборгованість
перед ТОВ «Т-34» станом на 01.03.2008 року.
Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону
від 03.04.1997 року № 168/97-ВР у разі, якщо різниця між сумою податкового
зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого
звітного податкового періоду має від'ємне значення, така сума враховується у
зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні
податкові періоди (в тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до
закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту
наступного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону
від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума,
розрахована згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 має від'ємне значення, то бюджетному
відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі
податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх
податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від'ємного
значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового
кредиту наступного податкового періоду.
Для врегулювання та збалансування
порядку розрахунків, бюджетне відшкодування передбачає дві умови: отримання
товару та розрахунки з постачальником за отриманий товар.
Проте, у позивача на кінець звітного
періоду була кредиторська заборгованість, що виникла в періоді, за який
підприємство заявляє суму ПДВ до бюджетного відшкодування. У зв'язку з
непроведенням повного розрахунку з постачальником ТОВ «Т-34» за отриманий
товар, підприємство неправомірно заявило бюджетне відшкодування в розмірі
99000,00 грн. Оплату проведено у березні
2008 року на загальну суму 757239 грн., тобто погашено кредиторську
заборгованість. За придбані ТМЦ за березень 2008 року на загальну суму 757239
грн. оплату не проведено.
А відтак, підприємство втрачає право
на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 року в
розмірі 99000,00 грн., оскільки п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону від 03.04.1997
р. № 168/97-ВР - визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого
від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем
товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів
(послуг).
Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону
України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість» п ідставою для отримання бюджетного
відшкодування є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового
періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми,
розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 цього Закону, така сума
підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для
відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми,
розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у
зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні
податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до
закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту
наступного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону
України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість» у разі,
якщо різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та
сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду має від'ємне
значення, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього
податку, що виник за попередні податкові періоди (в т.ч. розсроченого або відстроченого
відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу
податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7
Закону від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «якщо у наступному податковому періоді
сума, розрахована згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 має від'ємне значення, то
бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка
дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у
попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Залишок
від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу
податкового кредиту наступного податкового періоду».
А тому суд дійшов висновку, що у
позивача були відсутні підстави для визначення суми бюджетного відшкодування
податку на додану вартість за квітень 2008 року в розмірі 99000,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає,
що позовні вимоги необґрунтовані та такі, що не підлягають до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь
суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за
відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із
залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий
збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись
ст.ст. 122, 123, 127, 130, 135, 143, 151-154, 160, 161, 163, 167 Кодексу
адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами
та доповненнями), суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог
відмовити.
Постанова набирає законної сили в
строк та в порядку, передбаченому ст.
254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної
сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,
встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано
заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,
встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення
цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не
скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова
суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк
та в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства
України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до
адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який
ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно
надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про
апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти
днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі
відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга
може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо
скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне
оскарження.
Суддя
В.Сакалош
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2009 |
Оприлюднено | 07.09.2009 |
Номер документу | 4529931 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сакалош В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні