Постанова

від 04.09.2006 по справі 12/65-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/65-06

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.06                                                                                            Справа №  12/65-06

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Шевченко  В. Ю. (доповідач по справі),

суддів:                                 Ткаченка  Б.О. суддів:                                 Лобань  О.І.  

                                                                                                                               .

секретар судового засідання   Сувид О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:            Тихоступ Н.Є. –дов. №3 від 21.02.06 р., представник;

від відповідача:           Даниленко А.Ф.–дов. №19/21-319 від 13.02.2006р., представник

від третьої особи:    не з'явився

розглянув апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Демітекс” на постанову господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р.

у справі №12/65-06 (суддя Сергєєва Л.А.)

за позовом          Відкритого акціонерного товариства “Демітекс”, м. Полтава

до          Полтавської митниці, м. Полтава

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне казначейство України, м. Київ

про          визнання відмови протиправною та скасування картки відмови,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

Відкрите акціонерне товариство “Демітекс” звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської митниці про визнання відмови Полтавської митниці в митному оформленні товару, що надійшов на адресу ВАТ “Демітекс”, протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 806000003/6/1 від 03.02.2006р. (а.с.2-4).

          Ухвалою від 23.03.2006р. до справи залучено третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача Державне казначейство України (а.с.25).          

Постановою господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. у справі №12/65-06 в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.29-30).

Не погоджуючись з вищевказаною постановою господарського суду Полтавської області, відкрите акціонерне товариство “Демітекс” звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на Кодекс адміністративного судочинства України, просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. по справі №12/65-06 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційним господарським судом ухвалою від 16.06.2006р. відкрито апеляційне провадження по справі №12/65-06 та, відповідно до ухвал від 19.06.2006р. та 26.06.2006р., проведені підготовчі дії та призначено справу до апеляційного розгляду.

В судовому засіданні 04.09.2006р. представник позивача підтримував вимоги своєї апеляційної скарги, просив скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. у справі №12/65-06.

Представники відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував та вважав що оскаржена постанова місцевого суду має бути залишена без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у засідання суду апеляційної інстанції сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Розпорядженням в.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.08.2006р. та розпорядженнями Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.09.2006р. здійснювалась заміна у складі суддів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.

14.12.2005 р. між фірмою ТОВ «FABER»(Латвія) та ВАТ «Демітекс»(Україна) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 001/KR-UA (а.с.8-10) про поставку в Україну пряжі 100%, х/б, кардна, кільцевого способу прядіння, трикотажна №65/2 (текс 15,4х2), кручена в гофроящиках на пластмасових конусах поліетиленових пакетах, фарбована та пряжа 100%, х/б, кільцевого способу прядіння, трикотажна №85/1 (текс 11,8х1), в гофроящиках на паперових конусах поліетиленових пакетах, сувора (далі –товар), загальною вартістю 19399,42 доларів США. Зазначене підтверджується, зокрема CMR LV-127927 від 26.01.2006р. (а.с.13).

Відповідно до п.1.2 та п.1.3 контракту № 001/KR-UA від 14.12.2005 р., країною походження та країною призначення товару є Україна. Відповідно до п.2.1 даного контракту кількість товару відображена в Специфікації, яка є його невід'ємною частиною.

03.02.2006р. старшим інспектором Полтавської митниці Сікаленко В.П. було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 806000003/6/1 від 03.02.2006р. (а.с 7).

За карткою відмови в прийнятті митної декларації підставою відмови в митному оформленні є порушення позивачем вимог Закону України „Про єдиний митний тариф” від 05.02.1992р №2097-ХІІ та Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України” від 03.04.1997р. №170/97-ВР (а.с.7). Відповідачем в картці відмови зазначається, що позивачем невірно застосована ставка ввізного мита в розмірі  - 0,1%.

Картка відмови прийнята з посиланням на рішення про визначення країни походження товару №7 від 03.02.2006р., копія якого надана відповідачем на виконання ухвали апеляційного суду від 14.08.2006р. Зазначеним рішенням відповідач встановив, що відповідно до наданих позивачем документів, походження товару невідомо. На думку відповідача, для даного вантажу повинна застосовуватися повна ставка ввізного мита –15%.

Позивач в суді першої інстанції та під час апеляційного провадження обґрунтовує заявлений позов тим, що відповідно до п. „є” ст.19 Закону України „Про Єдиний митний тариф”, звільняються від сплати мита товари та інші предмети, які походять з митної території України і ввозяться на цю територію без обробки або переробки. Товар, який поставлений на адресу ВАТ „Демітекс”, має своє походження з України, що, на його думку, підтверджується Сертифікатом про походження №А029631 (а.с.14). Позивач також наполягає, що не можуть вважатися обробкою або переробкою прості операції, такі як видалення пилу, просіювання, сортування, класифікація, підгін (включаючи складання наборів виробів), миття, фарбування, нарізання і т.п.

Відповідач на протязі розгляду справи заперечував проти позову, посилається на те, що надані до митного оформлення товарно-супровідні документи та маркування товару не дають можливості ідентифікувати його з раніше експортованою партією. Він вважає що позивач не довів незмінність стану зазначеного товару, що зокрема підтверджується розбіжністю опису товару в комерційному рахунку, пакувальному листі та сертифікаті про походження (а.с.17-18).

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. у справі №12/65-06 без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.8 Закону України „Про Єдиний митний тариф” від 05.02.1992 року №2097-XII, ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

          Ввізне мито є диференційованим. Зокрема, до деяких товарів застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України. До решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

          Згідно Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України” від 03.04.1997р. №170/97-ВР затверджено перелік країн, з якими Україною укладено угоди про вільну торгівлю та торгівельно-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму. При ввезенні на митну територію України товарів та інших предметів походження із зазначених у переліку країн застосовуються пільгові ставки ввізного мита.

