Постанова

від 13.09.2006 по справі 01/1111

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01/1111

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

13.09.06 р.                                                                                                    № 01/1111                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Швець В.О

Судді                                                                                          

                                                                                                         Міщенко  П. К.

                                                                                                         Федоров  М. О.

за участю представників сторін:  

від позивача: Шалахов В. В. (паспорт НС 194685) СПД

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»на рішення господарського суду Черкаської області від 23.03.2006 року

у справі № 01/1111 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом Приватного підприємця Шарлахова Володимира Володимировича, м. Сміла   

до Відкритого акціонерного товариства «Золотоніський завод залізобетонних виробів», м.Золотоноша

про стягнення 23243,04 грн.

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Черкаської області 23.03.2006 року у справі № 01/1111 позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»на користь приватного підприємця Шарлахова Володимира Володимировича 21248,20 грн. боргу, 528,17 грн. втрат від інфляції, 79,89 грн. –3% річних, 218,56 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 23.03.2006 р., як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи та постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

За апеляційною скаргою ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»на рішення господарського суду Черкаської області від 23.03.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 26.06.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 01/1111.

Згідно розпорядження В. о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.09.2006 р. справа розглядається колегією суддів, в такому складі: головуючий суддя –Швець В. О., судді –Міщенко П. К., Федоров М. О.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує з підстав викладених у відзиві, вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального права. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Проте, судова колегія вирішила розглядати справу без присутності представника відповідача, так як останній був повідомлений вчасно про час та місце судового засідання

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення залишається без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості відповідач поставив позивачу вироби металопрокату, а саме: арматура діаметром 8, 10, 12 мм, круг діаметром 10 мм, проволока ВР-1 4 мм, ВР-1 5 мм на загальну суму 31748,20 грн., що підтверджується накладними №36 від 17.08.2005 року, №44 від 06.09.2005 року, №36 від 17.08.2005 року, №44 від 06.09.2005 року та довіреностями серії НАМ №547023 від 17.08.2005 року та серії НАМ №647035 від 06.09.2005 року.

Відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково на суму 10500 грн. Таким чином, його заборгованість складає 21248,20 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 10.01.2006 року.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання, позивач 26.12.2005 року направив відповідачу претензію №71 (а.с. 11) з вимогою сплатити заборгованість, яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання відповідачу були нараховані збитки завдані внаслідок інфляції в сумі 528,17 грн. за період з 03.01.2006 року по 18.02.2006 року та 3% річних за період з 03.01.2006 року по 18.02.2006 року –79,89 коп.

В апеляційній скарзі ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»зазначає, що правовстановлюючі документи повинні відповідати договору постачання. Відповідач не може погодитися з рішенням місцевого господарського суду та позовними вимогами, оскільки позивач не пред'явив суду належне документальне підтвердження первинними документами заявлених останнім сум. Первинні документи позивача, на думку апелянта, не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Колегія апеляційного господарського суду встановила, що окрім доказів постачання виробів металопрокату (накладних та довіреностей), в матеріалах справи міститься акт звірки відпущеної та оплаченої продукції станом на 10.01.2006 року (а.с.10), в якому сторони взаємно визначили та підтвердили підписами, печатками ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»та приватного підприємця Шарлахова Володимира Володимировича суму заборгованості.

Здійснивши перерахунок заборгованості та процентів, нарахованих позивачем, судова колегія визнала вірним перерахунок, здійснений місцевим господарським судом.

Що стосується посилань відповідача на практику Вищого господарського суду України, то судова колегія вважає за необхідне ще раз звернути увагу відповідача на той факт, що крім первинної документації, матеріали справи містять також акт звірки розрахунків між сторонами, і хоча, згідно тієї ж практики ВГСУ –акт звіряння розрахунків - є тільки документом, за якам бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерські операції, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами –договором, накладними, рахунками тощо, проте, позивачем, разом з актом «бухгалтерів»подані до суду і первинні документи, які підтверджують розрахунок вказаного акту,  а в сукупності дані документи свідчать про виникнення господарських зобов'язань між сторонами.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом України, (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вищенаведеними доказами підтверджено виконання зобов'язань позивача перед відповідачем належним чином, в той час, як відповідач свої зобов'язання виконав не в повному обсязі.

Враховуючи викладене, судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»на рішення господарського суду Черкаської області від 23.03.2006 р. у справі № 01/1111 залишити  без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 23.03.2006 р. у справі № 01/1111 -  без змін.

2. Справу № 01/1111 повернути господарському суду Черкаської області.

Головуючий                                                                                Швець В.О

Судді                                                                                          

                                                                                                         Міщенко  П. К.

                                                                                                         Федоров  М. О.