Згідно ст.242 Митного кодексу України, у разі ввезення на митну територію України товарів, вивезених за її межі для переробки, чи продуктів переробки вони підлягають декларуванню з поданням окремого документа - декларації на товари іноземного походження, які були витрачені в процесі переробки українських товарів. Продукти переробки, що ввозяться на митну територію України, оподатковуються відповідно до закону.

Стаття 277 Митного кодексу України передбачає, що визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень цього Кодексу. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.279 Митного кодексу України, у разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки, а саме: країною походження товару вважається країна, в якій було здійснено повне виготовлення товару або останні операції з його переробки, достатні для того, щоб товар одержав основні характерні риси.

На виконання зазначених статей Митного кодексу України прийняті Порядок визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. №1864.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, відомості про країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, зазначаються в митній декларації, яка подається митному органу під час здійснення митного оформлення у визначеному законодавством порядку та випадках. Декларант визначає країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, на підставі сертифіката про походження товару чи декларації про походження товару, що подається митному органу для підтвердження цих відомостей.

Згідно п.7 Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, за відсутності належним чином оформленого сертифіката чи додаткових відомостей про походження товару або у разі неможливості достовірно визначити країну походження товару така країна визнається невідомою. Товари, країна походження яких невідома, пропускаються митним органом з метою їх переміщення через митний кордон України за умови сплати мита за повними ставками.

Пунктом 81  Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, передбачено, що на запит експортера, імпортера або будь-якої заінтересованої особи митним органом приймається попереднє рішення про країну походження товару безпосередньо до того, як розпочнеться торгівля товаром, але не пізніше ніж через 150 днів з моменту надходження до митного органу такого запиту. Попереднє рішення про країну походження товару, яке є обов'язковим для всіх митних органів, діє протягом трьох років з дня його прийняття, якщо рішення не відкликано або його дію не припинено.

03.02.2006р. уповноваженою особою Полтавської митниці було прийнято рішення про визначення країни походження товару №7, яким відповідачем визначено неможливість встановлення країни походження товару позивача. Дане рішення є актом державного органу, виходячи з наступних підстав.

Згідно п.1.3 Порядку прийняття попереднього рішення про країну походження товару, затверджений Наказом Державної митної служби України №1088 від 08.11.2005 р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2005 р. за №1410/11690, країна походження товару –це країна, у якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України; попереднє рішення - рішення митного органу про країну походження товару, виготовленого виробником з використанням затвердженої технології виробництва, прийняте до моменту пред'явлення цього товару митному органу для митного оформлення.

Пункт 1.4 Порядку прийняття попереднього рішення про країну походження товару передбачає, що попереднє рішення приймається Управлінням митно-тарифного регулювання Держмитслужби України та регіональними митницями, митницями, що визначаються Управлінням, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002р. №1864 „Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України”.

Акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Наслідком видання акту є виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків у суб'єкта господарювання по відношенню якого виданий відповідний акт.

Таким чином, рішення Полтавської митниці про визначення країни походження товару №7 від 03.02.2006р. відповідає формі митного контролю, складено у передбаченій формі та підписане посадовими особами митниці, які спеціально вповноважені на здійснення такої функції та володіють спеціальними знаннями, є актом державного органу.

Саме на підставі рішення №7 від 03.02.2006р. відповідачем була прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №806000003/6/1 від 03.02.2006р., яка є похідним документом від зазначеного рішення.

Питання про визнання відмови відповідача в митному оформленні товару протиправною та скасування картки відмови № 806000003/6/1 від 03.02.2006р. є похідним від встановлення невідповідності діючому законодавству рішення Полтавської митниці про визначення країни походження товару №7 від 03.02.2006р. та його скасування.

          Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що в справі відсутні достатні докази звільнення товару від сплати мита в зв'язку з його ввезенням на територію України (країну походження) без обробки або переробки, виходячи з наступних підстав.

Згідно контракту № 001/KR-UA позивачу поставлялася фарбована пряжа, що підтверджується рішенням про визначення країни походження товару №7 від 03.02.2006р. та не спростовується позивачем.

Наявними в справі документами, зокрема, Сертифікатом про походження №А029631 від 06.01.2006р. підтверджується ввезення в Латвію з України нефарбованої пряжі (а.с.14).

Відповідно до CMR LV-127927 від 26.01.2006р. (а.с.13), Сертифікату про походження №А029631 (а.с.14), маркування товару S.I.A. „FABER” (а.с.27) не можливо ідентифікувати товар з „раніше експортованою партією”, оскільки в його описі є розбіжності. Жодних додаткових доказів ідентифікації товару як раніше експортованого, позивачем ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду не надано.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що за таких обставин позов про визнання відмови Полтавської митниці в митному оформленні товару протиправною та скасування картки відмови № 806000003/6/1 від 03.02.2006р. є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Помилкове зазначення місцевим судом в описовій частині постанови що в Сертифікаті про походження №А029631 зазначено, що країною походження товару є Латвія, а не Україна, не призвело до неправильного вирішення справи, а тому, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, не може бути підставою для скасування постанови господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. по справі №12/65-06.

Відповідно до ст.ст. 195, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постанова господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. у справі №12/65-06 прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись: п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ст. 205, КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

у х в а л и в:

1.          Постанову господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р. у справі №12/65-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Демітекс” - без задоволення.

2.          Справу № 12/65-06 повернути до господарського суду Полтавської області.

Ухвала апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                          Шевченко  В. Ю.                                            Судді:                                                                                      Ткаченко  Б.О.  Судді:                                                                                      Лобань  О.І.